Лекція №19

Тема: Методи дослідження ринкової кон’юнктури ринку та цінової динаміки.

План:

1. Методи дослідження ринкової кон’юнктури ринку та цінової динаміки

2. Принципи і методи дослідження чутливості покупців до рівня цін

1. Методи дослідження ринкової кон’юнктури ринку та цінової динаміки. Середні ціни й узагальнюючий рівень цін У міжнародній практиці існують дві основні концепції реєстрації цін. В Україні за умов політики стабільних цін застосовувався суцільний облік, з переходом до ринкової економіки здебільшого використовується вибіркова система реєстрації цін, основ­ними принципами якої є:

• відмовлення від масового документованого обліку, практично неможливого в умовах різних форм власності, а отже, відмовлення від суцільного обліку і перехід до використання вибіркового методу;

• повне охоплення всіх форм і видів торгівлі;

• формування “споживчого кошика”, тобто набору товарів-представників.

Оцінка рівня цін — перший етап у статистичному вивченні цін. Рівень цін — узагальнюючий показник, що характеризує стан цін за визначений період часу, на визначеній території, на товари і товарні види із близькими споживчими властивостями (сукупність однорідних товарів). Можна оцінити рівень ціни: індивідуальний, середній та узагальнюючий. Індивідуальний рівень ціни (це абсолютна величина) — сума грошей, що сплачується на ринку за товарну одиницю. Для сукупності однорідних товарів на підставі індивідуальних цін можна розрахувати середній рівень цін, який виступатиме як узагальнена характеристика для даної товарної групи. Вибір фор­мули розрахунку середньої ціни залежить від наявної додаткової інформації. Формула середньої ціни майже не знаходить застосування, оскільки вона не враховує розбіжності в складі товару. Для розрахунку середньої ціни використовують наведені нижче формули: 1. Середньої хронологічної ціни: ,                       (6.2) де t — число місяців у періоді. Застосовується тоді, коли моменти реєстрації цін однаково віддалені один від одного (наприклад, фіксовані дані на початок кожного місяця. За такою формулою розраховується в основному середня ціна — за рік чи півріччя. 2. Середньої хронологічної зваженої ціни: ,                                   (6.3) де  — середня ціна за період;  — число місяців у періоді. Формула застосовується в тому разі, коли дати реєстрації цін розташовано нерівномірно. 3. Середня арифметична зважена ціна: ,                                   (6.4) де Q — кількість проданих товарів у натуральних одиницях виміру (метри, літри, кілограми тощо). Формула застосовується, якщо реєструються кількість проданих товарів чи процентні співвідношення кількості проданих товарів. 4. Середня гармонійна зважена ціна: ,                                 (6.5) де P ? Q — товарообіг, грн. Формула застосовується, якщо відомі обороти (товарообіг у гривнях), що відповідають різним рівням цін, тобто як вага використовується вартісний показник. Як вагу у формулі можна використовувати й кількість днів торгівлі. У такому разі передбачається, що щоденний оборот у гривнях практично не змінюється. На динаміку середніх цін поряд зі зміною номінальних цін впливають і нецінові фактори (зміна питомої ваги та якості товарів, що входять у даний період і в дану групу, зміна географії продажів тощо). Величина такої середньої ціни залежить від декількох факторів, а саме:

• від зміни ціни окремих товарів у товарній групі;

• від структурних зрушень через низку причин: зміну асортименту або зміну частки того чи іншого товару в обсягах продажу, розподіл проданих товарів по сезонах.

Щоб усунути вплив сезонності, зміни асортименту, географії продажу на зміну середніх цін, потрібно брати постійні ваги:  та .                       (6.6) Зростання середніх цін за рахунок поліпшення якості та асортименту товарів варто розглядати не як фактор, що сприяє збільшенню ціни, а як фактор реального поліпшення якості товарів. Крім визначення стану цін, диференціації їх рівня, за допомогою оцінки рівня цін вивчають закономірності змін ринкових цін, взаємний вплив рівнів цін різних товарів, співвідношення цін. Як узагальнюючий рівень цін розглядається показник вартості фіксованого “споживчого кошика”, що об’єднує різні рівні цін у якісно новий узагальнюючий рівень цін. Показник рівня ціни може бути розрахований як відносна величина, що характеризує купівельну спроможність грошового доходу споживачів (по окремих соціальних групах, у цілому по країні чи по окремих регіонах):

• відношення ціни (індивідуальної чи середньої) до середнього грошового доходу населення;

• відношення вартості “споживчого кошика” до середнього грошового доходу населення.

Відносний рівень ціни забезпечує диференційовану характеристику рівня цін і міжнародні порівняння.

Індексний метод в аналізі кон’юнктури Розрахунок середніх цін має сенс тільки для груп однорідних товарів. Якщо ж група товарів неоднорідна (наприклад, група продовольчих товарів), тоді для оцінки динаміки цін використовують індекси. Порівняння цін одного товару здійснюється за допомогою індивідуального індексу цін:                                         (6.7) де  — ціна i-гo товару в базисному періоді;  — ціна i-гo товару в звітному періоді. Основною формою індексу цін для сукупності різнорідних товарів є агрегатний індекс. В економічній літературі вважається, що перший індекс цін було побудовано італійським економістом Карлі (1764 р.) за середньо- арифметичною формулою без застосування будь-якої системи зважування. У XIX ст. для побудови індексів цін, в основному за агрегат­ною чи відповідною їй середньоарифметичною формулою, стати­стики починають використовувати систему зважування. Залежно від вибору базисних чи поточних ваг вживаються дві формули: Ласпейреса (1871 р.) і Пааше (1874 р.). На практиці ширше застосування знаходять дві інші їх форми: у формулі Ласпейреса — середня арифметична, у формулі Пааше — середня гармонійна (табл. 6.9). Переваги агрегатної форми — у її ясному економічному змісті. Вона встановлює зміну цін за припущення, що кількості товарів — незмінні, при цьому у формулі Ласпейреса береться кількість проданого товару в базисному періоді (Q0), а у формулі Пааше — у поточному (Q1). Таблиця 6.9