4 File(s) copied

(скопійовано чотири файли).

Ім'я копії може відрізнятися від імені початкового файла.

Приклад. Скопіювати файл keyb.com з дисковода А на дисковод В. Ім'я копії — keyb1.com.

A>COPY a:keyb.com b:keyb1.com

Для створення копії файла на тій самій дискеті (або у тому ж каталозі) імена файла і копії мають бути різними.

Приклади.

A>COPY abc.txt kam.txt

A>COPY TXT\abc.txt TXT\kam.txt

A:\TXT>COPY abc.txt kam.txt

Якщо потрібно копіювати багато файлів, то в іменах використовують символи ? і *.

A>COPY *.* b:

Ця команда забезпечує копіювання всіх файлів дисковода А: на дисковод Ь:.

Якщо потрібно копіювати файли, що мають тільки однакові імена або тільки однакові розширення, то слід використовувати команди такого вигляду:

A>COPY abc.* b:, або

A>COPY *.txt b:

Використання ключа /V в команді забезпечує копіювання файлів з одночасним контролем правильності копіювання. В цьому випадку, після копіювання відбувається порівняння копії з початковим файлом на їх ідентичність.

Приклад.

F>COPY mod.exe b:/V

2. Створення та знищення файлів

За допомогою команди COPY можна створювати нові файли. Для цього як джерело указується клавіатура (CON), а як другий параметр команди (куди) — ім'я створюваного файла:

COPY CON <ім'я файла>

Приклад. Створити новий файл nov.txt у кореневому каталозі дисковода А.

A:\COPY CON nov.txt

Після виконання цієї команди можна вводити з клавіатури будь-який текст у файл nov.txt. Для закінчення роботи з командою потрібно натиснути клавіші Ctrl/Z і Enter.

Для знищення файлів використовують команду DEL.

Формат цієї команди:

DEL[шлях\]<файл>[/Р]

За наявності в команді ключа /Р операційна система робить запит, щоб підтвердити знищення файла після введення команди.

В імені файла дозволяється використання символів " *".

Приклад: Знищити файл help.txt у каталозі TEMP диска А.

C:\>DEL A:TEMP\help.txt/P

Після натискання клавіші Enter на екрані монітора з'явиться повідомлення:

Are you sure (Y/N)? — Ви впевнені (Так/Ні)?

Для підтвердження знищення файла треба натиснути Y та Enter.

3. Перейменування файлів

Часто виникає потреба змінювати імена файлів. Для цього існує команда RENAME (скорочено REN).

Команда має формат:

REN[шлях\]<ім’я файла> <нове ім'я файла>

Можна використовувати символи " *" та " ?" в іменах файлів, якщо операція виконується над групами файлів.

Приклад. Змінити ім'я файла red.txt на ім'я red.doc. Файл розміщується на дискові С у підкаталозі DOC.

A:\>C:\DOC\red.txt red.doc

4. Перегляд і друкування вмісту файлів

Для перегляду вмісту файлів на екрані монітора можна використовувати команду TYPE.

Формат команди:

ТУРЕ[шлях\]<ім'я файла>

Однак файл, який треба переглянути, має підходити для цього. Він повинен мати символи, що відображаються. Краще, коли це текстовий файл, інакше на екрані з'явиться нісенітниця. Як правило, файли з розширеннями ТХТ, DOC, ВАТ при виведенні на екран мають зрозумілу інформацію.

Приклад.

C:\TYPE A:\DOC\help.txt

Вміст будь-якого файла можна вивести на пристрій для друкування (принтер). Якщо файл був спеціально підготовлений для друкування або якщо це текстовий файл, то найпростіший спосіб виведення його на друкування — це використати команду COPY.

Формат команди виведення файла на друкування:

СОРУ[шлях\]<ім'я фaйлa>PRN

Як правило, такий спосіб виведення файлів на принтер використовують рідко. Взагалі ж виведення інформації на друкування здійснюється за допомогою спеціальних програм або режим друкування передбачається в конкретних прикладних програмах.

61)

62)

потік- це структура всередині процесу, яка містить виконавчий код та отримує процесорний час для його виконання.

Багатопотоковість програми створює підгрунтя для реалізації реальної багатозадачності — виконання кількох завдань одночасно (якщо обчислювальна система є багатопроцесорною), або «псевдоодночасно» («майже одночасно») на однопроцесорних системах.

Наявність кількох потоків дозволяє:

Оптимізувати організацію поведінки програми. Часто поведінка програми може бути організована у кілька незалежних паралельних алгоритмів, тоді їх можна винести в окремі потоки. При цьому їм можна задавати різний пріоритет виконання.

Обходити критичні до часу операції. Якщо програма має лише один потік, то вона повинна зупинити все виконання при очікуванні повільних операцій, таких як запис у файл чи відображення засобами мультимедіа.

При цьому процесор знаходиться у простої, поки дана операція не завершиться. Якщо програма має кілька потоків, вона може продовжувати виконання в окремих потоках, коли один потік очікуватиме на завершення повільної операції.

Реалізувати багатопроцесорну обробку. Якщо система, у якій працює програма, є мультипроцесорною, то можна підвищити її ефективність використанням кількох потоків. При цьому різні потоки можуть виконуватися одночасно на різних процесорах.

Таким чином, доцільне використання потоків може значно поліпшити продуктивність і зручність використання програм.

На одному процесорі багатопотопотоковість відбувається шляхом тимчасової активізації різних потоків. Таке перемикання відбувається достатньо часто, щоб користувач сприймав виконання потоків як одночасне.

У багатопроцесорних і багатоядерних системах потоки можуть реально виконуватися одночасно, при цьому кожен процесор або ядро обробляє окремий потік.

63)

64)

Динамічний обмін даними (DDE)

Поки що ми розглянули тільки один спосіб обмінюватися даними між різними додатками - буфер обміну. Однак цей спосіб не завжди ефективний. У більшості випадків він обмежений застосуванням у редакторах.

Однак необхідність обміну даними між різними додатками реально існує, тому Windows містить ще один засіб для такого обміну - DDE (Dynamic Data Exchange).

DDE заснований на використанні повідомлень для передачі даних між двома додатками.

При цьому один з додатків (зазвичай містить дані) називається сервером (server), а інше (зазвичай вимагає даних) - клієнтом (client).

У більш загальному вигляді: клієнт виступає у ролі активного застосування, що вимагає, що б його запити були обслужені сервером.

Сам процес обміну даними засобами DDE між клієнтом і сервером називається DDE-розмовою (DDE-conversation).

Зазвичай протокол обміну даними між клієнтом і сервером виглядає приблизно таким чином:

клієнт передає всім доступним додаткам повідомлення про те, що йому треба.

якщо в системі знаходиться відповідний сервер, він відповідає клієнтові щодо можливості обслуговування.

клієнт посилає запит (и) серверу для виконання вимог.

в деяких випадках сервер може інформувати клієнта про зміну або наявності тих чи інших даних. Для цього клієнт повинен підписатися (advise) на необхідні дані.

обмін між клієнтом і сервером може тривати до тих пір, поки один з них не зажадає припинення.

У процесі DDE-розмови відбувається обмін повідомленнями між двома додатками. Зрозуміло, що адресатами таких повідомлень є не самі додатки, а їхні вікна.

У більшості випадків для нормального ведення DDE-розмови створюються спеціальні приховані (невидимі) вікна, які і здійснюють обмін повідомленнями між собою.

Звичайно, в DDE можуть брати участь вікна однієї програми, не тільки різних, але треба врахувати, що DDE для обміну даними в межах однієї програми є неефективним.

Так як процеси підготовки і прийому даних можуть займати значний час, то потрібно, щоб для обміну повідомленнями використовувалася функція PostMessage, а не SendMessage (крім встановлення DDE-розмови).

Це, правда, створює додаткову складність - необхідність синхронізації дій різних вікон між собою.

65)

Midnight Commander» (mc, мі?днайт-кома?ндер, буквально: «опівнічний командир») — один з консольних файлових менеджерів для Unix-подібних операційних систем, клон «Norton Commander» .

Основний інтерфейс складається з двох панелей, на яких відображена файлова система.

«Midnight Commander» має можливість перегляду вмісту файлів RPM-пакунків, працює з популярними форматами архівів, начебто б вони були просто ще однією текою, а також функціонувати як клієнт FTP чи FISH. У «Midnight Commander» вбудований редактор mcedit (проте можна вказати й інший).

Серед можливостей mcedit є підсвітка синтаксису для різних мов, здатність працювати у режимах ASCII та HEX.

«Midnight Commander» може також перейменовувати групи файлів. Це зручно при маніпулюванні великими зібраннями файлів, наприклад, щоб погодити їх з новим способом найменування.

«Midnight Commander» може також переміщувати файли до різних тек і при цьому одночасно перейменовувати їх.

Дозволяється вказувати вихідні та результуючі імена файлів з допомогою підстановлювальних знаків. При цьому можуть використовуватися регулярні вирази.

Крім того, користувач може вибрати чи використовувати можливість «shell patterns» (автоматичне групування підстановлювальних знаків).

«Midnight Commander» зараз включений у більшість дистрибутивів Linux та поширюється під GNU General Public License.

mc дуже популярний на Linux завдяки побудові на гнучких текстових інтерфейсах (Ncurses або S-lang), що дозволяє йому працювати на звичайній консолі, всередині вікна X-терміналу, поверх SSH-з'єднань та й з усіма видами віддалених оболонок.

66)

67)

Користувачі здійснюють управління комп'ютером використовуючи спеціальний модуль операційної системи — командний процесор або оболонку системи (shell). Основною функцією інтерфейсного модуля є отримання команд для виконання, уведених за допомогою клавіатури або допоміжних пристроїв (маніпулятор “мишка”, “трекболл”), та виведення результату виконання введеної команди.

Інтерфейс – засоби та сукупність команд операційної системи для здійснення діяльності користувачами щодо опрацювання інформації засобами обчислювальної системи.

Алгоритм роботи інтерфейсного модуля досить простий:

1) більшу частину часу він очікує введення команди користувача;

2) інтерпретує команду, що надійшла;

3) формує відповідний системний виклик або запускає визначену програму;

4) при необхідності видає на екран повідомлення про процес виконання;

5) після закінчення виконання команди переходить у режим очікування нової команди.

У сучасних операційних найбільш поширеними є:

— інтерфейс командного рядка дозволяє користувачеві набирати команди на клавіатурі після системного запрошення, що розташоване у рядку введення. Монітор працює в текстовому режимі.

— графічний інтерфейс користувача забезпечує уведення команд операційної системи за допомогою виконання дій з візуальним представленням об'єктів ОС. Файли, каталоги, команди, програми користувача представляються у вигляді значків (піктограм), меню, кнопок, вікон. Для задання команд використовується маніпулятор "мишка", "трекбол".

Командний рядок

По умолчанию интерфейс Midnight Commander состоит из двух панелей, на которых выводится список файлов и директорий.

68)

Тип файлу - визначає структуру даних у файлі та програму,якою він обробляється.

Залежно від типу файлу його можна віднести до однієї з трьох категорій:

-Виконуванні файли-тобто файли програм,які в разі відкриття запускаються на виконання.

-Файли зареєстрованих типів,тобто документи,що створюються і обробляються.

-Файли невідомого типу,які неповязані з жодною зі встановлених програм.

Виконуваний файл — це файл з розширеннями .com або .exe в якому записані зрозумілі комп'ютеру команди, інструкції, що підлягають виконанню.

69)

clea- Очистити екран

who -Відобразити імена користувачів, які працюють у мережі у цей час

write -Надіслати повідомлення іншим користувачам

date-Вивести на екран або змінити значення системної

df -Вивести дані про розподіл дискового простору

fre-Вивести повідомлення про розподіл пам'яті

be -Здійснити перехід у режим калькулятора

cal -Відобразити календар дат

me -Запустити менеджер файлів

passwd-Змінити пароль користувача

reboo-Перезавантажити систему

less або more -Переглянути файл

cat -Об'єднати декілька файлів в один

ер -Копіювати файли

mv -Перейменувати файл

rm - Вилучити файл

vi -Викликати текстовий редактор vi

ln -Утворити посилання

ls-Вивести детальну інформацію про файли та каталоги

zip, unzip -Архівувати (розархівувати) файли

file - Визначити тип файл

lp- Вивести вміст файлу на принтер

70)

Права доступу до файлу чи каталогу описуються трьома восьмеричними цифрами, сама ліва у тому числі – права доступу власника, середня – права групи, права – права доступу ж для решти.

Кожна з цих восьмеричних цифр є битовую маску з 3-х біт. Ці біти визначають декларація про читання, запис і виконання файла чи каталогу.

Якщо біт встановлено у 1 – операція дозволена, тоді як 0 – запрещена.

Для різних типів файлів значення прав доступу трохи отличаются.

Право для читання файла дозволяє користувачеві читати вміст файла.

Для каталогу установка права для читання дозволяє читати файли, які перебувають у тому каталоге.

Право на запис файла дозволяє користувачеві змінювати його вміст.

Для каталогу - створювати файли всередині каталога.

Право виконання для файла дозволяє запускати файл виконання в ролі програми.

Для каталогу установка цього права дає можливість користувачеві укладати каталог і переглядати його содержимое.

71)

Граф, що описує ієрархію каталогів, може бути деревом або мережею.

Каталоги утворять дерево, якщо файлу дозволено входити тільки в один каталог, і мережа - якщо файл може входити відразу в кілька каталогів.

Наприклад, в MS-DOS і Windows каталоги утворять деревоподібну структуру, а в UNIX - мережну.

Каталог самого верхнього рівня називається кореневим каталогом, або коренем (root).

Логічна файлова система може складатися з однієї або декількох фізичних файлових (під)систем, що є розділами фізичних носіїв (дисків, CD-ROM або дискет).

У корені дерева перебуває, так званий, корінь файлової системи.

Якщо вузол дерева є аркушем, то це файл, що може містити дані користувача, або бути файлом-каталогом.

Вузли дерева відмінні від аркуша є файлами-каталогами.

В UNIX використовуються стандартні імена основних каталогів, що істотно полегшує роботу в операційній системі і її адміністрування.

Призначення основних каталогів файлової системи UNIX представлена в табл. (** - крапки монтування різних файлових систем).

72)

Використання конвеєра

Ми вже показали, як використовувати команду sort як фільтр. Але ці приклади

припускали, що користувач звідкись одержав дані у файл, чи ввів дані з клавіатури

своїми власними руками. А що, якщо дані, що він хоче відсортувати, є вихідними

даними іншої команди, наприклад, такої як ls? Якщо використовується при

сортуванні опцію -r, дані будуть розташовані в порядку, зворотному алфавітному.

/home/student/papers# ls

english-list

history-final

masters-thesis

notes

/home/student/papers# ls > file-list

/home/student/papers# sort -r file-list

notes

masters-thesis

history-final

english-list

/home/student/papers#

Тут ми зберегли результат роботи команди ls у файлі, а потім виконали sort -r

над цим файлом. Але це дуже кострубато виглядає і вимагає створення тимчасового

файлу для збереження результату роботи ls.

Вихід з положення дає трубопровід (pipeline). Конвеєр (канал) - це ще одна

чудова властивість shell, що дозволяє зв'язувати послідовність команд у конвеєр, де

stdout першої команди посилається прямо на stdin другої команди і так далі. Тут ми

хочемо послати stdout команди ls на stdin команди sort. Символ "|" уособлює

конвеєр:

/home/student/papers# ls | sort -r notes

masters-thesis

history-final

english-list

/home/student/papers#

Ця команда набагато коротше і, мабуть, простіше набирається. Інший корисний

приклад. Команда

/home/student/papers# ls /usr/bin

видає на дисплей довгий список імен файлів, більшість з який занадто швидко

промайне на екрані, щоб ви встигли прочитати їх. Давайте підключимо до перегляду

переліку імен файлів каталогу /usr/bin команду more.

/home/student/papers# ls /usr/bin | more

Тепер ви можете посторінково перегортати файл.

Ми можемо зв'язати в конвеєр більш, ніж дві команди. Команда head

представляє із себе фільтр, що відображає перші рядки вхідного потоку (тут, що

прийшов по конвеєрі). Якщо ми хочемо відобразити останнє ім'я поточного

каталогу, упорядкованого за алфавітом, ми можемо написати:

/home/student/papers# ls | sort -r | head -1

notes

/home/student/papers#

де head -1 просто видає перший рядок одержуваного вхідного потоку (у даному

випадку це відсортований у зворотному порядку перелік імен файлів поточного

каталогу, виданих командою ls).

Перенапрямок з додаванням

Використання ">" для перенапрямку виходу смертельно для файлу, у который

відбувається перенапрямок (якщо було, що знищувати), іншими словами

/home/student/papers# ls > file-list

знищує колишній уміст файлу file-list. Якщо замість цього використовувати

символ перенапрямку ">>", вихід буде доданий до вмісту названого файлу (замість

того, щоб бути записаним на місце старого).

/home/student/papers# ls >> file-list

додасть вихідну інформацію команди ls у файл file-list.

Майте на увазі, що перенапрямку і конвеєр, це засобу, надані оболонкою shell, це

синтаксис shell і символи ">", ">>" і "|" не мають ніякого відношення до команд, як

таким.