
- •1.1. Означення матриць
- •1.2. Види матриць
- •Квадратна матриця d називається діагональною, якщо вона має наступний вигляд:
- •Наприклад, . Зрозуміло, що одинична матриця є діагональною.
- •Означення дій над матрицями
- •Властивості додавання матриць та множення матриць на числа
- •1.5. Символи суми
- •1.6. Властивості множення матриць
- •1.7. Властивості транспонування
- •1.8. Обернена матриця у випадку квадратних матриць другого порядку
- •Приклад.
- •1.9. Приклади матриць, елементами яких є вектори
- •1.10. Числовий n - вимірний простір
- •1.11. Подібні матриці
- •Властивості подібності:
- •1.12. Вправи
- •Розділ 2. Системи лінійних рівнянь
- •2.1. Система двох лінійних рівнянь з двома невідомими
- •2.2. Системи лінійних рівнянь: основні означення
- •2.3. Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •2.4. Східчасті системи
- •2.5. Зведення системи лінійних рівнянь до східчастого вигляду (метод Гаусса)
- •2.6. Вправи
- •Розділ 3. Жорданова форма матриць та матричні рівняння
- •3.1. Слід квадратної матриці
- •Жорданова форма квадратних матриць. Основна теорема
- •3.3. Зведення до жорданової форми нижніх трикутних матриць другого порядку
- •3.4. Власні значення та власні вектори квадратної матриці другого порядку
- •3.5. Зведення квадратної матриці другого порядку до нижньої трикутної форми
- •3.6. Загальний випадок
- •3.7. Однозначність визначення жорданової форми з точністю до порядку слідування діагональних блоків
- •3.8. Спектр квадратної матриці другого порядку
- •3.9. Рівняння
- •3.10. Вправи
- •Список літератури
1.10. Числовий n - вимірний простір
Множину усіх n - вимірних векторів
з
дійсними [комплексними] елементами
позначають через
і називають дійсним
[комплексним]
n
-
вимірним простором.
Властивості дій 1 – 9 числового n - вимірного простору (що подані нижче) випливають з відповідних властивостей 1 – 8 додавання і множення матриць на числа:
;
;
;
;
;
;
;
;
.
(для
довільних
і
).
Лінійною
комбінацією векторів
називається вектор
,
де
– числа.
В
числовому n
- вимірному
просторі кожен вектор
можна представити у вигляді лінійної
комбінації векторів
де
Далі
всюди ми використовуватимемо позначення
тільки для вказаних векторів.
1.11. Подібні матриці
Будемо говорити, що квадратна матриця А порядку n є подібною до квадратної матриці С того ж порядку, якщо існує невироджена квадратна матриця Х порядку n така, що
В
цьому випадку пишуть наступне:
~
.
Властивості подібності:
~ (рефлексивність).
Справді,
Якщо ~
, то ~ (симетричність).
Справді,
якщо
,
то
,
бо
Якщо ~ і ~ , то ~ .
Справді,
якщо
~
і
~
,
то існують такі
що
,
.
Тоді
,
тобто
.
Класом подібних матриць будемо називати всі матриці, що є подібними до даної матриці .
1.12. Вправи
1.
Матрицю
подати, як лінійну комбінацію матриць:
,
,
,
,
,
,
,
,
.
2.
Нехай
.
Чи обов’язково
?
3.
Обчислити
,
якщо
.
4.
Коли справджуються рівності
і
.
5. Довести, що добуток двох симетричних матриць є симетричною
матрицею тоді й тільки тоді, коли ці матриці комутують.
6.
Квадратна матриця
називається кососиметричною, якщо
.
Довести, що всяку квадратну матрицю можна представити як суму
симетричної та кососиметричної.
7.
Обчислити
8.
Довести: якщо
,
то обидві матриці квадратні та однакового
порядку.
9.
Довести формулу
.
10. Довести, що добуток двох верхніх (нижніх) трикутних матриць
однакового розміру є верхньою (нижньої) трикутною матрицею.
Розділ 2. Системи лінійних рівнянь
2.1. Система двох лінійних рівнянь з двома невідомими
Нехай
маємо систему двох лінійних рівнянь
з двома невідомими
(1)
В даному пункті розглядатимемо лише такі системи.
Розв’язком
такої системи називається вектор
,
де
– числа, для якого мають місце такі
числові рівності:
Система може не мати розв’язків, може мати єдиний розв’язок, або мати більше одного розв’язку.
Приклади:
1).
Дана система розв’язків не має.
2).
Дана
система має єдиний розв’язок
3).
Дана
система має безліч розв’язків
де
– довільне число.
Справді,
і
для довільного числа
.
Дві системи рівнянь називаються рівносильними (еквівалентними), якщо вони мають однакові множини розв’язків. Система рівнянь називається сумісною, якщо вона має хоча б один розв’язок.
Система рівнянь називається несумісною, якщо вона не має жодного розв’язку, тобто множина розв’язків є порожня множина Ø.
Матриця називається матрицею системи (1). Систему (1) зручно записувати в матричному вигляді
(2)
де
.
Форму (2) запису системи (1) називають матричною. Крім такої форми запису, зручно використовувати запис у вигляді розширеної матриці:
,
(3)
а також у векторній формі:
(4)
де
– стовпці
матриці
.
Доведемо ряд важливих тверджень про розв’язки систем двох лінійних рівнянь з двома невідомими.
Лема 1. Якщо матриця є неособливою, то система (1) має єдиний розв’язок.
Доведення.
Оскільки матриця
є неособливою, то для неї існує обернена
матриця
.
Зрозуміло,
що вектор
– розв’язок системи (1). Справді,
.
Покажемо,
що це єдиний розв’язок системи (1).
Справді, нехай
- якийсь розв’язок системи (1). Тоді
.
Тоді
,
тобто
.
Це показує, що
.
Лему доведено.
Лема
2.
Якщо матриця
є особливою, то система
має ненульові розв’язки.
Доведення.
1). Нехай А –
нуль-матриця, тоді
Отже,
- ненульовий роз’язок системи
2). Нехай А – не є
нуль-матрицею. Тому не всі
дорівнюють нулю.
Зрозуміло, що
і
Оскільки не всі дорівнюють нулю, то з останніх двох рівностей випливає, що система має ненульові розв’язки.
Лему доведено.
Теорема. Система (1) має єдиний розв’язок тоді і тільки тоді, коли матриця цієї системи неособлива.
Доведення. З леми 1 випливає, що якщо А неособлива, то система (1) має єдиний розв’язок.
Навпаки.
Нехай система (1) має єдиний розв’язок
Покажемо, що тоді система
має теж єдиний розв’язок (нуль-вектор).
Справді,
припустимо, що ненульовий вектор
розв’язок
.
Тоді
– розв’язок системи (1). Справді,
Зрозуміло, що
,
бо
Отже, система (1) має принаймні два різні розв’язки. Суперечність.
Отже, наше припущення хибне. Тому має лише один розв’язок. За лемою 2 А – неособлива матриця.
Теорему доведено.
Наслідок.
Система
,
де
,
має лише нульовий розв’язок тоді і
тільки тоді, коли
.