37. Пропозиція грошей. Грошові агрегати.

Пропозиція грошей, або грошова маса - це сукупність загальноприйнятих грошових засобів в економіці. Зміна маси грошей, що циркулює в економічній системі, суттєво впливає на реальний випуск продукту, рівень цін, зайнятість та інші змінні.

Пропозиція грошей є реальною грошовою масою і визначається за формулою:

Прг= ГМ/Ц

Грошова пропозиція складається з готівкових і безготівкових грошей. Всі вони в залежності від рівня їх ліквідності об”єднуться зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати.

Грошові агрегати — види грошей та грошових засобів, які відрізняються один від одного своєю ліквідністю, тобто можливістю швидкого перетворення в готівку, показники структури грошової маси.

Грошові агрегати це зобов'язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектора загального державного управління та інших депозитних корпорацій. Складовими грошових агрегатів є фінансові активи у формі готівкових коштів у національній валюті, переказних депозитів, інших депозитів, коштів за цінними паперами, крім акцій, що емітовані депозитними корпораціями та належать на правах власності іншим фінансовим корпораціям, нефінансовим корпораціям, домашнім господарствам та некомерційним організаціям, що обслуговують домашні господарства. Залежно від зниження ступеня ліквідності фінансові активи групують у різні грошові агрегати М0, М1, М2 та М3.

Відповідно до методологічних правил НБУ виділяють грошові агрегати різного складу:

M0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями.

М1 грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті.

М2 грошовий агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити.

М3 (грошова маса) — грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.

38. Депозитний мультиплікатор. Норма обов’язкових банківських резервів.

Можливість «створення» грошей всією банківською системою, визна-

чаються депозити мультиплікатором (Md), який показує в скільки разів ко^

мерційні банки збільшують розмір грошової маси в обігу.

Здатність банківської системи примножувати початкову величину депозитних грошей визначається депозитним мультиплікатором, який перебуває в оберненій залежності від резервної норми і обчислюється за формулою. Норма обов'язкового резервування визначається (ст) (резервні вимоги)

визначається як відношення суми обов'язкових резервів (У?) до суми залуче-них депозитів (D):

cr = R/D

Чим більша норма обов'язкових банківських резервів, тим менше зростання грошової маси.

39. Попит на гроші: а) для операцій; б) з боку активів.

І. Попит на гроші для угод. Його ще називають трансакційний операційний попит на гроші. Він являє собою попит на гроші для обслуговування всіх видів угод в економіці та не залежить від відсоткової ставки.

Зв'язок між сумою грошей і загальним обсягом операцій в економіці відображений у рівнянні кількісної теорії грошей, яке є макроекономічним рівнянням обміну:

М • V—P- У,

де М - кількість грошей в обігу;

V— швидкість обігу грошей;

Р - рівень цін;

Y- обсяг випуску у реальному вираженні.

Добуток Р • Ye ціновою оцінкою випущеної продукції, що задає попит на гроші для операцій. Добуток М • Ve кількістю грошей, яка має бути сплачена при купівлі виробленої продукції. Із рівняння обміну випливає рівняння попиту на гроші:

А/ = (Р • Y)/V

З рівняння видно, що трансакційний попит на гроші залежить від:

• абсолютного рівня цін;

• рівня реального доходу; • швидкості обігу грошей.

Якщо ВВП зростає то це веде до збільшення попиту на гроші і відповідно зсуває лінію попиту праворуч, і навпаки.

2. Попит па гроші, як па активи — це кількість грошей, яку економічні агенти прагнуть зберігати у формі заощаджень, тобто це бажана кількість фінансових активів у грошовій формі. Перевагою володіння грошима є їхня ліквідність. Недоліком цих грошей є те, що вони не дають доходу у вигляді процента (наприклад в порівнянні з облігаціями). Володіючи грошима, доводиться жертвувати доходом у вигляді номінальної процентної ставки. Номінальна процентна ставка — ставка процента, виражена в грошах за поточним курсом (без поправки на інфляцію). Вона являє собою альтернативні витрати або альтернативну вартість зберігання грошей, яка визначає реальну процентну ставку. Реальна процентна ставка - це номінальна процентна ставка, що скоригована на рівень інфляції. Чим вища процентна ставка, тим більше потенційного доходу втрачає економічний агент, який накопичує гроші. Підвищення процентної ставки зменшує попит на гроші.

Отже, функція попиту на гроші як активи відображає обернену залежність, величини попиту на реальні грошові залишки з боку активів від динаміки номінальної ставки процента:

(M/P)J= L(i)

Якщо реальна процентна ставка падає, то реальний попит на гроші зростає , оскільки зменшується реальна альтернативна вартість зберігання грошей.

Чим вищий очікуваний темп інфляції, тим нижчим буде рівень реального попиту на гроші, оскільки лише в цьому випадку зменшується зумовлена інфляцією втрата купівельної спроможності грошей.

Зміна грошового попиту визначається за формулою:

AMi = kAY-h- Ді

де к - коефіцієнт чутливості грошового попиту до зміни доходу, який показує на скільки грошових одиниць змінюється грошовий попит при зміні доходу на одну грошову одиницю;

/(-коефіцієнт чутливості грошового попиту до зміни відсоткової ставки, який показує на скільки грошових одиниць змінюється грошовий попит при зміні відсоткової ставки на один пункт.