
- •Матриці, основні поняття. Різновиди матриць
- •Дії над матрицями. Властивості дій над матрицями
- •Визначники квадратних матриць. Способи обчислення визначників
- •4. Визначник н-го порядку. Теорема Лапласа.
- •5. Визначники. Властивості визначників.
- •6. Мінори та алгебраїчні доповнення елементів
- •7. Обернена матриця. Алгоритм оберненої матриці
- •8. Ранг матриці. Властивості рангу матриці
- •9. Основні поняття системи п лінійних алгебраїчних рівнянь з п змінними. Правило Крамера.
- •10. Матричний метод розв`язання слар. Алгоритм розв`язування системи матричним способом
- •11.Теорема Кронекера-Капеллі. Алгоритм розв’язування слар
- •12. Основні поняття системи m лінійних рівнянь з n змінними.
- •13. Метод Жордана-Гауса. Алгоритм кроку перетворення Жордана-Гаусса
- •14. Основні поняття слар. Системи лінійних однорідних рівнянь.
- •15. Скалярний і векторний добуток. Властивості векторного добутку
- •16. Мішаний добуток, властивості мішаного добутку.
- •17. Векторний простір, його розмірність і базис. Розклад вектора за базисом. Лінійно залежні і лінійно незалежні системи векторів
- •19. Вивести рівняння прямої, що проходить через дві точки і рівняння прямої у відрізках на осях.
- •20. Вивести векторне рівняння прямої та загальне рівняння прямої і його частинні випадки
- •21.Вивести нормальне рівняння прямої та рівняння пучка прямих.
- •22.Кут між двома прямими заданими канонічним рівнянням. Умови паралельності і перпендикулярності прямих.
- •23. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Відстань від точки до прямої
- •24. Кут між прямими, що задані рівнянням з кутовим коефіцієнтом. Умови паралельності і перпендикулярності прямих
- •25. Різновиди рівняння площини у просторі: за трьома точками, у відрізках на осях, нормальне.
- •27. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин. Відстань від точки до площини
- •29. Кут між прямими в просторі. Кут між прямою і площиною. Умови паралельності і перпендикулярності прямої і площини. Знаходження точки перетину прямої і площини
- •30. Поняття кривих ліній другого порядку. Дослідження рівняння другого порядку. Коло
- •31.Еліпс: означення, рівняння, графік, вершини, півосі, фокуси
- •32.Гіпербола: означення, рівняння, графік, спряжена гіпербола.
- •33.Парабола: означення, рівняння, графік, вершина, фокус.
- •34. Поняття числової послідовності: формула п-го члена, зростаюча спадна, обмежена послідовність.
- •35. Геометрична інтерпретація границі послідовності.
- •37. Нескінченно малі функції в точці і на нескінченності означення, властивості, геометрична інтерпретація означення, приклади
- •38.Нескінченно великі функції в точці і на нескінченності.
- •39. Теорема про зв`язок між нескінченно малими і нескінченно великими функціями. Теорема про зв`язок між нескінченно малими функціями та границею функції
- •41.Властивості функцій, які мають границю в точці
- •42. Властивості границь функцій.
- •45. Неперервність функції в точці: означення Коші та означення в термінах приростів функції та аргументу. Застосування поняття неперервності при обчисленні границь функцій
- •46. Властивості функцій, неперервних на відрізку. Геометрична інтерпретація цих властивостей
- •51. Правила диференціювання сталої, суми, добутку, частки функцій та наслідки з них
- •53. Геометричний зміст похідної. Рівняння дотичної. Поняття нормалі до графіка функції та її рівняння. Економічний зміст похідної
- •4.1.2. Геометричний зміст похідної
- •54. Похідна складної та оберненої функцій
- •55. Диференціювання параметрично заданих функцій
- •62. Застосування правила Лопіталя у невизначеностях виду
- •64. Екстремум функції, необхідна та достатня умови існування екстремуму
- •65. Опуклість та вгнутість графіка функції. Необхідна і достатня умови опуклості (вгнутості) графіка функції
- •66. Точки перегину графіка функції. Необхідна і достатня умови існування точок перегину
- •78.Знаходження найбільшого та найменшого значення функції в області d
- •79.Первісна для заданої функції, її основні властивості
- •80.Невизначений інтеграл і його властивості
- •81.Метод безпосереднього інтегрування невизначених інтегралів
- •82.Знаходження невизначених інтегралів методом заміни змінної
- •83.Знаходження невизначених інтегралів методом інтегрування частинами
- •84.Інтегрування функцій, які містять у знаменнику квадратний тричлен.
- •86.Метод невизначених коефіцієнтів
- •87.Інтегрування функцій, що містять ірраціональності
- •88.Інтегрування тригонометричних функці
- •89.Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •90.Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •91.Визначений інтеграл і його властивості
- •92.Задача, що призводить до поняття визначеного інтеграла
- •93.Формула Ньютона-Лейбніца для обчислення визначених інтегралів
- •102.Метод найменших квадратів
- •103.Поняття ряду. Збіжність ряду та його сума
- •105.Необхідна ознака збіжності ряду
- •106.Еталонні ряли
- •107.Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів. Ознака порівняння
- •113.Абсолютна та умовна збіжність рядів
- •114.Функціональні ряди. Основні поняття
- •115.Степеневі ряди. Основні поняття. Теорема Абеля
- •116.Радіус, інтервал, область збіжності ряду
- •117.Ряд Тейлора
- •Використання рядів до наближених обчислень функції
- •Використання рядів до наближених обчислень визначених інтегралів
- •121.Диференціальні рівняння. Основні поняття та означення
- •128.Диференціальні рівняння другого порядку, що допускають пониження порядку
- •129.Рівняння Бернуллі
- •130.Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку зі сталими коефіцієнтами
- •131.Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
91.Визначений інтеграл і його властивості
Якщо існує скінченна границя інтегральних сум Sn при і0 і не залежить ні від способу розбиття [a;b] на частини хі, ні від вибору точок і, то ця границя називається визначеним інтегралом від ф-ії f(x) на проміжку [a;b] і позначається:
За означенням,
визначений інтеграл
–
число, яке залежить від типу ф-ії f(x)
та проміжку [a;b]; він не залежить від
того, якою буквою позначена змінна
інтегрування.
Ф-ія, для якої на інтервалі існує визначений інтеграл називається інтегровною.
1) Якщо
f(x)=c=const,
то
2) Сталий множник можна виносити з-під знака визначеного інтеграла.
3) Якщо f1(x)
та f2(x)
інтегровні
на [a;b], то:
4) Якщо у визначеному інтегралі поміняти місцями межі інтегрування, то інтеграл лише змінить свій знак на протилежний.
5) Визначений інтеграл з однаковими межами інтегрування дорівнює нулю.
6) Якщо f(x)
– інтегровна в будь-якому із проміжків
[a;b], [a;c], [c;b], то:
7) Якщо f(x)0
і інтегровна для x[a,b],
b>a, то
8) Якщо f(x),
g(x) – інтегровні
та f(x)g(x)
для x[a;b],
b>a, то:
9) Якщо f(x) –
інтегровна та mf(x)M,
для x[a;b],
b>a, то
92.Задача, що призводить до поняття визначеного інтеграла
Обчислити площу криволінійної трапеції аАВв (рис. 7.4).
Розв’язання.
Розіб’ємо проміжок
[a;
b]
на n
частин точками
так що
Виберемо точки
так:
Побудуємо прямокутники з основою
і висотою
(рис. 7.4).
Площа елементарного
прямокутника
.
Площа ступінчастої фігури
буде тим менше відрізнятись від площі
криволінійної трапеції SaABb,
чим менша довжина
,
а в граничному випадку ці площі будуть
збігатися, тобто
93.Формула Ньютона-Лейбніца для обчислення визначених інтегралів
(Ньютона-Лейбніца): Якщо ф-ія f(x) – неперервна для x [a;b], то визначений інтеграл від ф-ії f(x) на проміжку [a;b] дорівнює приросту первісної ф-ії f(x) на цьому проміжку, тобто:
де F’(x)=f(x)
Зв’язок між визначеним та невизначеним інтегралами можна представити такою рівністю:
Наслідок:
Для обчислення визначеного інтеграла
достатньо знайти одну із первісних
підінтегральної ф-ії і виконати над нею
подвійну підстановку.
94.Метод безпосереднього інтегрування визначених інтегралів
95.Метод інтегрування заміни змінної у визначеному інтегралі
Якщо: 1)
— неперервна для
;
2)
3)
та
— неперервні для
4) при
то
(7.13)
Зауваження. При заміні змінної інтегрування у визначеному інтегралі змінюються межі інтегрування, і тому нема потреби повертатись до початкової змінної.
Приклад.
=
96.Метод інтегрування частинами у визначеному інтеграла
Теорема 11.
Якщо функції
та
мають неперервні похідні для
,
то
97.Застосування визначеного інтеграла до обчислення площ фігур, обмежених лініями
98.Невласний інтеграл з нескінченною верхнею межею
99.Невласний інтеграл з нескінченною нижньою межею
Якщо
f(x)
— інтегровна для скінченних a
та b,
тобто
формули для обчислення невласних
інтегралів на нескінченному проміжку
мають вигляд:
100.Відмінність між невласними інтегралами І і ІІ роду
101.Невласний інтеграл ІІ роду
Якщо
існує скінченна границя
,
то її називають невласним інтегралом
ІІ роду і позначають
.
Якщо функція f(x) необмежена на [a,b], то
їїточки розриву можуть бути на лівому
кінці або на правому кінці, або всередині
проміжку інтегрування. У цих випадках
невласні інтеграли визначаються:
,
,
.
Якщо границі існують, то їх і називають
невласним інтегралом ІІ роду від функції
f(x) на відрізку [a;b]. Якщо границі не
існують, або є нескінченними, то невласний
інтеграл розбіжний