- •Предмет макроекономіки. Макроекономічні суб’єкти та їх взаємодія.
- •Методи макроекономіки. Об’єкти макроекономіки. Типи економічних систем.
- •Функції макроекономіки. Нормативна та позитивна макроекономіка.
- •Основні макроекономічні показники: національний обсяг виробництва, загальний рівень цін, процентна ставка. Зайнятість.
- •Методи обчислення валового національного продукту.
- •Система національних рахунків: ввп, чнп, національний дохід, особистий дохід, дохід кінцевого використання.
- •Номінальний та реальний внп. Дефлятор.
- •Особливості обчислення макроекономічних показників. Кінцевий товар. Подвійний рахунок.
- •Зайнятість, як економічна проблема і економічна категорія. Види безробіття.
- •Ринок робочої сили. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •Економічні та соціальні втрати від безробіття. Закон Оукена.
- •Взаємозв’зок інфляції та безробіття. Крива Філіпса.
- •Сукупний попит. Структура сукупного попиту. Споживчий попит.
- •Фактори, що впливають на споживчий попит.
- •Цінові та нецінові фактори, що впливають на сукупний попит.
- •Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори, що впливають на сукупну пропозицію.
- •Крива сукупної пропозиції по Кейнсу. Побудова графіків.
- •Інвестиційний попит. Фактори, що впливають на інвестиційний попит.
- •Інвестиційний мультиплікатор.
- •Природа і специфіка циклічності економічної динаміки. Цикли і кризи.
- •Цикли та кризи
- •Основні характеристики депресії та буму.
- •Класифікація основних макроекономічних змінних відповідно до їхніх циклічних властивостей.
- •Антикризова (кон’юктурна) політика держави.
- •Фіскальна політика. Дискреційна фіскальна політика і фіскальна політика автоматичних стабілізаторів.
- •Мультиплікатор фіскальної політики.
- •Основні джерела доходів держави.
- •Податки. Основні функції податків.
- •Джерело і об’єкт оподаткування.
- •Одаткова ставка. Класифікація податків за ознакою співвідношення між ставкою податку і доходом.
- •Крива Лаффера.
- •Державні видатки. Структура державних видатків за економічною класифікацією.
- •Структура державних видатків за функціональною класифікацією.
- •Державний бюджет. Стан держбюджету. Дефіцит держбюджету.
- •Державний борг. Економічні та соціальні наслідки державного боргу.
- •Грошова система. Грошовий обіг. Закони грошового обігу.
- •Елементи грошової системи. Еволюція грошей.
- •Пропозиція грошей. Грошові агрегати.
- •Депозитний мультиплікатор. Норма обов’язкових банківських резервів.
- •Попит на гроші: а) для операцій; б) з боку активів.
- •Грошово-кредитна політика держави. Роль Центрального банку.
- •Основні інструменти грошово-кредитної політики.
- •Інфляція: причини, типи (відкрита, закрита) та форми проявлення (інфляція попиту, інфляція пропозиції).
- •Інфляція та перерозподіл національного доходу.
- •Показники інфляції.
- •Крива Лаффера для інфляційного податку.
- •Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Антиінфляційна політика держави.
- •Світове господарство і національна економіка. Форми міжнародних економічних відносин.
- •Міжнародна торгівля: роль, обсяг, структура, особливості.
- •Платіжний баланс. Торговий дефіцит.
- •Валютна система. Конвертованість валюти. Валютний курс: фактори, які впливають на його зміну. Міжнародна валютна система.
- •Міграція робочої сили. Причини і основні напрямки міжнародної трудової мінрації.
- •Економічна динаміка: економічне зростання та його типи.
- •Крива виробничих можливостей. Типи економічного зростання.
- •Фактори економічного зростання.
- •Споживання і заощадження. Графік розподілу доходу.
- •Парадокс заощадження.
- •Банківська система України. Роль комерційних банків.
- •Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
- •Грошова реформа в Україні.
Пропозиція грошей. Грошові агрегати.
Пропозиція грошей, або грошова маса - це сукупність загальноприйнятих грошових засобів в економіці. Зміна маси грошей, що циркулює в економічній системі, суттєво впливає на реальний випуск продукту, рівень цін, зайнятість та інші змінні.
Пропозиція грошей є реальною грошовою масою і визначається за формулою:
Прг= ГМ/Ц
Грошова пропозиція складається з готівкових і безготівкових грошей. Всі вони в залежності від рівня їх ліквідності об”єднуться зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати.
Грошові агрегати — види грошей та грошових засобів, які відрізняються один від одного своєю ліквідністю, тобто можливістю швидкого перетворення в готівку, показники структури грошової маси.
Грошові агрегати це зобов'язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектора загального державного управління та інших депозитних корпорацій. Складовими грошових агрегатів є фінансові активи у формі готівкових коштів у національній валюті, переказних депозитів, інших депозитів, коштів за цінними паперами, крім акцій, що емітовані депозитними корпораціями та належать на правах власності іншим фінансовим корпораціям, нефінансовим корпораціям, домашнім господарствам та некомерційним організаціям, що обслуговують домашні господарства. Залежно від зниження ступеня ліквідності фінансові активи групують у різні грошові агрегати М0, М1, М2 та М3.
Відповідно до методологічних правил НБУ виділяють грошові агрегати різного складу:
M0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями.
М1 грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті.
М2 грошовий агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити.
М3 (грошова маса) — грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.
Депозитний мультиплікатор. Норма обов’язкових банківських резервів.
Можливість «створення» грошей всією банківською системою, визна-
чаються депозити мультиплікатором (Md), який показує в скільки разів ко^
мерційні банки збільшують розмір грошової маси в обігу.
Здатність банківської системи примножувати початкову величину депозитних грошей визначається депозитним мультиплікатором, який перебуває в оберненій залежності від резервної норми і обчислюється за формулою. Норма обов'язкового резервування визначається (ст) (резервні вимоги)
визначається як відношення суми обов'язкових резервів (У?) до суми залуче-них депозитів (D):
cr = R/D
Чим більша норма обов'язкових банківських резервів, тим менше зростання грошової маси.
Попит на гроші: а) для операцій; б) з боку активів.
І. Попит на гроші для угод. Його ще називають трансакційний операційний попит на гроші. Він являє собою попит на гроші для обслуговування всіх видів угод в економіці та не залежить від відсоткової ставки.
Зв'язок між сумою грошей і загальним обсягом операцій в економіці відображений у рівнянні кількісної теорії грошей, яке є макроекономічним рівнянням обміну:
М • V—P- У,
де М - кількість грошей в обігу;
V— швидкість обігу грошей;
Р - рівень цін;
Y- обсяг випуску у реальному вираженні.
Добуток Р • Ye ціновою оцінкою випущеної продукції, що задає попит на гроші для операцій. Добуток М • Ve кількістю грошей, яка має бути сплачена при купівлі виробленої продукції. Із рівняння обміну випливає рівняння попиту на гроші:
А/ = (Р • Y)/V
З рівняння видно, що трансакційний попит на гроші залежить від:
• абсолютного рівня цін;
• рівня реального доходу; • швидкості обігу грошей.
Якщо ВВП зростає то це веде до збільшення попиту на гроші і відповідно зсуває лінію попиту праворуч, і навпаки.
2. Попит па гроші, як па активи — це кількість грошей, яку економічні агенти прагнуть зберігати у формі заощаджень, тобто це бажана кількість фінансових активів у грошовій формі. Перевагою володіння грошима є їхня ліквідність. Недоліком цих грошей є те, що вони не дають доходу у вигляді процента (наприклад в порівнянні з облігаціями). Володіючи грошима, доводиться жертвувати доходом у вигляді номінальної процентної ставки. Номінальна процентна ставка — ставка процента, виражена в грошах за поточним курсом (без поправки на інфляцію). Вона являє собою альтернативні витрати або альтернативну вартість зберігання грошей, яка визначає реальну процентну ставку. Реальна процентна ставка - це номінальна процентна ставка, що скоригована на рівень інфляції. Чим вища процентна ставка, тим більше потенційного доходу втрачає економічний агент, який накопичує гроші. Підвищення процентної ставки зменшує попит на гроші.
Отже, функція попиту на гроші як активи відображає обернену залежність, величини попиту на реальні грошові залишки з боку активів від динаміки номінальної ставки процента:
(M/P)J= L(i)
Якщо реальна процентна ставка падає, то реальний попит на гроші зростає , оскільки зменшується реальна альтернативна вартість зберігання грошей.
Чим вищий очікуваний темп інфляції, тим нижчим буде рівень реального попиту на гроші, оскільки лише в цьому випадку зменшується зумовлена інфляцією втрата купівельної спроможності грошей.
Зміна грошового попиту визначається за формулою:
AMi = kAY-h- Ді
де к - коефіцієнт чутливості грошового попиту до зміни доходу, який показує на скільки грошових одиниць змінюється грошовий попит при зміні доходу на одну грошову одиницю;
/(-коефіцієнт чутливості грошового попиту до зміни відсоткової ставки, який показує на скільки грошових одиниць змінюється грошовий попит при зміні відсоткової ставки на один пункт.