12. Особливості структури і методики уроків добукварного періоду

Незважаючи на те, що уроки добукварного періоду умовно поділені за основною метою на підготовчі — до читання і до письма, структура і методика проведення їх мають багато спільного. Це пояснюється тим, що читання і письмо як види мовленнєвої діяльності, особливо на початковому етапі оволодіння ними, мають багато спільних структурних компонентів.

І підготовка до читання, і підготовка до письма вима­гають сформувати в учнів первинні уявлення про речення, слово, склад, наголос, звуки і букви. Оволодіння прийо­мами звукового аналізу і звукового синтезу, які є важли­вою основою для формування у дітей свідомих навичок читання й. письма, має здійснюватись у тісному взаємо­зв'язку. А це означає, що робота над цими прийомами мав місце на всіх без винятку уроках добукварного періоду.

Подібними є ці уроки і за своєю структурою, яка має враховувати особливості протікання психічних процесів у шестирічних дітей. У зв'язку з обмеженими можливос­тями дітей цього віку зосереджувати увагу на навчаль­них об'єктах учитель повинен частіше змінювати види навчальної роботи, вносити в процес виконання навчаль­них завдань елементи ігрової діяльності.

Динамічні паузи та фізкультурні хвилинки на уроках добукварного періоду найдоцільніше будувати із застосу­ванням мовленнєвих дій — проказуванням віршів, потішок, лічилок тощо.

Незважаючи на те що кожен урок добукварного пері­оду має свою основну тему й мету, до їх змісту вноситься кілька видів робіт, спрямованих на закріплення засвоєно­го дітьми на попередніх уроках.

13. Етапи букварного періоду

Традиційно букварний період навчання грамоти ділився на три етапи. На першому етапі учням пропону­валося читати слова з буквами м, с, ш, н, р, л, що познача­ли тільки тверді приголосні перед буквами а, о, у. На дру­гому етапі вивчалася буква і, що вимагало читання складів і слів паралельно з твердими і м'якими приголосними. Завершувався другий етап ознайомленням з буквою ь. Уч­ням, таким чином, розкривався ще один спосіб позначен­ня м'якості приголосних звуків на письмі. На третьому етапі вводились букви я, ю, є, якими в українському письмі також позначається м'якість приголосних звуків, опрацьовувались звуки (африкати) [дж], [дж'], [дз], [дз']_г апостроф.

Особливості першого періоду

На першому етапі букварного періоду учні спочатку вивчають ряд букв, що позначають голосні зву­ки: а, о, у, й, і. Читання їх не становить для дітей певних труднощів, оскільки полягає в умінні впізнати і правильно назвати ту чи інші букву. Тому найголовніше завдання цього етапу — сформувати у першокласників уміння чита­ти прямі склади

Протягом букварного періоду учні поступово ознайом­люються з алфавітними назвами літер і вчаться називати звуки, позначувані ними, наприклад: «У слові ліс буква «ел» позначає звук [л'], а в слові лампа — звук [л]». Якщо в добукварний період основною мовною одини­цею, з якою учні виконували аналітико-синтетичні дії, був звук, то в букварний період до нього додається і буква. Паралельно із звуковим аналізом учні виконують і звукобуквений аналіз нескладних слів, написання яких відпо­відає вимові. Новим елементом на таких уроках букварного періоду є буква, оскільки з усіма звуками рідної мови учні познайомились у добукварний період. Тому підсумовувати урок на первинне опрацювання літери правильно буде так: «Сьогодні ми познайомилися з новою літерою «те». Вона мо­же позначати на письмі звуки [т], [т']».Усвідомлення прочитаного забезпечується від­повідями на запитання за змістом тексту, причому від­повідь на запитання учень може давати, читаючи певне речення. Доцільно також на цьому етапі застосувати ви­біркове читання як слів у колонках, так і речень за від­повідними завданнями вчителя.

Методика формування уміння читати прямі склади На початковому етапі формування першокласників уміння читати основною одиницею читання є склад у його найпростішому вияві, коли він складається з єдиного голосного звука та коли він становить злиття приголосного з голосним, на­приклад: о-ко, о-са, І-ра тощо. Злиття приголосного з голосним, крім того, що воно може становити окремий склад, є обов'язковою частиною всіх складів ускладненої структури, наприклад: рак, ліс, липка, ставок.

Формування у першокласників уміння читати прямі склади має спиратися на спостереження за артикуляцій­ними особливостями звуків. Механізм утворення прямо­го складу з різними голосними дитина може легко усві­домити, якщо спостерігатиме за артикуляційними укла­дами складів ма, мо, му, ми без подання голосу

Закріплення вміння читати прямі склади і слова з ними здійснюється за допомогою різноманітних складо­вих таблиць (статичних і динамічних), складових абаків з рухомими смужками, на яких зображені літери, що потрапляють у «віконечко» для читання, тренажерів тощо.

Опрацювання звуків і букв на другому етапі букварного періоду На другому етапі букварного періоду учні знайомляться з іншими способами позначення на письмі м’яких приголосних (буква­ми ь, я, ю, є); дізнаються про те, що буквою «ге» позначаються на письмі два різні зву­ки — [г] і [ґ]; що буква «йот» позначає на письмі м'який приголосний звук [й], який не має парного твердого; за­своюють звукове значення букви «ща» ([шч]); відпрацьо­вують літературну вимову і вміння позначати на письмі звуки (африкати) — [дж], [дж’], [дз], [дз']; знайомляться з роллю апострофа в українській графіці. Таким чином, на другому етапі букварного періоду значно ускладнюються завдання, пов'язані з формуван­ням у першокласників початкових відомостей про фоне­тичну і графічну системи рідної мови у їх взаємозв'язку. Разом з тим з'являються додаткові можливості вчити дітей розрізнювати звуки і букви, усвідомлювати спільне і відмінне у них.

На другому етапі букварного періоду більше уваги вчитель має приділяти формуванню в учнів орфоепічного читання відповідно до норм української літературної вимо­ви. Зокрема, продовжується робота над правильним ви­мовлянням у процесі читання дзвінких приголосних звуків, наприклад: [б], [б’], [г], [г’], [ж], [ж’], [дж], [дж'], [дз], [дз'] та інших у кінці слів та в середині перед наступним глухим, відпрацьовується правильне артикулювання зву­ка [ф]. Важливим завданням другого етапу букварного пе­ріоду є поступовий перехід до складового способу читання слів із збігом приголосних: гніздо, смерічки. У букварі з метою полегшення синтетичної діяльності учнів продовжують виділятися окремі злиття у графічно ускладнених словах. Однак при повторному читанні одних і тих самих слів учитель заохочує учнів до складового і злитого їх прочитування.

Для опрацювання кожної букви на цьому етапі програ­мою відводиться від двох до чотирьох уроків. На одному з уроків учні ознайомлюються з новою буквою, її звуковим значенням, оволодівають початковим умінням читати її в складах (злиттях) і словах, а протягом наступних уроків ці знання і вміння закріплюються, узагальнюються. Від­мінною у зв'язку з цим є і структура різних уроків, при­значених для опрацювання однієї й тієї самої букви як на першому, так і на другому етапі навчання грамоти.