- •4.1. Визначення економічної ефективності впровадження технічних засобів митного контролю на об’єктах митної інфраструктури 3838
- •Розділ 1 порядок оформлення дозвільних документів на експорт руд та крнцентратів нікелевих
- •1.1. Технологія митного оформлення руд та концентратів нiкелевих
- •1.2. Заходи тарифного та нетарифного регулювання, які застосовуються до заданого виду товару
- •2.1. Дослідження обсягів експорту руд та концентратів нікелевих з України за основними напрямками
- •2.2. Дослідження інтенсивності динаміки руд та концентратів нікелевих за напрямком Україна (Київ) – Румунія (Галац)
- •Дослідження технологій організації митного контролю
- •3.1. Здійснення процесу митного контролю з урахуванням його достовірності.
- •3.2. Визначення тривалості роботи інспекторів з точки зору втомлюваності
- •3.3. Дослідження роботи автомобільного пункту пропуску із застосуванням різних моделей митного контролю
- •Розділ 4 економічна ефективність діяльності митних органів
- •4.1. Визначення економічної ефективності впровадження технічних засобів митного контролю на об’єктах митної інфраструктури
- •4.2. Визначення доцільності існування пункту пропуску
- •4.3. Ефективність митного контролю транспортних засобів
- •Висновок
- •Список використаних джерел
2.1. Дослідження обсягів експорту руд та концентратів нікелевих з України за основними напрямками
Сектор, руди та концентрати нікелеві, в цілому є імпортнозалежним. Така ситуація зберігається протягом останнього року.
Експорт руди та концентратів нікелевих з України в 3 кварталі 2011 року складав суму дещо більшу ніж 2 млрд.600млн..дол. США, і залишився на рівні попереднього кварталу [17].
За даними, наведеними у таблиці 2.1, необхідно провести дослідження обсягів експорту руд та концентратів нікелевих з України за основними напрямками, а саме: Молдова, Румунія, Іспанія, Португалія.
Таблиця 2.1
Обсяги експорту руд та концентратів нікелевих з України за основними напрямками у 2011 році (в млн. т)
Місяці |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Молдова |
0,29 |
0,076 |
0,42 |
0,048 |
0,45 |
0,029 |
0,086 |
0,43 |
0,14 |
0,028 |
0,078 |
0,504 |
Румунія |
0,09 |
0,048 |
0,069 |
0,066 |
0,045 |
0,084 |
0,054 |
0,046 |
0,096 |
0,02 |
0,086 |
0,024 |
Іспанія |
0,04 |
0,049 |
0,07 |
0,084 |
0,05 |
0,088 |
0,064 |
0,084 |
0,075 |
0,087 |
0,046 |
0,072 |
Португалія |
0,104 |
0,026 |
0,067 |
0,062 |
0,085 |
0,058 |
0,064 |
0,027 |
0,091 |
0,026 |
0,046 |
0,049 |
Для встановлення закону розподілу скористаємося інтервальним рядом розподілу. Для його побудови необхідно визначити кількість груп або інтервальних ознак і встановити довжину інтервалів: k i h, при цьому довжина інтервалу повинна бути постійною.
Визначаємо оптимальну кількість інтервалів ознак за формулою Стерджесса:
, (2.1)
де N- загальна кількість абсолютних величин у статистичній сукупності,
N = 48;
Довжина інтервалу розраховується за формулою:
(2.2)
h1=0,029-0,024=0,005.
Cерединa інтервалy розраховується за формулою:
Xi = hi / 2 (2.3)
X1= 0,005/2=0,025.
Частота mi : m1=4; m2=8; m3=4; m4=3; m5=9; m6=15; m8=5.
Визначаємо частість як частку від ділення частоти на загальну кількість одиниць сукупності:
(2.4)
r1=4/48=0,083.
Визначаємо математичне очікування:
(2.5)
mx=0,0025*0,083+0,009*0,167+0,0035*0,083+0,003*0,0625+0,006*
*0,188+0,1015*0,313+0,107*0,104=0,046
Визначаємо параметр експоненціального розподілу:
(2.6)
Визначаємо теоретичну щільність розподілу:
(2.7)
f(x1)= 21,74*е-21,74*0,0025= 20,59.
Визначаємо емпіричну щільність розподілу як частку від ділення частоти на довжину інтервала:
(2.8)
ρ1 х = 0,083/0,005 = 16,6.
Перевіряємо узгодження емпіричного та теоретичного розподілу за критерієм Пірсона.
Визначаємо критерій розбіжності χ2:
(2.9)
Визначаємо кількість ступенів свободи:
r = k – s - 1 (2.10)
r = 7–1–1 = 5
Результати обрахунків зводимо у таблицю 2.2
Вважається, що обраний закон розподілу не суперечить статистичним даним, якщо ймовірність згоди не менше 0,05. У даному випадку табличне значення критерію Пірсона при r =5 та р=0,05 χ2 = 11,0. Оскільки χ2табл < χ2 , необхідно зробити висновок, що величина обсягів експорту розподілена не за експоненціальним законом розподілу.
Таблиця 2.2
Результати розрахунків за формулами (2.1) – (2.10)
N Nпп |
Інтервал |
Середина інтервалу |
Довжина інтервалу |
Частота |
Частість |
Щільність розподілу |
Міра розбіжності (критерій Пірсона) |
||
Емпірична |
Теоретична |
||||||||
1 |
0,024-0,029 |
0,0025 |
0,005 |
4 |
0,083 |
16,6 |
20,59 |
22,47 |
|
2 |
0,03-0,048 |
0,009 |
0,018 |
8 |
0,167 |
9,28 |
17,88 |
||
3 |
0,049-0,056 |
0,0035 |
0,007 |
4 |
0,083 |
11,86 |
20,15 |
||
4 |
0,057-0,063 |
0,003 |
0,006 |
3 |
0,0625 |
10,42 |
20,37 |
||
5 |
0,064-0,076 |
0,006 |
0,012 |
9 |
0,188 |
15,67 |
19,08 |
||
6 |
0,077-0,28 |
0,1015 |
0,203 |
15 |
0,313 |
1,54 |
2,39 |
||
7 |
0,29-0,504 |
0,107 |
0,214 |
5 |
0,104 |
0,49 |
2,12 |
Графіки емпіричної та теоретичної щільності зображуємо на рис. 2.1 та рис. 2.2 відповідно.
Рис. 2.1. Графік емпіричної щільності
Рис. 2.2. Графік теоретичної щільності розподілу
Отже, на основі проведених розрахунків необхідно зробити висновок, що обсяги експорту руд та концентратів нікелевих з України за основними напрямками у 2011 р. не підлягають експоненціальному закону розподілу.