3.2. Визначення тривалості роботи інспекторів з точки зору втомлюваності
На ефективність митного контролю впливає людський фактор. При високій інтенсивності руху об’єктів митного контролю на роботу інспекторів впливає їх втомленість. Втомленість є функцією тривалості роботи.
Помилкою інспектора слід вважати не тільки неправильно прийняте рішення, але і несвоєчасність прийняття рішення чи передача необхідної інформації. У зв’язку з цим виникає питання визначення тривалості безперервної роботи інспектора. Тривалість робочої зміни і тривалість безперервної роботи повинні визначатися на основі середньостатистичних залежностей кількості помилок інспектора від тривалості роботи.
Статистичні дослідження дозволяють визначити залежність кількості помилок інспектора від тривалості часу його роботи.
W(t) = F(t)
де ω(t) – кількість помилок в роботі інспектора;
f(t) – тривалість роботи інспектора.
При відносно невеликій тривалості роботи можна вважати, що ця залежність лінійна
W(t) = а+b*t (3.13)
W(t) – інтенсивність помилок за одиницю часу;
а – складова, яка не залежить від часу;
b – швидкість настання втомлюваності організму в роботі;
bt – складова, яка характеризує залежність кількості помилок від тривалості часу роботи.
Для визначення рівняння регресії розглянемо коефіцієнти
,
де x – кількість транспортних засобів, що не підлягають поглибленому контролю;
y – кількість транспортних засобів, що підлягають поглибленому контролю.
У вигляді таблиці 3.1 наводимо результати дослідження роботи пункту пропуску «Платонове – Гоянул Ноу», що знаходиться на кордоні з Республікою Молдова та перебуває в зоні діяльності Котовської митниці. Даний пункт належить до міжнародних автомобільних пунктів пропуску. П/п «Платонове – Гоянул Ноу» функціонує цілодобово [10].
Таблиця3.1.
Дослідження роботи пункту пропуску «Платонове – Гоянул Ноу»
Години роботи |
X |
Y |
X2 |
Y2 |
XY |
1 |
4 |
2 |
16 |
4 |
8 |
2 |
4 |
2 |
16 |
4 |
8 |
3 |
4 |
2 |
16 |
4 |
8 |
4 |
4 |
2 |
16 |
4 |
8 |
5 |
4 |
2 |
16 |
4 |
8 |
6 |
4 |
2 |
16 |
4 |
8 |
7 |
4 |
2 |
16 |
4 |
8 |
8 |
4 |
2 |
16 |
4 |
8 |
9 |
5 |
2 |
25 |
4 |
10 |
10 |
5 |
2 |
25 |
4 |
10 |
11 |
5 |
2 |
25 |
4 |
10 |
12 |
5 |
2 |
25 |
4 |
10 |
13 |
5 |
2 |
25 |
4 |
10 |
14 |
5 |
2 |
25 |
4 |
10 |
15 |
5 |
2 |
25 |
4 |
10 |
16 |
5 |
2 |
25 |
4 |
10 |
17 |
5 |
2 |
25 |
4 |
10 |
18 |
4 |
2 |
16 |
4 |
8 |
19 |
4 |
2 |
16 |
4 |
8 |
20 |
4 |
2 |
16 |
4 |
8 |
21 |
4 |
2 |
16 |
4 |
8 |
22 |
4 |
1 |
16 |
1 |
4 |
23 |
4 |
1 |
16 |
1 |
4 |
24 |
4 |
1 |
16 |
1 |
4 |
∑ |
105 |
45 |
465 |
87 |
198 |
Середні знач. |
4,375 |
1,875 |
19,375 |
3,625 |
8,25 |
Розраховуємо коефіцієнти a та b:
Розраховуємо коефіцієнт лінійної кореляції за формулою:
(3.16)
За залежністю (3.13) визначаємо інтенсивності помилок за одиницю часу:
На основі попередньо розрахованих значень ω(t) будуємо графік залежності інтенсивності помилок за одиницю часу від тривалості роботи (рис.3.1)
Рис. 3.1. Графік залежності інтенсивності помилок за одиницю часу від тривалості роботи
Таким чином тривалість робочої зміни визначається:
(3.17)
(год)
Отже, визначено, що робоча зміна обраного пункту пропуску триває 24 години. Виходячи з того, що за нормативними документами робочий день особи не може перевищувати 8 годин на добу, на даному пункті пропуску доцільно впровадити роботу в 3 зміни: І – з 8-00 до 16-00; ІІ – з 16-00 до 24-00; ІІІ – з 00-00 до 8-00.
Встановлено, що інтенсивність помилок за одиницю часу перебуває у лінійній залежності від тривалості роботи, а найбільші її значення припадають на кінець робочої зміни. Розрахований коефіцієнт лінійної кореляції показав, що між кількістю ТЗ, що проходять поглиблений контроль, і тими, що не проходять, існує середній зв’язок.