77. Посвідчення факту часу пред'явлення документів

Слід зазначити, що ця нотаріальна дія до цих пір не мала вели­кого поширення. Проте цінність інформації в сучасних умовах, інформатизація багатьох процесів, прискорення доступу до інфор­мації ця дія використовується для посвідчення факту певного часу пред'явлення документів, що містять пропозиції, винаходи, ав­торські права і т.ін. — для захисту від розкрадання наукових ідей, винаходів, відкриттів, захисту від промислового шпіонажу і недоб­росовісної конкуренції. Посвідчення факту певного часу пред'яв­лення документів можливе і в інших випадках, зокрема при пот­ребі засвідчити першість у подачі певних відомостей або наявність певних документів на певний час у певному місці. Отож, такими документами буде документація, наприклад, описи або розробки винаходів, раціоналізаторських пропозицій, авторські праці та на­укові розробки, фонограми, відеограми, комп'ютерні програми на твердому носії та їх описи - для захисту від піратства, плагіату, підробки тощо. Це дозволяє підтвердити пріоритет такого винахо­ду чи навіть факт авторства, одержати патент, забезпечити охоро­ну своїх авторських прав у судовому порядку.

Посвідчення факту часу пред'явлення документів полягає у вчиненні нотаріусом посвідчувального напису на поданому доку­менті, що підтверджує його подання у певний час.

Для вчинення цієї нотаріальної дії нотаріус дотримується за­гальних правил вчинення нотаріальних дій, зокрема встановити особу, що звернулась за вчиненням цієї нотаріальної дії на основі паспорту чи інших документів, передбачених законодавством, пе­ревірити її дієздатність, у необхідних випадках перевірити повно­важення представників.

Нотаріус посвідчує час пред'явлення йому документа шляхом вчинення посвідчувального напису встановленого зразка безпосе­редньо на документі. У написі зазначається особа, що подала до­кумент, час його пред'явлення, найменування нотаріальної кон­тори чи робочого місця приватного нотаріуса, її адресу.

Документ подається нотаріусу у двох примірниках, після вчи­нення посвідчувальних написів на обох один екземпляр повер­тається особі, що звернулась за посвідченням, а другий залишаєть­ся у справах нотаріуса. У необхідних випадках нотаріус може сам заготовити копію документа.

Якщо документ викладено на декількох сторінках, нотаріус зобов'язаний прошити його у спосіб, що унеможливлює його роз'єднання, пронумерувати сторінки, скріпити кожну підписом : печаткою.

Якщо для посвідчення подаються кілька документів, посвідчу-зальний напис вчиняється на кожному з них, вони реєструються в реєстрі нотаріальних дій окремо і державне мито сплачується осо­бою за кожен з них окремо.

78. Поняття і значення передачі заяв фізичних та юридичних осіб

Однією з найпоширеніших нотаріальних дій є передача заяв фізичних та юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам, необхідність у вчиненні якої виникає за наявності потреби довести до відома певних осіб важливі відомості. Це може бути інформація, що має певне правове значення і може служити доказом під час су­дового розгляду тієї чи іншої справи в суді. Так, заяви можуть місти­ти відомості щодо здійснення права власності на нерухоме майно, повідомлення про розлучення, поділ спільного майна, порушення авторських чи інших прав, пропозиції, попередження тощо. Випад­ки, в яких громадяни можуть звертатись за вчиненням цієї но­таріальної дії, практично необмежені. Це зумовлено тими перева­гами, що дає передача заяв через органи нотаріату, зокрема уне­можливлює посилання на неповідомлення певної особи про наміри заявника, неотримання попереджень чи пропозицій у випадках, ко­ли вони є обов'язковими, стає доказом, який неможливо оспорити.

Проте слід відзначити, що законодавство України висуває певні умови, яких слід дотримуватися для вчинення цієї но­таріальної дії. Першою умовою є додержання законності. Зміст заяви не повинен суперечити законам України, інакше заява не буде дійсною і не матиме юридичних наслідків для заявника. Як­що заява є неправомірною, нотаріус повинен пояснити особі, що звернулась за вчиненням цієї дії, вимоги закону, наслідки її дій. В більшості випадків особи, що звернулись за вчиненням но­таріальної дії, не діють зловмисно, а просто не усвідомлюють свої помилки внаслідок недостатньої правової обізнаності.

Нотаріус передає заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам, якщо еони не містять відомос­тей, що порочать честь і гідність людини. Тобто другою умовою є також відповідність заяви моральним засадам суспільства.

Також до умов вчинення цієї нотаріальної дії слід віднести дотримання процесуального порядку передачі заяв.