34. Державний борг. Економічні та соціальні наслідки державного боргу.

Державний борг – це нагромаджена урядом сума запозичень для фінансування дефіцитів держбюджетів. Держборг може набувати різних форм:

1. залежно від суб’єктів кредитних відносин розрізняють:

- внутрішній борг перед юрид та фіз. особами власної країни;

- зовнішній борг перед іноземними країнами в особі міжнародних фін. організацій, урядів іноз. країн та іноземних приватних осіб та організацій.

2. залежно від структури боргових зобов’язань виділяють:

- монетизований борг, який складається з боргів, опосередкованих кредитними стосунками держави з банками;

- не монетизований, який включає:

• заборгованість держави з державних замовлень та надання послуг державним установам;

• заборгованість держави з виплат заробітної пла­ти бюджетному сектору економіки;

• заборгованість з виплати соціальних трансфертів (пенсій, стипендій, допомог тощо).

Вплив державного боргу на економіку може бути позитивним і негативним.

У фазі зменшення виробництва державні запози­чення стимулюють зростання сукупного попиту, збіль­шують рівень зайнятості та рівень доходів населення, стимулюють економічне зростання, отже позитивно впливають на економіку.

Негативні наслідки державного боргу пов'язані з витісненням приватного капіталу з інвестиційного процесу, що обмежує економічне зростання, спричиняє перерозподіл доходів на користь власників облігацій, зменшує обсяг споживчого попиту, збільшенням по­датків для обслуговування державного боргу, перекла­данням відповідальності за погашення боргових зобо­в'язань держави на майбутні покоління.

Управління державним боргом включає:

— вивчення кон'юнктури на ринку позикового ка­піталу;

— випуск та розміщення нових боргових зобов'язань;

— погашення своїх боргових зобов'язань;

— виплату позиковох процентів;

— зміну позикових процентних ставок;

— анулювання боргу (у випадку фінансової неспро­можності держави).

Випуск та розміщення нових боргових зобов'язань для розрахунку за старі борги називають рефінансу­ванням боргу.

Для оцінки безпеки (чи небезпеки) подальшого зростання державного боргу важливо знати:

а) на що спрямовуються запозичені кошти. Якщо вони використовуються на погашення боргів уряду, небезпека такого боргу значно вища, ніж за умови, що запозичення інвестуються в економічні проекти;

б) співвідношення реальної процентної ставки на обслуговування боргу і приріст обсягу реального ВВП від цих запозичень.

На умови погашення державного боргу вплива­ють такі чинники:

— зміна курсу національної валюти до долара СІЛА за зобов'язаннями зовнішнього боргу в доларовому еквіваленті. Якщо, приміром, фактичний курс гривні до долара виявиться нижчим, ніж було враховано при затвердженні бюджету, спостерігатиметься економія коштів з обслуговування боргу;

— зміна процентних ставок за користування іно­земними кредитами, якщо обслуговування кредиту здій­снюється за плаваючою процентною ставкою;

— частка суми заборгованості, яка сплачується за плаваючою процентною ставкою;