- •1.Поняття фінансового ринку та його структура
- •2.Суб'єкти фінансового ринку
- •3.Характеристика об'єктів фінансового ринку
- •4.Поняття і типи фінансової політики
- •5.Характеристика сучасної фінансової політики україни
- •6.Фінансовий механізм
- •7.Управління фінансами в умовах ринкової економіки
- •8.Фінансове планування етапи
- •9.Структура і суть грошового ринку. Об'єкти та суб'єкти
- •10.Характеристика облікового ринку та його особливості
- •11.Інструменти облікового ринку
- •12.Характеристика міжбанківського ринку. Операції на міжбанківському ринку
- •13.Операції на міжбанківському ринку
- •14.Поняття і структура валютного ринку
- •15.Основні економічні категорії валютного ринку
- •15.Валютні операції
- •16. Види валютних курсів та угод
- •17.Валютне регулювання та курсова політика центрального банку.
- •18.Види режимів валютних курсів
- •19.Основні методи впливу центробанку на валютний курс
- •20.Структура ринку капіталів
- •22.Суть і функції кредиту
- •23. Банки, як основні учасники ринку капіталів
- •24. Поняття банківського кредиту та джерела його формування
- •25. Класифікація банківських кредитів
- •26.Кредитна політика комерційних банків
- •27. Поняття рцп основні завдання
- •28. Основні функції рп
- •28. Поняття та класифікація цп
- •29. Основні типи та види цп
- •30. Функції і роль цінних паперів в економіці
- •31.Роль цп в економіці україни
- •1. Основні (боргові та права власності):
- •2. Похідні цінні папери (деривативи):
- •33. Поняття та харак-ка основних видів облігацій Ринок облігацій
- •34. Зовнішні облігації та казначейські облігації
- •35. Ринок акцій та перспективи розвитку
- •36.Категорії поділу акцій та його призначення
- •37. Вексель. Види, правове забезпечення вексельного обігу
- •38.Основні види операцій та проблеми вексельного обігу
- •39. Приватизаційні цінні папери основні види операцій з приватизаційними паперами
- •40.Види операцій з приватизаційними паперами
- •41.Банківські цінні папери: поняття та основні види
- •42.Поняття та особливості дохідних фінансових інструментів
- •43. Основні види сурогатів цінних паперів
- •44. Харак-ка основних учасників ринку деривативів
- •45. Характеристика основних похідних фінансових інструментів
- •47.Переваги та недоліки форвардних контрактів
- •48. Поняття ринку фючерсних угод
- •49.Основні відмінності між ф'ючерсними та форвардними контрактами
- •50. Поняття та види опціонних контрактів
- •51.Поняття та основні види опціонів відсоткових ставок
- •52.Поняття та історія своп-контрактів Своп-контракт
- •53. Переваги та недоліки своп-контрактів
- •54.Поняття та класифікація фондових бірж
- •55. Харак-ка головних світових фондових бірж
- •56. Біржовий ринок україни етапи становлення та сьогодення
- •57.Позабіржовий ринок цінних паперів
- •58. Фондові індекси : поняття, характеристика, види
- •59. Основні функції фондових індексів
- •60.Рейтинг фондового ринку
- •61. Основи функціонування міжнародного фінансового ринку
- •62. Учасники міжнародного фінансового ринку
- •63.Еволюція євроринків
- •64. Фінансові інструменти міжнародного фінансового ринку
- •65. Міжнародні та регіональні фінансові установи
- •66.Вплив діяльності міжнародних фінансових інститутів на економічний розвиток України
19.Основні методи впливу центробанку на валютний курс
Валютна інтервенція - це операція купівлі або продажу іноземної валюти Центральним банком країни ;; метою підтримання ринкового курсу національної валюти на рівні, бажаному для влади, з точки зору економічної політики, що проводиться урядом.Валютні інтервенції здійснюються в тому разі, коли на ринку спостерігаються короткострокові зміни в попиті й пропозиції. Центральний банк очікує швидкого відновлення попередньої рівноваги. Якщо такі зміни мають довгостроковий характер, зумовлений глибинними макроекономічними процесами, валютні інтервенції не приведуть до позитивного результату Вони можуть лише відтягнути відповідні зміни валютного курсу на якийсь час, протягом якого уряд повинен застосувати заходи щодо врівноважування платіжного балансу. В іншому випадку після вичерпання валютних резервів неминуче ще більш катастрофічне потрясіння валютного ринку.
Офіційні резерви центральних банків складаються головним чином із вільно конвертованих валют — близько 82 % усіх резервів (з них: у середньому 60 % - у доларах США, 15 % - у євро, 10 % - у японських єнах) і монетарного золота (приблизно 5 %).
Національний банк України у своїй курсовій політиці використовує загальновизнані методи валютного регулювання, а саме:
- валютні інтервенції;
- дисконтну політику;
- валютні обмеження.
За використання режиму регульованого плавання курс національної валюти не фіксується, а приводиться у відповідність до змін на зовнішньому і внутрішньому секторах економіки.
За даного режиму регулюючий вплив забезпечує можливість підтримання валютного курсу на рівні, максимально наближеному до ринкових вимог, уникаючи при цьому викривлень і різких коливань, що зумовлені недостатнім ступенем розвиненості ринку.
20.Структура ринку капіталів
Ринок капіталів - це частина фінансового ринку, де формуються попит і пропозиція в основному на середньо- і довгостроковий позиковий капітал, специфічна сфера ринкових відносин, де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал і де формуються попит і пропозиція на нього.
Позиковий капітал - це кошти, віддані в позику під певний відсоток за умови повернення.
Формою руху позикового капіталу є кредит. Основним його джерелом служать кошти, що вивільняються в процесі відтворення: амортизаційні фонди підприємств, частина оборотного капіталу в грошовій формі, прибуток, що йде на відновлення і розширення виробництва, грошові доходи і заощадження всіх верств населення. На ринку капіталів кредити надаються на термін понад рік.
Ринок капіталів сприяє зростанню виробництва і збільшенню товарообігу, руху капіталів усередині країни, трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення, відновленню основного капіталу.
Економічна роль цього ринку полягає в його спроможності об'єднати дрібні, розрізнені кошти й у такий спосіб активно впливати на концентрацію і централізацію виробництва та капіталу.
ринок капіталів - це складова частина фінансового ринку, що розпадається на ринок цінних паперів і ринок середньо- і довгострокових банківських кредитів. Це також найважливіше джерело довгострокових інвестиційних ресурсів для уряду, корпорацій і банків. Якщо грошовий ринок надає високоліквідні кошти в основному для задоволення короткострокових потреб, то ринок капіталів забезпечує довгострокові потреби у фінансових ресурсах. Він охоплює оборот позикового і банківського капіталів, комерційного і банківського кредитів, а також функціонування кредитних аукціонів.
Ринок капіталів - це один із сегментів фінансового ринку, особлива сфера фінансових відносин, пов'язаних із процесом і забезпечення кругообігу позикового капіталу.
21. ОСНОВНІ УЧАСНИКИ РИНКУ КАПІТАЛІВ:
- первинні інвестори, тобто власники вільних фінансових ресурсів, які мобілізовані банками і перетворені у позиковий капітал;
- спеціалізовані посередники - кредитно-фінансові організації, які здійснюють безпосереднє залучення (акумуляцію) коштів, перетворення їх у позиковий капітал і подальшу тимчасову передачу його позичальникам на зворотній основі за плату у формі відсотків;
- позичальники - юридичні і фізичні особи, а також держава, що відчувають нестачу у фінансових ресурсах і готові заплатити спеціалізованому посереднику за право тимчасового користування ними.
Кредитні важелі використовуються як один із найефективніших регуляторів ринкової економіки:
- середньострокові позики - на цілі як виробничого, так і чисто комерційного характеру. Найбільше поширення вони одержали в аграрному секторі, а також при кредитуванні інноваційних проектів із середніми обсягами необхідних інвестицій;
- довгострокові позики - в інвестиційних цілях. Для них характерний великий обсяг переданих ресурсів. Особливий розвиток вони одержали в капітальному будівництві, паливно-енергетично-му комплексі, сировинних галузях економіки. Такі позики видаються на термін від 3 до 5 років. У нашій країні вони використовуються не дуже широко через загальну нестабільність економіки і меншу прибутковість у порівнянні з короткостроковими кредитними операціями.