
- •1.1. Означення матриць
- •1.2. Види матриць
- •Квадратна матриця d називається діагональною, якщо вона має наступний вигляд:
- •Наприклад, . Зрозуміло, що одинична матриця є діагональною.
- •Означення дій над матрицями
- •Властивості додавання матриць та множення матриць на числа
- •1.5. Символи суми
- •1.6. Властивості множення матриць
- •1.7. Властивості транспонування
- •1.8. Обернена матриця у випадку квадратних матриць другого порядку
- •Приклад.
- •1.9. Приклади матриць, елементами яких є вектори
- •1.10. Числовий n - вимірний простір
- •1.11. Подібні матриці
- •Властивості подібності:
- •1.12. Вправи
- •Розділ 2. Системи лінійних рівнянь
- •2.1. Система двох лінійних рівнянь з двома невідомими
- •2.2. Системи лінійних рівнянь: основні означення
- •2.3. Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •2.4. Східчасті системи
- •2.5. Зведення системи лінійних рівнянь до східчастого вигляду (метод Гаусса)
- •2.6. Вправи
- •Розділ 3. Жорданова форма матриць та матричні рівняння
- •3.1. Слід квадратної матриці
- •Жорданова форма квадратних матриць. Основна теорема
- •3.3. Зведення до жорданової форми нижніх трикутних матриць другого порядку
- •3.4. Власні значення та власні вектори квадратної матриці другого порядку
- •3.5. Зведення квадратної матриці другого порядку до нижньої трикутної форми
- •3.6. Загальний випадок
- •3.7. Однозначність визначення жорданової форми з точністю до порядку слідування діагональних блоків
- •3.8. Спектр квадратної матриці другого порядку
- •3.9. Рівняння
- •3.10. Вправи
- •Список літератури
2.4. Східчасті системи
Східчастою називається така система лінійних рівнянь, матриця якої є східчастою, тобто це система, яка має наступний вигляд:
(1)
де
або система вигляду
тобто
система називається східчастою,
якщо у розширеній її матриці
матриця А
східчаста.
Приклади східчастих систем:
1).
– східчаста
система, що складається з одного
рівняння (тут
).
2).
– східчаста система
(тут
).
3).
– східчаста система (тут
).
Системи
виду
мають множину розв¢язків,
що складається з усіх векторів
де
- довільні числа, якщо
системи виду
є несумісними, якщо хоч одне з чисел
відмінне від 0.
Тому розглянемо системи виду (1).
В
такій системі невідомі
називаються головними
невідомими,
а всі інші невідомі – вільними
невідомими.
Розглянемо два випадки:
І.
Нехай серед чисел
хоч одне відмінне від 0. Тоді система
(1) містить рівняння
де
.
Зрозуміло,
що жодна сукупність чисел
не задовольняє рівняння. Отже, система
(1) розв¢язків
немає. Тобто (1) – несумісна система.
ІІ.
Нехай
Для зручності подальших міркувань
зробимо перепозначення невідомих
буквами
,
так щоб головні невідомі
були позначені відповідно через
,
а всі інші (тобто вільні невідомі) через
інші
.
У відповідності до цього елементи матриці А системи (1) будуть перепозначені на елементи матриці С, тобто система (1) матиме наступний вигляд:
(2)
де
(Рівняння
системи (1), починаючи з
-го
мали вигляд
і тому ми їх опустили, оскільки при
вилученні нуль-рівнянь (рівнянь виду
)
система переходить у рівносильну їй
систему.)
Надамо
вільним невідомим
довільним чином конкретні числові
значення
Тоді з останнього рівняння однозначно
визначається
,
а саме:
(3)
Тоді
з попереднього рівняння (
-го
рівняння) можна однозначно визначити
і т. д.
Якщо
вже визначені
то з і-го
рівняння
визначається однозначно
Так,
рухаючись вгору по системі, будуть
однозначно визначені
тобто будуть однозначно визначені усі
головні невідомі через числа
.
Отже,
система (2), а тому і система (1) є сумісними,
причому при
система має єдиний розв¢язок,
а при
більше, ніж один розв¢язок.
Зрозуміло, що усі розв¢язки
системи (2) отримуються вказаним методом.
Тобто ми можемо знайти всі розв¢язки
системи.
Приклад. Нехай маємо систему
Ця
система східчаста і має вигляд (1) (
головні невідомі;
вільні невідомі). Нехай
де
довільні числа. Тоді з останнього
рівняння системи маємо
а
тоді можна визначити
з першого рівняння
тобто
Таким
чином,
– множина усіх розв¢язків
даної системи.