- •1.Поняття фінансового ринку та його структура
- •2.Суб'єкти фінансового ринку
- •3.Характеристика об'єктів фінансового ринку
- •4.Поняття і типи фінансової політики
- •5.Характеристика сучасної фінансової політики україни
- •6.Фінансовий механізм
- •7.Управління фінансами в умовах ринкової економіки
- •8.Фінансове планування етапи
- •9.Структура і суть грошового ринку. Об'єкти та суб'єкти
- •10.Характеристика облікового ринку та його особливості
- •11.Інструменти облікового ринку
- •12.Характеристика міжбанківського ринку. Операції на міжбанківському ринку
- •13.Операції на міжбанківському ринку
- •14.Поняття і структура валютного ринку
- •15.Основні економічні категорії валютного ринку
- •15.Валютні операції
- •16. Види валютних курсів та угод
- •17.Валютне регулювання та курсова політика центрального банку.
- •18.Види режимів валютних курсів
- •19.Основні методи впливу центробанку на валютний курс
- •20.Структура ринку капіталів
- •22.Суть і функції кредиту
- •23. Банки, як основні учасники ринку капіталів
- •24. Поняття банківського кредиту та джерела його формування
- •25. Класифікація банківських кредитів
- •26.Кредитна політика комерційних банків
- •27. Поняття рцп основні завдання
- •28. Основні функції рп
- •28. Поняття та класифікація цп
- •29. Основні типи та види цп
- •30. Функції і роль цінних паперів в економіці
- •31.Роль цп в економіці україни
- •1. Основні (боргові та права власності):
- •2. Похідні цінні папери (деривативи):
- •33. Поняття та харак-ка основних видів облігацій Ринок облігацій
- •34. Зовнішні облігації та казначейські облігації
- •35. Ринок акцій та перспективи розвитку
- •36.Категорії поділу акцій та його призначення
- •37. Вексель. Види, правове забезпечення вексельного обігу
- •38.Основні види операцій та проблеми вексельного обігу
- •39. Приватизаційні цінні папери основні види операцій з приватизаційними паперами
- •40.Види операцій з приватизаційними паперами
- •41.Банківські цінні папери: поняття та основні види
- •42.Поняття та особливості дохідних фінансових інструментів
- •43. Основні види сурогатів цінних паперів
- •44. Харак-ка основних учасників ринку деривативів
- •45. Характеристика основних похідних фінансових інструментів
- •47.Переваги та недоліки форвардних контрактів
- •48. Поняття ринку фючерсних угод
- •49.Основні відмінності між ф'ючерсними та форвардними контрактами
- •50. Поняття та види опціонних контрактів
- •51.Поняття та основні види опціонів відсоткових ставок
- •52.Поняття та історія своп-контрактів Своп-контракт
- •53. Переваги та недоліки своп-контрактів
- •54.Поняття та класифікація фондових бірж
- •55. Харак-ка головних світових фондових бірж
- •56. Біржовий ринок україни етапи становлення та сьогодення
- •57.Позабіржовий ринок цінних паперів
- •58. Фондові індекси : поняття, характеристика, види
- •59. Основні функції фондових індексів
- •60.Рейтинг фондового ринку
- •61. Основи функціонування міжнародного фінансового ринку
- •62. Учасники міжнародного фінансового ринку
- •63.Еволюція євроринків
- •64. Фінансові інструменти міжнародного фінансового ринку
- •65. Міжнародні та регіональні фінансові установи
- •66.Вплив діяльності міжнародних фінансових інститутів на економічний розвиток України
4.Поняття і типи фінансової політики
Фінансова політика - це комплекс державних заходів, що забезпечують ефективне функціонування фінансів і фінансової системи.
Фінансова політика охоплює широкий комплекс заходів:
- розробку загальної концепції фінансової політики, визначення її основних напрямів, цілей і головних завдань;
- створення адекватного фінансового механізму;
- управління фінансовою діяльністю держави та суб’єктів господарювання.
Головними цілями фінансової політики є мобілізація й ефективне використання фінансових ресурсів, регулювання економічних і соціальних процесів, стимулювання провідних напрямів розвитку продуктивних сил.
Завдання фінансової політики - це:
- забезпечення умов для формування максимально можливих фінансових ресурсів;
- встановлення раціонального, з погляду держави, механізму розподілу і використання фінансових ресурсів;
- організація регулювання і стимулювання економічних та соціальних процесів фінансовими методами;
- формування фінансового механізму і його розвиток відповідно до цілей і стратегій, що постійно змінюються;
- створення ефективної і максимально дієвої системи управління фінансами.
Виділяють три типи фінансової політики: класичний, регулюючий, планово-директивний.
Основа класичної фінансової політики - невтручання держави в економіку, збереження вільної конкуренції, використання ринкового механізму як головного регулятора господарських процесів.
В основу регулюючої фінансової політики покладена економічна теорія Дж. М. Кейнса (1883-1946) про необхідність втручання і регулювання державою циклічного розвитку економіки і соціальних відносин з метою забезпечення повної зайнятості населення.
Управління фінансами провадять самостійні спеціалізовані служби. Вони здійснюють планування бюджету, контроль за надходженням податків, управління державним боргом.
У країнах з адміністративно-командною системою проводиться планово-директивна фінансова політика.
Планова система управління, заснована на державній формі власності, давала змогу здійснювати пряме директивне управління всією економікою, у тому числі й фінансами. Головна мста такої фінансової політики - досягнення максимальної концентрації фінансових ресурсів держави в руках центральних органів влади.
Використання планово-директивної фінансової політики в умовах нормального функціонування економіки призводить до негативних наслідків. Як переконує досвід практично всіх колишніх соціалістичних країн, результатами проведення такої політики було зниження ефективності виробництва, уповільнення розвитку соціальної сфери, різке погіршення фінансового становища держави.
5.Характеристика сучасної фінансової політики україни
в умовах формування ринкової економіки фінансова політика являє собою сукупність заходів держави щодо мобілізації і розподілу фінансових ресурсів для досягнення зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) і подолання економічних проблем розвитку.
Фінансова політика України має враховувати реальні фінансові ресурси, основним джерелом яких є валовий внутрішній продукт. Значне місце у ньому посідають прибуток, платежі й Відрахування, що відносяться на собівартість продукції. Тому важливим є поєднання державної підтримки галузей економіки з вимогами ринку. Держава має зробити економічно доцільний вибір пріоритетних галузей, які в основному формують дохідну частину державного бюджету. Пріоритетним є визначення критеріїв фінансової допомоги суб'єктам господарювання з огляду на соціально-економічні особливості окремих регіонів. Також варто враховувати, що успіх фінансової політики залежить і від планування, яке не може бути припинене й в умовах наявності різних форм власності. Планування потрібно використовувати в тісному взаємозв'язку з вимогами об'єктивних економічних законів.
Фінансова політика має враховувати стан української економіки, її потенційні можливості, реальні джерела фінансування.
Держава через фіскальну, податкову, грошово-кредитну політику здійснює управління економікою, забезпечує фінансову стабільність. Кабінет Міністрів, як найвищий орган виконавчої влади, формує бюджет, основні макроекономічні показники економічного і соціального розвитку і проводить фінансову політику. Міністерство фінансів України відповідно до Бюджетного кодексу України визначає параметри державного бюджету, надає обґрунтування і роз'яснення щодо пропонованих обсягів витрат. Верховна Рада щорічно розробляє Бюджетну резолюцію, що визначає головні напрями бюджетної політики. Національний банк України, як Центральний банк, розробляє основні засади грошово-кредитної політики, а також здійснює контроль. НБУ послідовно проводить політику забезпечення стабільності гривні. А стабільні гроші - це фундамент розвитку будь-якої країни.