Висновки та пропозиції

Існують різні види ринків в залежності від: умов функціонування, предмета обміну, характеру продажів, географічного положення, рівня насичення і ін. Розрізняють чотири моделі ринків: ринок чистої конкуренції, монополістичної конкуренції, олігополії та чистої монополії.

На українському ринку фармацевтичної продукції має місце монополістична конкуренція, тому що на ринку досить багато фірм-виробників, продукт диференційований, в нецінової конкуренції упор йде на торгові знаки та марки, вхід в галузь легкий.

Український фармацевтичний ринок активно розвивається. Освоюються і впроваджуються у виробництво нові препарати. Провідні українські компанії модернізують виробничі ділянки, приводять їх у відповідність до вимог GMP. Наявність національного сертифікату GMP дозволяє українським фармацевтам повільно, але впевнено освоювати закордонні ринки. Потреба в цьому велика, оскільки на фармацевтичному ринку стає тісно. Зараз на ньому присутні 460 виробників, серед яких 300 іноземних і 160 вітчизняних виробника.

Посилюється конкурентна боротьба українських виробників з імпортерами і один з одним. Загострення конкуренції в чималому ступені сприяє так зване дублювання номенклатури.

На мій погляд фармацевтичний ринок України потребує подальшого реформування. І якщо дотримуватися міжнародних рекомендацій щодо реформування фармацевтичного сектора країн СНД, то напрямки в реформуванні повинні бути наступні:

• Доступність лікарських засобів

• підвищення інформаційного забезпечення

• Перехід від контролю якості до системи забезпечення якості

• Раціональне використання лікарських засобів

• Забезпечення достатньої кількості оборотних коштів шляхом залучення іноземних інвестицій;

• Налагодження регулювання процедури реєстрації нових ЛЗ та збалансування розмірів державного збору за цю процедуру; як наслідок збільшення асортименту продукції на ринку та підтримка малого бізнесу;

• Вдосконалення системи взаєморозрахунків між операторами на ринку;

• Інтенсифікація приведення виробництва фармацевтичних препаратів до світових стандартів GMP;

• Стратегічне освоєння ринків країн Закавказзя та Середньої Азії як перспективних ринків збуту вітчизняної продукції;

• Активізація маркетингових заходів, підвищення кваліфікації управлінського персоналу галузі;

Нинішня політика структурної перебудови промисловості України повинна сприяти прискореному розвитку конкурентоспроможних галузей та підприємств. Гадаю, що все ж передумовою для впровадження конкурентної стратегії галузі в умовах відкритої економіки є вдосконалення і стабілізації нормативно - правового поля щодо виробництва та реалізації фармацевтичної продукції.

Основним обмеженням обсягу українського ринку - низька платоспроможність населення, яке в 1999 році спромоглося витратити на ЛЗ лише 2 млрд. грн.(при світовій тенденції зростання оборотів фармацевтичних компаній на 10% щорічно). Звідси можна зробити висновок про необхідність стабілізації макроекономічної ситуації в країні та створення умов для стабільного економічного зростання.

Необхідну увагу слід приділити перспективам, пов’язаним з освоєнням ринків країн Закавказзя та Середньої Азії (декотрі виробники вже відмічають прогрес у цих експортних напрямках), через втрату позицій на традиційних ринках збуту.

Паралельно з зазначеними необхідними перетвореннями на макроекономічному та законодавчому рівнях необхідно поступово вдосконалювати наступні мікроекономічні аспекти: систему взаєморозрахунків виробників та дистриб’юторів, систему маркетингових заходів, сприяти підвищенню кваліфікації працівників всіх рівнів, ефективно формувати асортиментне портфоліо галузі тощо.