20. Можливість економії електроенергії за рахунок переходу на більш ефективні джерела світла.

===== ΔЕ=Т*(β₁*Р₁*n₁*N₁- β₂*Р₂*n₂*N₂),

де ΔЕ - можлива економія при переході від першого варіанту джерел світла до другого.

Т - число годин використання максимуму освітлювального навантаження в рік;

β - коефіцієнт, що враховує втрати потужності в мережі і ПРА в установках( в ЛР = 1,03, ЛЛ=1,23);

Р - потужність однієї лампи;

n - число ламп в одному світильнику;

N - загальне число освітлювальних приладів одного типу в освітлювальній установці.

Економія електроенергії, яка може бути отримана за рахунок удосконалення освітлення в якійсь складній системі, залежить в основному від:

а) світлової віддачі використаних джерел світла;

б) дольової участі в освітлювальних установках приладів з джерелами світла різних типів;

в) світло – технічних і експлуатаційних параметрів світильників (зокрема втрат в ПРА);

г) ефективності проектного рішення освітлювальної установки.

21. Метод коефіцієнта використання

Метод застосовують для знаходження рівномірного освітлення. Для розрахунку локалізованого освітлення, освітлення похилих і вертикальних поверхонь використовувати його не можна через велику похибку одержуваних результатів. У своїх звичних формах він дозволяє забезпечити середню освітленість горизонтальної поверхні з урахуванням всіх падаючих на неї потоків, як прямих так і відбитих. Перехід від середньої освітленості до мінімальної в цьому випадку може здійснюватися лише приблизно. Метод коефіцієнта використання дає можливість визначити світловий потік ламп, який необхідний для створення нормованої освітленості з врахуванням світла, відбитого стінами і стелею приміщення.

Метод коефіцієнта використання засто-совується для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь, а також для розрахунку зовнішнього освітлення у випадках, коли нормована середня освітленість.

Світловий потік (Ф) визначають за формулою

де - світловий потік джерела світла

Е – нормальна нормована освітленість, лк;

S – площа освітлюваного приміщення, м²;

К_з – коефіцієнт запасу, враховує зниження освітленості в процесі експлуатації в результаті зменшення світлового потоку джерела світла в процесі горіння, зниження ккд світильників в результаті забруднення стін і стелі приміщення;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення, який характеризує відношення середньої освітленості до мінімальної (коефіцієнт для КЛЛ і ЛЛ рекомендують );

N – кількість ламп, шт.;

– коефіцієнт використання світлового потоку (у відносних одиницях), тобто відношення світлового потоку, що падає на горизонтальну площину, рівну площі підлоги і розташовану на висоті робочих місць (розрахункової поверхні) до сумарного потоку усіх ламп.