- •Виникнення, періодизація та суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •Державний лад Стародавнього Єгипту
- •Джерела, зміст і основні риси права Стародавнього Єгипту
- •Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •Суспільний лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •Державний лад Вавилона
- •Шлюбно-сімейні відносини та спадкове право за Законами Хаммурапі
- •Злочин і покарання в Законах царя Хаммурапі
- •Система варн (каст) Стародавньої Індії
- •Державний лад і система управління Стародавньої Індії
- •Джерела староіндійського права
- •Організація державної влади в Стародавньому Китаї
- •Основні риси права Стародавнього Китаю
- •Державний лад Афін у період розвитку демократії
- •Виникнення Франції та її розвиток у ранньофеодальний період
- •Боротьба королівської вл за централізацію держави. Реформи л.
- •Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV століття)
- •Великий березневий ордонанс (1357 р.)
- •Абсолютна монархія у Франції
- •Суспільний і державний лад англосаксів
- •Феодальна монархія в Англії після нормандського завоювання (хі-хіі століття)
- •Основні складові судової реформи:
- •Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •Велика хартія вольностей 1215 р.
- •Утворення й особливості розвитку феодальної держави в Німеччині
- •Станово-представницька монархія в Німеччині
- •Золота булла 1356 р.
- •"Саксонське зерцало"
- •"Швабське зерцало"
- •"Кароліна"
- •Виникнення й розвиток Арабського Халіфату
- •Державний лад Арабського Халіфату
- •Джерела й основний зміст права Арабського Халіфату
- •Виникнення та розвиток феодальної держави і права Болгарії
- •Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •Виникнення й розвиток феодальної держави та права в Чехії
- •Виникнення й державний лад Росії в XIV— XVI століттях
- •Станово-представницька монархія в Росії
- •Відновлення монархії. Бредська декларація
- •Славна революція 1688-1689 рр.
- •Біль про права 1689 р.
- •Акт про престолонаступництво 1701 р. Основні положення Акта про престолонаступництво:
- •Формування державного механізму конституційної монархи в Англії
- •Реформи виборчої системи та виборчого права в XIX ст. В Англії
- •Особливості та зміст буржуазного права Англії
- •Боротьба американських колоній за незалежність. Декларація незалежності сша
- •Статті конфедерації 1781 р.
- •Конституція сша 1787 р.
- •Біль про права 1791 р.
- •Громадянська війна в сша та її наслідки
- •Державність Франції в період конституційної монархії
- •Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •Конституція Франції 1791 р.
- •10 Серпня 1792 р. У Парижі спалахнуло збройне повстання, котрим керувала Паризька комуна. Людовика XVI було заарештовано.
- •Диктатура якобінців (1793-1794 рр.)
- •Кодекси Наполеона
- •Друга республіка у Франції
- •Конституція Другої республіки 1848 р.
- •Переворот Луї Бонапарта та встановлення Другої імперії
- •2 Грудня 1851 р., нібито захищаючи республіку від змовників, Луї Бонапарт здійснив державний переворот: війська зайняли всі стратегічні пункти, в Парижі було оголошено військовий стан,
- •Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875 р.
- •Реставрація Мейдзі
- •Реформи 70-80-х рр. XVIII ст. В Японії
- •Конституція Японії 1889 р.
Відновлення монархії. Бредська декларація
Річард Кромвель був слабким політиком і не мав авторитету ні в армії, ні в суспільстві. Влада фактично перейшла до рук вищого офіцерства, що змусило його піти у відставку. У 1660 р. зібрався Парламент, який відновив Палату лордів і колишню конституційну монархію та проголосив сина страченого під час революції короля — Карпа II Стюарта - англійським королем. Та запросивши на престол Карла II, Парламент уклав з ним певну угоду, що була оприлюднена королем 4 квітня 1660 р. у так званій "Бредській декларації" (підписана в м. Бреда, де Карл перебував в еміграції). Вона гарантувала загальну амністію всім учасникам громадянської війни в Англії; свободу віросповідання; збереження права власності на майно, набуте під час революції; дійсність усіх прийнятих під час революції актів і угод; передбачала повернення королю його земель і призначення йому платні.
Фактично, в Англії відновлювалася конституційна монархія. Прийшовши до влади, Стюарти відразу ж почали грубо порушувати цю декларацію (хоч формально вона й не була скасована): розпочався жорстокий терор проти діячів революції та республіки, повернуто застарілу виборчу систему з її так званими "гнилими містечками", що забезпечувало більшість у Парламенті великим землевласникам; відновлено Таємну раду. Робилася спроба відновити абсолютизм і католицтво. Усе це привело до незадоволення не тільки серед буржуазії, але й серед земельної аристократії.
Боротьба переміщується до Парламенту, де сформувалося дві основні партії- торі (прибічники короля) і віги (супротивники короля, захисники інтересів буржуазії та нового дворянства). У травні 1679р. на парламентських виборах перемогу здобули віги, яким 26 травня 1679 р. вдається провести НаЬеаз согрш аЬІ ("Акт про краще забезпечення свободи підданого та про запобігання ув'язненням за морями"), котрий регламентував порядок звільнення з в'язниці під заставу.
Феодально-абсолютистська політика Стюартів привела до того, що торі та віги об'єдналися й у 1688 р. здійснили династичний переворот, відомий в історії як Славна революція.
«Hobeas corpus act»
У 1679р. в період реставрації Стюартів англійський Парламент прийняв закон, який став важливою складовою частиною некодифіко-ваної британської конституції. За першими його словами він увійшов в історію як НаЬеаз согрих аііі. Він врегулював і остаточно оформив давно відомі англійському праву правила арешту та притягнення обвинувачених до суду. Документ відображав намагання англійської буржуазії захистити свої інтереси від абсолютистського свавілля. Згідно з ним:
судді були зобов'язані (за скаргою особи, що вважала свій арешт або арешт будь-якої іншої людини незаконним) вимагати негайного судової перевірки законності арешту чи судового розгляду справи;
ув'язнення обвинуваченого могло здійснюватися тільки після пред'явлення наказу зі вказівкою про підстави арешту;
у разі затримки судового розслідування закон передбачав можли вість звільнення заарештованого під заставу (це положення не поширювалося на боржників, а на практиці ним, хоч і мали право, не могли скористатися незаможні люди);
заборонялося незаконне ув'язнення "за морями", тобто не законне заслання до колоній.
Текст документа містив багато застережень, які практично ігнорували інтереси народних мас і свідчили про вузькокласовий характер акта. Уряду надавалося право призупиняти дію цього Закону, що й використовували панівні класи, коли виникала загроза їхньому пануванню. Та, попри все, НаЬеаз согриз акї, як і Велика Хартія вольностей та Петиція про права, заклав міцний фундамент захисту особистих прав англійських підданих.
№57