23 Типи і структура уроків української мови.

Типи уроків у початкових класах:

1. уроки засвоєння нових знань;

2. уроки осмислення знань і формування на їх основі певних умінь і навичок;

3. уроки застосування знань, умінь і навичок;

4. уроки узагальнення і систематизації знань;

5. уроки перевірки, оцінювання і корекції знань, навичок і вмінь;

6. комбіновані уроки.

Особлива роль у формуванні мовленнєвих умінь та навичок належить урокам розвитку зв'язного мовлення та урокам аналізу письмових робіт молодших школярів. В останні десятиріччя в дидактиці з'явився ще один тип уроку – нестандартний, або нетрадиційний.

Класифікацію уроків з мови можна здійснювати за змістом навчального матеріалу: уроки навчання грамоти, розвитку мовлення, уроки каліграфії, уроки формування орфографічних та пунктуаційних навичок, уроки граматики тощо.

Кожний урок має певну структуру, яка складається з послідовно взаємопов'язаних елементів, етапів. Під структурою уроку розуміють етапи навчально-виховної діяльності учнів, види і форми завдань, зумовлених навчальною і виховною метою конкретного уроку, характером і змістом навчального матеріалу, ступенем підготовки учнів; методами та прийомами, що застосовуються на даному уроці. Характер елементів структури визначається тими завданнями, які слід вирішувати на уроках певного типу.

Структура комбінованого уроку:

1. Організаційно-мотиваційний (мобілізація уваги учнів, їхня психологічну підготовку до навчальної діяльності, мотивація учіння молодших школярів). Має бути динамічним.

2. Перевірка домашнього завдання, повторення та корекція раніше засвоєних знань, умінь і навичок (індивідуальне або фронтальне опитування, виконання письмових тестів, завдань або вправ). Підбиваючи підсумки на цьому етапі, учитель має оцінити знання учнів, звернути увагу на виявлені недоліки.

3. Актуалізація опорних знань (відтворення знань, умінь і навичок учнів, які мають стати основою для засвоєння нових понять та аспектів).

4. Повідомлення нового матеріалу: первинне сприймання й осмислення нових знань може здійснюватися за допомогою різних методів та прийомів: розповіді, пояснення, бесіди, роботи з підручником, створення проблемних ситуацій, демонстрації наочних посібників тощо.

5. Закріплення вивченого матеріалу (осмислення і застосування знань та вмінь на практиці) здійснюється шляхом виконання молодшими школярами системи усних і письмових вправ. На цьому етапі визначальна роль в осмисленні нових знань належить логічним операціям аналізу і синтезу, абстрагування і конкретизації, порівняння й узагальнення.

6. Підбиття підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання (узагальнення набутих знань учнів, акцентування уваги на основних нових поняттях, які вивчали на уроці). Пропонуючи домашнє завдання, необхідно пояснити зміст роботи, способи й послідовність її виконання.

Процес навчання мови в початкових класах (вивчення, засвоєння нового матеріалу, закріплення, осмислення, перевірка, узагальнення, систематизація, повторення) на різних уроках засвоєння мовного матеріалу комбінуються по-різному. Відповідно до цього визначаються і різні типи уроків мови з різноманітними структурними схемами (варіантами) їх.

Структура уроку засвоєння нових знань

1. Організація учнів для роботи.

2. Актуалізація опорних знань учнів – повторення раніше вивченого матеріалу, який органічно пов'язується з новим.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та мети уроку.

4. Сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу:

а) спостереження й аналіз мовних явищ під керівництвом учителя;

б) висновки, формулювання правила учнями;

в) робота з підручником (уточнення формулювання правила за підручником, вивчення правила та добір нових прикладів для його ілюстрації);

г) перевірка розуміння нового матеріалу (повторення вивченого правила, аналіз нових прикладів).

5. Осмислення нових знань у процесі практичної діяльності:

а) формування вмінь користуватися знаннями (новим правилом) у процесі виконання різноманітних вправ під керівництвом учителя;

б) самостійна творча робота.

6. Завдання додому: пояснення домашнього завдання і способу його виконання.

7. Підсумок уроку.

Структура уроку осмислення знань, формування на їх основі необхідних умінь і навичок

1. Організація учнів для роботи.

2. Словникова робота. Робота над помилками.

3. Перевірка домашнього завдання.

4. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми та мети уроку.

5.Тренувальні вправи на осмислення знань, умінь, навичок за певною системою з поступовим ускладненням форм роботи, зростанням самостійності і творчої активності учнів.

6. Творчі вправи.

7. Підсумок уроку.

8. Завдання додому.

Структура уроку перевірки знань, умінь і навичок учнів

Контрольний диктант

1. Організація учнів для роботи.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку.

3. Підготовча робота:

а) читання тексту диктанту;

б) з'ясування, як учні зрозуміли зміст тексту диктанту;

в) словникова робота.

4. Контрольний диктант:

а) учитель читає речення, потім диктує його по частинах, учні записують;

б) записане речення повторюється для перевірки;

в) учитель диктує весь записаний текст, учні перевіряють;

г) учні ще раз самостійно перевіряють записаний текст.

5. Відповіді на запитання, які виникли в учнів під час писання контрольного диктанту.

6. Завдання додому (з урахуванням необхідності підготовки учнів до уроку, аналізу результатів контрольного диктанту).

Структура уроку аналізу результатів письмових робіт

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку.

3. Загальна характеристика результатів перевірки знань і навичок, виявлених учнями під час виконання контрольної роботи, диктанту:

а) результати виконання контрольної роботи;

б) аналіз позитивних моментів у роботах окремих учнів;

в) аналіз типових недоліків у роботах.

4. Робота над типовими помилками:

а) пояснення орфограм, повторення правил;

б) запис аналогічних прикладів;

в) складання речень зі словами, в яких допущено помилки.

5. Завдання додому.

6. Робота над індивідуальними помилками.

Структура уроку узагальнення і систематизації знань

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку.

3. Повторення, узагальнення і систематизація найважливіших теоретичних відомостей з теми, узагальнення окремих мовних явищ.

4. Узагальнення і порівняння системи понять, характерних для кількох тем, розділів.

5. Виконання різних видів творчих вправ.

6. Завдання додому творчого характеру.

7. Підсумок уроку. Аналіз ступеня засвоєння вивченого матеріалу з теми, розділу. Чітке виділення, повторення вчителем основних відомостей з теми.

Структура уроку навчального переказу

1. Мотивація навчальної діяльності учнів, визначення мети, завдань уроку, способів та послідовності роботи.

2. Читання тексту для переказу.

3. Аналіз змісту прочитаного тексту. Словникова робота.

4. Повторне читання тексту по частинах: робота над планом.

5. Усний переказ тексту.

6. Заключне цілісне читання тексту.

7. Підготовка варіанта переказу на чернетках.

8. Редагування виконаної роботи. Інд. робота вчителя з окремими учнями.

9. Переписування учнями остаточного варіанта переказу.

Структура уроку аналізу учнівських переказів і творів

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення мети, завдань уроку.

3. Загальна характеристика результатів перевірених робіт, творчих успіхів окремих учнів. Зачитування та аналіз кращих робіт.

4. Робота над типовими лексичними, стилістичними, орфографічними та пунктуаційними помилками.

5. Підбиття підсумків.

6. Завдання додому.

Проблема ефективності уроку була й залишається актуальною для школи. Творча думка вчителів постійно спрямована на вдосконалення відомих і пошуки нових засобів і методичних прийомів навчання, здатних підвищувати продуктивність уроку.