
- •1. Бінарні відношення. Рефлексивні, симетричні, транзитивні бінарні відношення. Розбиття на класи. Фактор-множина.
- •2. Натуральні числа (аксіоми Пеано). Принцип математичної індукції.
- •3.Групи. Приклади груп. Основні властивості груп.
- •4. Підгрупи. Означення та критерій. Ізоморфізм та гомоморфізм груп, властивості.
- •5.Кільце. Підкільце. Приклади кілець. Найпростіші власт. Кілець. Ізоморфізми та гомоморфізми к-ць.
- •6. Поле. Підполе. Приклади. Основні властивості полів. Поле дійсних чисел.
- •7.Поле комплексних чисел. Алгебраїчна та тригонометрична форма.
- •8. Системи лінійних рівнянь. Основні означення. Розв’язування систем лінійних рівнянь методом послідовного виключення невідомих.
- •9. Арифметичний n-вимірний векторний простір. Лінійна залежність і лін. Незал. Множини векторів. Ранг і базис скінченної множини векторів.
- •11. Означення та основні властивості визначників. Необхідна і достатня умова рівності визначника нулеві.
- •12. Знаходження оберненої матриці за допомогою елементарних перетворень та за допомогою алгебраїчних доповнень. Розв’язування матричним способом системи лінійних рівнянь.
- •13. Теорема Крамера.
- •14. Фундаментальна система розв’язків системи лінійних однорідних рівнянь. Теорема про існування фундаментальної системи розв’язків.
- •16.Базис і розмірність скінченно вимірного векторного простору. Ізоморфізм векторних просторів.
- •17. Лінійні оператори. Власні значення та власні вектори лінійного оператора.(немаєпро лінійні оператори).
- •18. Теорема про зв’язок характеристичних коренів та власних значень лінійного оператора. Зведення матриці до діагонального виду.
- •19.Теорема про ділення з остачею в кільці цілих чисел. Нсд і нск двох чисел і зв’язок між ними. Алгоритм Евкліда.
- •20. Прості числа. Нескінченність множини простих чисел. Основна теорема арифметики. Застосування канонічного розкладу чисел до знаходження нсд і нск.
- •22. Лінійні порівняння з однією змінною. Теорема про число розв’язків. Метод розв’язування лінійних порівнянь.
- •23.Застосування теорії порівнянь до виведення ознак подібності.
- •25. Многочлени над полем. Теорема про ділення з остачею. Нсд двох многочленів. Алгоритм Евкліда.
- •26. Факторіальні кільця. Факторіальність кільця многочленів над полем.
- •27. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел. Канонічний розклад многочленна над полем комплексних чисел та його єдиність.
- •28. Многочлени з дійсними коефіцієнтами. Спряженість уявних коренів таких многочленів. Незвідні над полем дійсних чисел многочлени та канонічний розклад многочленів над полем дійсних чисел.
- •30. Будова простого розширення числового поля. Звільнення від ірраціональності в знаменнику дробу.
19.Теорема про ділення з остачею в кільці цілих чисел. Нсд і нск двох чисел і зв’язок між ними. Алгоритм Евкліда.
Теорема про ділення з остачею:
Для
б-я цілих a,b (b
)існує
і при чому єдина пара чисел q і r і
виконується рівність: a=bq+r, 0
, r – остача від ділення, і не від’ємне
число.
Доведення:
1.Розгл. a/b=q (ціле),a=bq, a=bq+0
2.a/b(дробове),
тоді знайдеться таке q, що із врахування
1 випадку: q
Будемо вважати, що b-додатнє
Нехай b–від’ємне, тоді –b>0
Застос.
a=
a=(-b)(-q)+r, 0<=r<
a=(-
)(-q)+r,
0<=r<
Дов.
єдиність представлення. Припуст., що є
друга пара
,
тоді
Ліва
ч. ділиться націло на b. В силу рівності
і права частина також діл. націло на b,
але
і
діл. націло на b, то це можливо лише тоді,
коли
Приведе до суперечності.
Очевидно, що з цієї теор.випл.наслідок
коли
r=0
Алгоритм Евкліда.
Розгл. два натуральних числа a та b. Може трапитися так, що a ділиться націло на b, a=b*q очевидно, що тоді множина спільних множників чисел a та b співпадає з множиною дільників b. Отже НСД (a ,b) = b. Якщо а не ділиться націло на b, то існують такі q1 та r1, що виконується співвідношення: a = b * q1 + r, 0≤r1≤b, ділимо b на r1: b = r1* q2 + r2, якщо r2 = 0 , 0≤ r2≤ r1
r1 = r2* q3 + r3 , 0≤ r3≤ r2
r2 = r3* q4 + r4, 0≤ r4≤ r3
………………….
rn-2= rn-1*qn + rn , 0≤ rn≤ rn-1
rn-1= rn* qn+1.
цей алгоритм ділення назив. алгоритмом Евкліда.
Т.Евкліда:
Остання відмінна від 0 остача алгоритму Евкліда = найб. спіл. дільнику цих натуральних чисел.
Провед. міркування рухаючись нерівност. алгоритму Евкліда знизу вгору:
НСД( rn-1, rn )= rn
НСД( rn-2, rn-1 )= rn-1
……………..
НСД (a ,b) = rn
на практиці для знаходження НСД застосов. алгоритм Е. запис. його справа наліво, згори вниз.
Т_1. якщо натур. числа помножити a ,b на натур. m то їх НСД також потрібно помножити на дане ч. m
НСД (a ,b) = d => (для будь – якого m) НСД (am ,bm) = dm.
Помножити кожну з рівностей алг. Е на m
am= b * q1 m + r m,
b m = r1* q2 m + r2 m ,
r1 m = r2* q3 m + r3 m ,
………………….
rn-2 m = rn-1* qn m + rn m ,
rn-1 m = rn* qn+1 m.
Згідно теор. Евкл отримали доведення.
Т_2. для б-я натур. a ,b існ .цілі U,V, для яких викон. рівність:
НСД (a ,b) = а U + b V, тобто НСД (a ,b) є лін.комб. цих чисел.
Доведення:
Для доведення потрібно рухаючись рівностями алгоритму Евкліда знизу вгору визначити rn через a ,b і так як всі перетворення при цьому будуть лінійними, то ми одержимо доводжувану формулу.
Т_3. якщо натур. δ є спільним дільником чисел a ,b, то його можна винести за знак НСД.
Означення: якщо натур. число δ є спільним дільником a1 , a2, a3,..., an ,то δ назив спільним дільником цих чисел.
Означення: найб.із.спіл. дільн. чисел a1, a2, a3,…, an назив їх НСД.
НСД (a1, a2, a3,…., an ) = НСД(НСД(a1, a2, a3…., an-1), an ).
Означення: натур. ч. m, яке ділиться одночасно на натур. числа a ,b назив. спільним кратним цих чисел.
Означення: найм. зі спільних кратних назив. їх НСК.
Якщо очевидно про що йде мова ,то [a,b].
Знайдемо формулу для обчислення НСК двох чисел.
Нехай М спільне кратне натур.чисел a,b.
М ділиться націло на а => М=ak
М
ділиться націло на b =>
є N
a=a1 d, b=b1 d
НСД (a ,b) = d =>
НСД
(a1
,b1)
= 1,
є N, k=b1t.
Так
як a1,
b1
взаємнопрості, то => k ділиться націло
на b1,
тобто k=b1t.
;
(1).
М – загал. вигляд спільн.кратн. чисел a, b. Очевидно, що із останньої формули НСК
НСК
[a,b] =
.