- •Предмет макроекономіки. Макроекономічні суб’єкти та їх взаємодія.
- •Методи макроекономіки. Об’єкти макроекономіки. Типи економічних систем.
- •Функції макроекономіки. Нормативна та позитивна макроекономіка.
- •Основні макроекономічні показники: національний обсяг виробництва, загальний рівень цін, процентна ставка. Зайнятість.
- •Методи обчислення валового національного продукту.
- •Система національних рахунків: ввп, чнп, національний дохід, особистий дохід, дохід кінцевого використання.
- •Номінальний та реальний внп. Дефлятор.
- •Особливості обчислення макроекономічних показників. Кінцевий товар. Подвійний рахунок.
- •Зайнятість, як економічна проблема і економічна категорія. Види безробіття.
- •Ринок робочої сили. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •Економічні та соціальні втрати від безробіття. Закон Оукена.
- •Взаємозв’зок інфляції та безробіття. Крива Філіпса.
- •Сукупний попит. Структура сукупного попиту. Споживчий попит.
- •Фактори, що впливають на споживчий попит.
- •Цінові та нецінові фактори, що впливають на сукупний попит.
- •Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори, що впливають на сукупну пропозицію.
- •Крива сукупної пропозиції по Кейнсу. Побудова графіків.
- •Інвестиційний попит. Фактори, що впливають на інвестиційний попит.
- •Інвестиційний мультиплікатор.
- •Природа і специфіка циклічності економічної динаміки. Цикли і кризи.
- •Цикли та кризи
- •Основні характеристики депресії та буму.
- •Класифікація основних макроекономічних змінних відповідно до їхніх циклічних властивостей.
- •Антикризова (кон’юктурна) політика держави.
- •Фіскальна політика. Дискреційна фіскальна політика і фіскальна політика автоматичних стабілізаторів.
- •Мультиплікатор фіскальної політики.
- •Основні джерела доходів держави.
- •Податки. Основні функції податків.
- •Джерело і об’єкт оподаткування.
- •Одаткова ставка. Класифікація податків за ознакою співвідношення між ставкою податку і доходом.
- •Крива Лаффера.
- •Державні видатки. Структура державних видатків за економічною класифікацією.
- •Структура державних видатків за функціональною класифікацією.
- •Державний бюджет. Стан держбюджету. Дефіцит держбюджету.
- •Державний борг. Економічні та соціальні наслідки державного боргу.
- •Грошова система. Грошовий обіг. Закони грошового обігу.
- •Елементи грошової системи. Еволюція грошей.
- •Пропозиція грошей. Грошові агрегати.
- •Депозитний мультиплікатор. Норма обов’язкових банківських резервів.
- •Попит на гроші: а) для операцій; б) з боку активів.
- •Грошово-кредитна політика держави. Роль Центрального банку.
- •Основні інструменти грошово-кредитної політики.
- •Інфляція: причини, типи (відкрита, закрита) та форми проявлення (інфляція попиту, інфляція пропозиції).
- •Інфляція та перерозподіл національного доходу.
- •Показники інфляції.
- •Крива Лаффера для інфляційного податку.
- •Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Антиінфляційна політика держави.
- •Світове господарство і національна економіка. Форми міжнародних економічних відносин.
- •Міжнародна торгівля: роль, обсяг, структура, особливості.
- •Платіжний баланс. Торговий дефіцит.
- •Валютна система. Конвертованість валюти. Валютний курс: фактори, які впливають на його зміну. Міжнародна валютна система.
- •Міграція робочої сили. Причини і основні напрямки міжнародної трудової мінрації.
- •Економічна динаміка: економічне зростання та його типи.
- •Крива виробничих можливостей. Типи економічного зростання.
- •Фактори економічного зростання.
- •Споживання і заощадження. Графік розподілу доходу.
- •Парадокс заощадження.
- •Банківська система України. Роль комерційних банків.
- •Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
- •Грошова реформа в Україні.
Грошова система. Грошовий обіг. Закони грошового обігу.
Безперервний рух товарів і послуг, який відбувається в економіці, опосередковується відповідним рухом грошей. Грошовий обіг - це сукупність усіх грошових платежів та розрахунків, що обслуговують відносини еквівалентного обміну. Грошовий обіг поділяється на дві взаємопов'язані частини: сферу безготівкового та сферу готівкового обігу. Грошовий обіг у цілому перебуває в складному взаємозв'язку з товарним, який є тут вихідним, базовим. Безперервний рух товарів і послуг, який відбувається в економіці, опосередковується відповідним рухом грошей. Грошовий обіг - це сукупність усіх грошових платежів та розрахунків, що обслуговують відносини еквівалентного обміну. Грошовий обіг поділяється на дві взаємопов'язані частини: сферу безготівкового та сферу готівкового обігу. Грошовий обіг у цілому перебуває в складному взаємозв'язку з товарним, який є тут вихідним, базовим.
Між процесами реалізації суспільного продукту та грошовим обігом існує внутрішній зв’язок, який дістав назву законів грошового обігу. Ці закони визначають кількість грошей, необхідну для реалізації суспільного продукту за різних умов. Так, за умов нерозвинутості кредитних відносин сутність закону грошового обігу полягає в тому, що кількість грошей, які є в обігу, визначається сумою цін усіх товарів і послуг, що підлягають реалізації, поділеною на швидкість обігу грошової одиниці.
Елементи грошової системи. Еволюція грошей.
Грошова система — це встановлена державою форма організації грошового обігу в країні. Грошова система формується історично, є елементом господарського механізму і регулюється законодавчими актами держави. До основних елементів грошової системи належать: грошова одиниця, державні грошові знаки, масштаб цін, валютний курс, організація емісії та обігу грошових знаків, організація міжнародних розрахунків, суб'єкт грошово-кредитного і валютного регулювання.
Гроші у своєму розвитку пройшли шлях, який можна зобразити так: товарні гроші, металеві гроші, паперові гроші, кредитні гроші, електронні гроші тощо.
Гроші у вигляді товарів існували дуже давно. Такими своєрідними грошима ставали найпоширеніші продукти: у стародавніх греків – худоба, у іспанців і народів тихоокеанських островів – риба, у монголів – чай. Пізніше з’являються металеві гроші у вигляді злитків і монет. Зокрема ще в 12 – 13 ст. у Київській Русі функцію грошей виконували зливки срібла видовженої форми і певної ваги, що називалися гривнями.
В Україні перші монети було карбовано за часів Володимира наприкінці 10 ст. Їх робили із золота і тому називали золотниками; на монеті було зображено тризубець.
У стародавні часи, в середні віки і навіть частково наприкінці 19 ст. на початку 20 ст. в обігу були так звані справжні монети – зливки дорогоцінних металів з державним посвідченням їх вартості. У 20 ст. монети стали символічними грошима, бо їх карбують з малоцінних металів, вартість металу, що містить монета менша ніж зазначена на ній вартість. Монети використовуються для розмінювання паперових грошей.
Монети як гроші мають певні недоліки:
a) їх можуть вилучити з обігу, переплавивши, якщо вони карбовані з дорогоцінних металів;
б) вони зношуються, стираються, що зменшує їх масу і створює невідповідність між реальною вартістю металу (якщо це дорогоцінний метал) і тією вартістю, яка на монеті зазначена;
в) їх можна фальсифікувати, тобто зменшувати вміст дорогоцінного металу в монеті з метою збагачення держави.
Тому металеві гроші були замінені паперовими.
Паперовим грошима є банкноти, або банківські білети. Банкнотою у середні віки називали посвідчення, видане банкіром про те, що він одержав на зберігання певну кількість золота і зобов’язується повернути його на вимогу власника. Ці банківські розписки починали самостійний рух і їх приймали при розрахунках. Надалі право випуску банкнот бере на себе центробанк і держава. На початку 20 ст. більшість країн світу припиняє обмін банкнот на золото. До паперових грошей належать також казначейські білети. Їх випуском займається міністерство фінансів для покриття державних витрат. Казначейські білети ніколи не обмінювалися на золото. До того часу, коли такий обмін здійснювався стосовно банкнот, між ними і казначейськими білетами існувала відмінність. Після того, як обмін банкнот на золото було припинено, ця відмінність зникла.
Кредитні гроші існують у вигляді чеків, векселів, кредитних карток.
Банківські рахунки – є електронними грошима. Вони відображають і контролюють стан і рух коштів (депозитів) власника грошей, який передав їх у банк. Гроші з безстрокового рахунку власник може зняти у будь – який час, зі строкового – лише в певний строк.
Електронні гроші – це записи у “пам’ять комп’ютерів”, які через записи інформації на касетах чи дисках здійснюють переведення потрібних сум із одного банківського рахунку на інший. “Електронні гроші” – це символічні гроші.
Таким чином, сучасна грошова система включає в себе готівкові та безготівкові гроші. Безготівкові, або кредитні, гроші виступають у вигляді рахунків в банках.
А в цілому – це система нерозмінних кредитних грошей, яка характеризується: демонетизацією золотого вмісту кредитних грошей (банкнот); панування кредитних (символічних) грошей; значним розширенням безготівкового обороту; державним регулюванням грошового обігу.
Основними властивостями сучасних грошей відмічають:
1) гроші мають здатність легко обмінюватися на товари та послуги, тобто володіють найбільшою ліквідністю;
2) гроші є декретними – це встановлені законом платіжні засоби;
3) цінність грошей проявляється в їх купівельній спроможності.