- •1941 Рр. Свого природнього союзника Україну проти Московщини на
- •100 %. Він порозсилав своїх „ребят“ по всій імперії на легкий хліб
- •IV. Безвласність і злодійство москвина
- •1861 Р. Свою колишню власну землю. Чи ж не „благотворное влияние
- •1928 Року неп і вигубила мільйони українців.
- •XVI до XX ст., свідчать про неймовірне злодійство, крадіжки,
- •V. Безбожництво і розпуста москвина
- •1917 Р. В Соловецькому „монастирі“ каралося десятки політичних в’язнів.
- •Vі. Жорстокість москвина
- •1920-Х і дальших років не треба було вже й битися, щоб усе мати.
- •1958 Роках Московщина винищила 60 мільйонів люду111. Хто ж фактично
- •Vіі. Рабство і деспотія москвина
- •1917 Р. Філософ п. Чаадаєв каявся і визнавав помилковими свої думки.
- •1918). Такими є факти. Не витримують серйозної критики і твердження,
- •Vііі. Державний лад москвина
- •1865 Року, а з селянства – до 1906 р., хіба винятково, за великі заслуги.
- •24 Травня 1961 визнала: статистика і навіть офіційні промови керівників,
- •2,7 Млн. Тонн. Разом – 11 мільйонів 800 тисяч тонн157. А до 1917 р.
- •1917), Стара націоналістична Московщина з її старою традиційною
- •4 Млн. Рублів щороку. Початкуючим письменникам заплачено 3,5 млн.
- •1956, 1963 Років у великих розмірах, а в менших відбувається щороку. Як
- •1955) Московщина вивезла до Казахстану з урср 200 тисяч молоді (60 %
- •9,3 Мільйона голів стало менше, ніж 1928 р. Самих лише корів – на 28,4
- •1965 Рр. На 70 %, а фактично збільшилося на 10 %. За ці ж роки приріст
- •1954, A. Barmin „One Who Survived“ 1952, o. Kasenkina „a Leap to
- •350 Фунтів стерлінгів208. У Парижі Петро і поводився, як у Петербурзі.
- •1922 Років полягала в тому, що невблаганне життя примушувало
- •1954 Р. Крим. Щоправда, понад 60 % населення Криму – москвини та
- •98 %. Рятуючи себе від політичної смерті, наші соціалісти-драгоманівці
- •1913), Кость Михальчук (1840–1914), Олександр Лотоцький (1870–1939),
- •1917 Році: візник на білому возі сам співав своєї „камаринской“, а візник
- •1917 Р. Такі плани мала Туреччина. Кубанська Чорноморщина заселена
- •1917 Року москвини казали в. Ленінові, що українці домагаються рідної
- •1917 Р. План: 1) зайняти своїм військом Донбас та Кривий Ріг; 2) здобути
- •XVI ст. У Києві та в Острозі. В Московщині перший університет
- •71 %. Євреїв в Україні було 7,8 %, а на найвищих посадах – 24,5 %.
- •1946 Змінила 38 % секретарів обкомів кпу, 64 % голів облрад, 66 %
- •1) Виховувати немосковських дітей на московських яничарів; 2)
- •1962 Р. На жодному міжнародному науковому з’їзді не було окремого
- •4 Тисячі учнівських бригад обробили 65 тисяч гектарів землі. Працювало
- •1897 Р. Стало в Україні торгівців: москвинів 52 %, українців – 22 %, євреїв
- •1917 Року, а капіталісти півстоліття раніше.
- •25 % Дорожче, ніж у Московщині. Акціонери московських залізниць
- •1962 Р., що ррфср зібрала зерна на 700 млн. Пудів менше, ніж минулого
- •166 Млн. Тонн, 1963 р.– 200 млн. Тонн. Московщина продала нафти в
- •XIV. Смертоносність москвина
- •161. Катерина іі наказала Київській Академії навчати лише московською
- •1957 Рр.) „замовкло“ 365 українських письменників363.
- •1917 Рік покаже це. Чи українська провідна верства у вільному світі готує
- •1933 Р. І пізніше був ударом по всій українській нації. Удар
- •1917 Р. Таким великим, що Московщина побачила загрозу своєму
- •1922 Р. Тоді ара вже роздала в Поволжі майже все, що мала. Доки
- •178, Про що й доповідає у вищезгаданому звіті. Московська влада визнала
- •1933, 1946 Рр. Нехай малоукраїнські оборонці „доброго“ московського
- •1933 Року всі уряди заховали в своїх таємних архівах. Чому? Саме тоді
- •1943 Р. У Вінниці знайшли великі поховання розстріляних 1937 р.
- •250 Тисяч українців, а завезла стільки москвинів, що у всьому житті
- •1956 Року подає 200 мільйонів. Де ж поділися 140 мільйонів?400
- •Internationale Contre le Regime Concentrationnaire) підрахувала, що з 1930
- •1654 Р. Нищить їх і досі. Особливо посилила і прискорила нищення за
- •70 Років пізніше вже не мали що нищити. За свідченням іноземців у Києві
- •850 Років поширював культуру і християнство у Східній Європі412.
- •1917–1930 Років, про що вже згадувалося (пожежа в бібліотеці ан урср).
- •XV. Московщення
- •1915 Р. Галичину, Московщина масово палила українські книгозбірні та
- •10 Млн.) та 84 журнали (наклад – 3 млн.). Разом – 13 мільйонів
- •138 Вузів. Року 1962 в урср виходило два журнали для вчителів
- •1005 Примірників. Один примірник на шість шкіл. Московщина боїться
- •2046 Годин, а на московську – 1365439. Московська мова є обов’язковою в
- •48,3 %. З усіх науковців-українців працювали в Україні лише 63,6 %443.
- •17 Томів за 6 років. В цій „українській“ енциклопедії згадано тисячі
- •35 Українських словників з окремих галузей науки і техніки. Укладали і
- •60 Примірників, у всій Волинській – десять. А редакція одержує тисячі
- •2) Збільшує кількість москвинів „малороссийского происхождения“; 3) за-
- •29 Травня 1918 р. І тим відбудувати імперське військо, яке дуже скоро
- •1917 Року нову, можливо, величнішу за стару, добу своєї історії“489.
- •1917-Го відродилася по короткому занепаді (1855–1917) величезна сила –
- •1524 Року московський міф „Москва – ііі Рим“, що увійшов глибоко в
- •1581 Р. Іванові IV не смішити себе в очах європейців. На це Іван відповів
- •V ст. Під проводом свого короля Одоацера Рим здобули і 14 років там
- •1448 Року, тобто за п’ять років перед упадком Царгорода.
- •1957 Року: „Якою гордістю і щастям наповнюється душа, якою подякою
- •XVIII. Духовність москвина
- •XVI ст., Реформація XVI– XVII ст., Французька революція XVIII–XIX ст.
- •XVII ст., а його духовні діти срср здійснюють у хх ст. Москвини
- •1941 Р. Прийняти до кп сотні тисяч людей без звичайних формальностей:
- •XVII ст., обер-прокурор Синоду к. Побєдоносцев – хіх ст., патріарх
- •1945 Рр. Москвини-емігранти та москволюби викрали з чужоземних
- •XVII ст.– це опис теперішнього життя срср, наведемо лише кілька його
- •IV. Коли він помер, то вся нація його оплакувала (як і смерть Сталіна.– п.
- •IV тому, що москвини і московки наших днів є такі самісінькі, як були й
- •IV, який веде „демократичну“ Московщину історичним шляхом
- •1930 Року, коли Московщина виступала ще в інтернаціональній личині.
- •1606–12 Років можна знайти представників усіх партій 1917 року. Тоді
- •1943-Му він писав: „Серед націоналізмів, що тепер так дуже набирають
- •1918, 1941 Роках), бо втримати незалежність буде важко. Дуже важко! є у
- •860 Року у Херсонесі і там знайшов Євангеліє та Псалтир, писані
- •606 Рр. До рх). Вони не зайняли Єгипет лише тому, що фараон Псаметікус
- •1625), Автор українського словника л. Зизаній (1596), автор другого
- •300, Я. Маркевича – 300, а коштували книги тоді стократно більше. У всій
- •80 Років пізніше у своєму гаслі „Свобода, Рівність і Братерство“.
- •1920 Р. Поставити в Києві погруддя т. Шевченка, замовивши його не
- •1917–1919 Рр. Українська Самостійна Держава мала на московсько-
- •2157, Московських – 135, польських – 20, „радянських“ – 103.
- •7 Місяців війни здалося до німецького полону 3600 тисяч вояків срср.
- •1960 Р. Своїм слугам в Україні винищувати український націоналізм,
- •1967 Р. Перекладена на інші мови). Прізвищ всіх покараних ми не знаємо,
- •Isbn 966-538-141-5
- •Isbn 966-538-010-9
Vііі. Державний лад москвина
Ми, москвини, вважаємо великим злочином
сумніватися у праві держави робити з нами
все, що вона хоче.
В. Соловйов, 1905 р.
Ліквідувати диктатуру та централізацію
нашої держави і партії – це зліквідувати
РРФСР.
В. Ленін, 1918 р.
Воліємо деспота, ніж розвал нашої імперії.
О. Керенський, 1950 р.
Кожна людська спільнота обмежує волю і права особи, щоб сама
громада могла існувати і допомагати своїм членам. Народи, що їх
культура заснована на вірі в Бога і в Божу справедливість та кару,
виробили свої закони моралі, права, самообмеження стосунків. Справді
культурну, побожну людину стримує від злочину не лише страх людської
кари, а власне сумління, етичні засади, власна мораль, самоконтроль,
коротко – культура. Москвини розуміють єдиний стрим – страх перед
більшою фізичною силою, тобто владою, державою.
СТАНИ
Європейська шляхта виховувалася на багатій культурі Еллади та Риму.
Вона знала і розуміла ідеї обов’язку, права, свободи, власної гідності,
життєвої мети. На цих ідеях зродилося і виросло в Європі лицарство, що
присвячувало своє життя боротьбі за вищі ідеї та ідеали, поширення
християнства, та насамперед – служіння своєму народові. Один з
представників європейського лицарства високоосвічений наш князь
Дмитро Вишневецький саме на тих засадах заснував у ХVІ ст. славну
Запорізьку Січ.
Власний почин (ініціатива), власна свобода, власні зусилля виховували
у європейців почуття сили, гідності, гордий, незалежницький дух. І
європейські стани: аристократія, шляхта, торгівці, ремісники власними
силами і боротьбою здобували станові і особисті права та вольності,
навчилися їх боронити. Український народ від передісторичних часів
творив з іншими європейську культуру та цивілізацію. Українська
провідна верства жила тими самими ідеями та ідеалами, що й західно-
європейська. У ІХ–ХІІІ ст. український народ створив найбільшу,
наймогутнішу, найбагатшу і найкультурнішу державу в Європі.
Втративши у ХІV–ХV ст. переважну більшість старої аристократії138,
український народ створив у ХVІ–ХVІІ століттях нову – козацьку. Вона
мечем і пером боронила народ від поневолення з півночі, сходу і півдня та
заходу. І цю боротьбу вела не тільки шляхта, а й усі стани українського
народу. Навіть селянський, бо він століттями орав степ з мечем при боці і
не раз за життя одного покоління кидав плуг і хапався за шаблю. Орачі-
лицарі – визначали наше козацьке селянство європейські історики. Ця
кривава, безупинна БОРОТЬБА кількох поколінь всіх станів народу за
вищі національні та людські ідеали зміцнила в українців успадковану від
попередніх поколінь волелюбність, самостійність і критичність думки,
національну і особисту гідність. Зміцнила настільки, що Московщина не
змогла асимілювати Україну за триста років азійського нищення. Навіть
московщена школою та літературою українська інтелігенція не
денаціоналізувалася аж до ХІХ ст., доки драгоманівці зловили її на
соціалістичний гачок. Ніхто інший, як Україна заб’є осиковий кіл у
могилу московської імперії. Така сила українського національного духу.
Ми ухилилися вбік, щоби дати тло до малюнку московської провідної
верстви та станів. У Московщині перша провідна верства ІХ–ХІІ ст.
походила з київських князів та їхнього оточення. Змішуючись з
тубільцями угро-фіннами, ця верства помалу московщилася. До неї
влилася ХІІІ–ХVI ст. велика ріка татарської провідної верстви. Малий
гурт українців розчинився в фінно-татарському морі. У ХVIII ст.
домішалося багато балтійських німців139, а в ХІХ ст.– інших
змосковщених немосквинів (найбільше малоросів). Ті європейці
домішувалися лише до аристократії та дворянства (О. Грибоєдов пише:
„Якби заблукав до нас чужинець, що не знає нашої історії, то він був би
напевно подумав, що наші пани і наші мужики походять від двох
цілковито різних народів“). Всі інші стани (понад 90 % населення)
лишалися азіатами. Отже, європейська домішка не могла, певна річ,
змінити угро-фінно-татарської духовності москвина.
Азійські народи розвивалися за дуже відмінних від європейських
географічно-господарських обставин, і тому духовність азійських народів
має дуже мало спільного з європейською. Москвини не могли мати, хоч
би й хотіли, нічого подібного до європейської аристократії та шляхти.
Навіть сама назва „дворянин“ вказує на те, що це придворний, що
служить при дворі, тобто слуга. Коли найвищий стан був і хотів бути
рабом, то чого ж можна сподіватися від нижчих станів. В Московщині
стани творив цар. Цар давав їм „права“, які сам хотів, а отже, і відбирав.
Французький посол Демурьє у розмові з Павлом І висловився: „Одна з
Ваших визначних осіб...“. Павло зауважив йому: „Знайте, пане, що тут
ніхто не є визначною особою, крім тої, до якої я мовлю, і лише доти, доки
я до неї мовлю“. Ці слова не означали тільки пиху, а точно окреслювали
„права“ станів. А життя та добробут нижчих станів залежали навіть не
тільки від царя, а й від місцевих урядовців. Навіть дворянський стан
залежав від ласки губернаторів. Зрештою, як пише В. Ключевський,
освітній і моральний рівень московського дворянства XVIII ст. не був
вищим за рівень московського селянства. Селян же навіть закони мали за
безправну худобу. І не лише за кріпацтва, але й після 1861 року.
Від першопочатків історії в Московщині існували замкнені касти.
Перехід з нижчої до вищої: духовенства, дворянства не дозволявся аж до