13.Будова, принцип дії кварцово-галогених ламп розжарення.

Умови лампи

1. Температура по поверхні const=250-900^оС .

2. 2 наявність нікеля, молібдена, фосфора- поглинається йодиди.якщо нема вольфраму

1. Молібденовий вивід до цоколя.

2. Молібденовий впай

3. Кварцове скло

4. Штангель (трубка діаметр 2-4 мм)

5. Спіраль Вт ВА- ( вольфрам+алюміній w+Al₂O₃)

6. Гачок, вольфрамовий

7. CH₃B₂ –наповнення

Принцип дії: при температурі вище 300 ^оС і нижче 800 ^оС пари йоду з’єднуються на стінці колби з вольфрамом, який випаровується і утворює йодистий вольфрам WI₂. Ця сполука при температурі вище 250..300 ^оС переходить у пароподібний стан. Дифундуючи в об’ємі й потрапляючи в зону поблизу ТР розпадається. Частини вольфраму осідають на ТР. Атоми йоду, які вивільнилися знову дифундують в зони з більш низькою температурою і на стінках кварцової колби з’єднуються з частинками вольфраму. Цей процес відбувається без перервно.

14. Енергоефективність різних типів джерел світла.

ЛР

Н = 6,8-18,6 лм/Вт(світлова віддача)

Т_к = 2700-3000 К (колірна температура)

R_a = 100 (кольоропередача)

год (час роботи)

Р= 15,25,40,60,75,100,150,200,300…..1000 Вт

Кварцово-галогені ЛР:

Н =соnst;

_{в 2-5 раз більша як в ЛР}

Т_к =3000-3200 К

ЛЛ

Нлл = 4 Н_ЛР

_год.

Т_к = 3300-6500 К

R_a = 80-98

Р= 5-40 Вт.

ДРЛ

Н=32-60 лм/Вт

Т_к = 3700-4200 К

R_a = 40-60

_год

Р=50,80,125,250,400,700,1000Вт

ДРВ

Н=11-26 лм/Вт

Т_к = 3500-4000 К

_год

R_a = ≥60

Р= 100-500 Вт

ДНаТ

Н=70-220 лм/Вт

R_a =60

Т_к =1950-2150 К

_год

Р= 50-1000 Вт

ДРІ

Н = 70..80 лм/Вт.

Ra >= 80

Т_к =4300...4700 К

_год

Р= від 125 Вт до 3700 Вт

Діапазон світлової віддачі джерел світла.

1. ЛР 6,8-18,6.

2. КГ- кварцево – галогенні ≈ 25.

3. ДРВ- дугові ртутні з вольфрамом ≈ 26.

4. ДРЛ- дугові ртутні з люмінофором 32,5-60.

5. ЛЛ-≈ 75.

6. ДРІ– дугові ртутні з йодидами ≈80.

7. ДНаТ- дугові натрієві високого тиску≈110.

8. ДНаТ- дугові натрієві низького тиску≈140.

15. Методика техніко-економічного та енергетичного співставлення варіантів освітлення по мінімуму приведених затрат.

При проведенні техніко – економічного аналізу можуть зустрічатися два різновиди задач:

1. коли порівнюються між собою різні варіанти освітлювальних установок, а інші складові вартості будівництва і експлуатації будівель та споруд не розглядаються;

2. коли проводиться комплексне співставлення різних варіантів будівель і споруд, при якому враховується вартість будівництва і експлуатації всіх складових частин об’єкту, в тому числі і електричного освітлення.

Визначення найбільш економічного варіанту проводиться по мінімуму приведених затрат, при визначенні яких не враховуються втрати на електротехнічну частину тому, що ці витрати для варіантів, які порівнюються приблизно однакові.

Повні приведені затрати визначаються: ,

де - капітальні затрати;

- річні експлуатаційні витрати.

Річні експлуатаційні витрати складаються з вартості електроенергії, яка йде на освітлення, вартості ламп, які замінюються, вартості чистки освітлювального приладу та амортизаційних відрахувань , які для світильників, прожекторів, електрообладнання і освітлювальних мереж приймаються в розмірі 10 % капітальних затрат на електроустановку і 2 % капітальних затрат на будівельні елементи.

Приведені затрати для світильників кожного типу і потужності визначаються за загальною формулою:

де - приведені затрати для освітлювальних установок з числом освітлювальних приладів, грн.;

- загальне число освітлювальних приладів одного типу в освітлювальній установці;

- число ламп в одному світильнику, ;

- потужність однієї лампи, Вт;

- номінальний строк служби ламп, год., для ЛР год., для ЛЛ год.;

- число годин використання максимуму освітлювального навантаження в рік.

- тариф на електроенергію, грн./кВт·год.;

- кількість чисток освітлювальних приладів в рік, ;

- ціна однієї лампи, грн.;

- ціна одного освітлювального приладу, грн.;

- вартість монтажу одного освітлювального приладу, грн.;

- вартість робіт по заміні однієї лампи, грн.;

- вартість однієї чистки одного освітлювального приладу , грн;

- коефіцієнт, що враховує втрати потужності в мережі і ПРА;

- вартість монтажу електротехнічної частини освітлювальної установки на 1кВт встановленої потужності і втрат в ПРА (для освітлювальних установок з ДРЛ), грн./кВт.

Приведені річні затрати, розраховані на один світильник. Можуть бути представлені у вигляді:

- річні відчислення на капітальні вкладення:

- амортизаційні відрахування:

- вартість експлуатації ламп, яка складається з вартості ламп і вартості робіт по їх заміні:

- вартість використаної електроенергії:

- вартість чистки світильника:

Енергетичне співставлення.

Розрахунок розходу електроенергії на освітлення і її можливість економії , який виходить при удосконаленні будь-якої конкретної освітлювальної установки, може бути визначений за формулами:

, кВт, (4.9)

, (4.10)

де - розхід електроенергії в освітлювальній установці з світильниками із лампами в кожному; - потужність однієї лампи, кВт;

- можлива економія електроенергії при переході на експлуатацію з першого варіанту ОУ до другої.

Важливим показником в техніко – економічних розрахунках є і термін окупності капітальних затрат, це час на протязі якого різниця капіталовкладень для двох варіантів освітлювальної установки, які порівнюються окуповується за рахунок економії коштів, які йдуть на експлуатацію більш дорогої установки:

(4.11)

де - термін окупності, рік;

, - капітальні затрати і річна вартість експлуатації менш капіталоємного варіанту освітлювальних установок ;

, - капітальні затрати і річна вартість експлуатації освітлювальної …….установки з меншими експлуатаційними річними витратами .