- •9) Windows — назва операційних систем для еом, розроблених корпорацією Microsoft.
- •35) За пріорітетами даний алгоритм використовується у двох варіантах з витісняюсою та невітесняючю багатозадачністю
- •36) Windows
- •Менеджери дисплея
- •55) Монтування файлових систем
- •56) Перегляд прав доступу: ls –l[1]
- •58) Шлях (англ. Path) — це літеральний рядок, який вказує розташування файлу в файловій системі, адреса каталогу.
- •4 File(s) copied
- •2. Створення та знищення файлів
56) Перегляд прав доступу: ls –l[1]
Уся інформація, що відноситься до прав доступу файлу зберігається як атрибути файла, тобто становить з ним одне ціле, і може бути переглянута за допомогою команди лістинга «ls -l»:
ls -l myfile
-rwxr-x--- 1 george administrators 10 2006-03-09 21:31 myfile
Як ви бачите з цього прикладу, команда «ls -l» дає досить багато інформації про «myfile»:
його ім'я — «myfile»;
його права — «-rwxr-x---»;
його власник — «george»;
його групу — «administrators»;
та іншу інформацію, що наразі не відноситься до цієї статті.
Те яким чином показані дозволи може дещо заплутати, якщо ви початківець у GNU/Linux або Unix. Але не засмучуйтесь, це дуже просто. Перший символ просто показує якого типу файл. Типи, які позначаються цим символом зазначені нижче:
"-" звичайний файл
"d" каталог
"l" символьне посилання
"s" сокет
"p" іменований канал (named pipe)
"c" символьний пристрій (небуферизований)
"b" блоковий пристрій (буферизований)
У нашому випадку myfile є звичайним файлом.
Тепер давайте роздивимось інші дев'ять символів "rwxr-x---".
Перші три символи вказують, чи дозволено читання, зміна чи виконання для власника цього файлу (у нашому випадку george). Якщо так, то відповідні символи (r, w або x) будуть відображені, інакше вони будуть замінені знаками "-". Так само наступні три символи вказують чи дозволені ці дії для користувачів групи (у нашому випадку administrators). Зрештою останні три символи вказують дозволи для усіх інших користувачів (у нашому випадку для усіх хто не входить до групи administrators).
Отже для нашого випадку набір дозволів файлу myfile "rwxr-x---" означає, що george має права виконувати всі три операції над цим файлом (читати, змінювати та виконувати), користувачі групи administrators можуть тільки читати (r) або виконувати (x) цей файл але не змінювати, а всі інші користувачі з цим файлом не можуть робити ніяких операцій.
Ви можете уявити, що цей файл був написаний користувачем george як скрипт, призначений для адміністраторів, але має бути недоступний для звичайних користувачів... Але це тільки приклад, не будемо занадто на ньому зосереджуватись. Головне, що тепер ви розумієте концепцію дозволів та знаєте як передивитися їх командою "ls -l". Наступний крок це навчитися змінювати їх.
58) Шлях (англ. Path) — це літеральний рядок, який вказує розташування файлу в файловій системі, адреса каталогу.
В операційних системах Unix розподілювальним знаком у шляху є «/». У Windows — «\». В інших операційних системах розподілювальним знаком може бути «:» або інший знак. Ці знаки служать для розмежування назв каталогів, що створюють шлях файлу.
Наприклад, якщо повна адреса файлу «/home/user_kolia/foo/bar.txt», то «bar.txt» — це ім'я файлу, а «/home/user_kolia/foo/» — шлях до нього.
Шлях може бути абсолютним або відносним. Повний шлях або абсолютний шлях — це шлях, який вказує на те саме місце на одній файловій системі, незалежно від робочої директорії або комбінованих шляхів. Повний шлях посилається на кореневий каталог (починаються з кореневого каталогу). Відносний шлях представляє собою шлях по відносний до робочого каталогу користувача або програми.
Для ефективного відшукання файлів Unix-подібні операційні системи зазвичай мають системну змінну PATH у командній оболонці (наприклад sh), яка задає перелік найуживаніших шляхів розташування файлів призначених для виконання. Побачити значення цієї змінної можна за допомогою команди echo $PATH чи аналогічної їй
59) Команди для роботи з файлами
1. Копіювання файлів
Для копіювання файлів використовують команду COPY, яка є інструментом створення копій файлів на дискетах або жорсткому диску.
Основна структура команди передбачає зазначення джерела, де розміщено початковий файл, і місця, де створюється копія файла. Очевидно, що при цьому
потрібно указати повні імена файла і копії (імена із визначенням шляху). Якщо копіювання відбувається на поточному дисководові (або у поточному каталозі), то шлях до файла може бути не обумовлений. Імена початкового файла і копії можуть бути різними або, якщо використовуються два дисководи, однаковими.
Приклад. Потрібно копіювати файл з дискети, яка є у дисководі А, на дискету, що установлена в дисковод В. Ім'я файла і копії збігаються.
A>COPY a:keyb.com b:
Ім'я початкового файла (у даному випадку a:keyb.com) завжди стоїть на першому місці.
В цьому прикладі вказівка на дисковод а: може бути опущена, оскільки він є поточним:
A>COPY keyb.com b:
Якщо поточним зробити дисковод B:, то команда набуває такого вигляду:
B>COPY a:keyb.com
Після закінчення операції копіювання на екран дисплея виводиться повідомлення про кількість скопійованих файлів. Наприклад: