- •1 Поняття законодавства України про кримінальну відповідальність.
- •2 Суспільно-небезпечне діяння як ознака злочину.
- •3 Множинність злочину та її види.
- •4. Поняття кримінальної відповідальності та її підстава.
- •5. Поняття, та ознаки складу злочину.
- •6. Причинний зв’язок в об’єктивній стороні злочину.
- •7. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •8. Вина та її форми.
- •9. Суб’єкт злочину.
- •10. Юридична та фактична помилки, та їх вплив на кримінальну відповідальність.
- •11. Осудність та її ознаки.
- •12. Готування до злочину.
- •13. Замах на злочин та його види.
- •14. Поняття форм співучасті та його види (ст.28 кку)
- •15. Спеціальні питання відповідальності співучасників.
- •16. Необхідна оборона, як обставина, що виключає злочинність діяння
- •17. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •18. Поняття, ознаки та мета покарання.
- •4) Запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
- •19. Загальні засади призначення покарань (ст.65 кку)
- •20. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. (ст.69 кку)
- •21. Призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 кку)
- •22. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності (ст.44 кку)
- •23. Звільнення від покарання за хворобою (ст.84 кку)
- •24. Амністія і помилування. (ст.86,87 кку)
- •25. Поняття та правові наслідки судимості (ст.88 кку)
- •26. Погашення судимості (ст.89,90 кку)
- •27. Зняття судимості (ст.91 кку)
- •28. Поняття, мета та види примусових заходів медичного характеру (ст.92, 94 кку)
- •29. Особливості кримінально правової відповідальності та покарання не повнолітніх.
- •30. Основні стадії (етапи) здійснення кваліфікації злочинів.
- •31. Юридичний аналіз складу злочину «Умисне вбивство» (ст.115)
- •32. Юридичний аналіз складу злочину «Умисне тяжке тілесне ушкодження» (ст.121)
- •33. Юридичний аналіз складу злочину «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини» (ст.146)
- •34. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення недоторканості житла» (ст.162 кку)
- •35. Юридичний аналіз складу злочину «Крадіжка» (ст.185 кку)
- •36. Юридичний аналіз складу злочину «Грабіж» (ст.186 кку)
- •37. Юридичний аналіз складу злочину «Розбій» (ст.187 кку)
- •38. Юридичний аналіз складу злочину «Контрабанда» (ст.201 кку)
- •39. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю» (ст.202 кку)
- •40. Юридичний аналіз складу злочину «Зайняття забороненими видами господарської діяльності» (ст.203 кку)
- •41. Юридичний аналіз складу злочину «Фіктивного підприємництво» (ст.205 кку)
- •42. Юридичний аналіз складу злочину «Протидії законній господарській діяльності» (ст.206 кку)
- •43. Юридичний аналіз складу злочину «Доведення до банкрутства» (ст.219 кку)
- •44. Юридичний аналіз складу злочину «Розголошення комерційної або банківської таємниці» (ст.232 кку)
- •45. Юридичний аналіз складу злочину «Безгосподарське використання земель» (ст.254 кку)
- •46. Юридичний аналіз складу злочину «Бандитизм» (ст.257 кку)
- •47. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення правил повітряних польотів» (ст.281 кку)
- •48. Юридичний аналіз складу злочину «Хуліганство» (ст.296 кку)
- •49. Юридичний аналіз складу злочину «Схилення до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів» (ст.315 кку)
- •51. Юридичний аналіз складу злочину «Втручання в діяльність працівників правоохоронного органу» (ст.343 кку)
- •52. Юридичний аналіз складу злочину «Втручання в діяльність державного діяча» (ст.344 кку)
- •53. Юридичний аналіз складу злочину «Зловживання владою або службовим становищем» (ст.364 кку)
- •54. Юридичний аналіз складу злочину «Службове підроблення» (ст.366 кку)
- •55. Юридичний аналіз складу злочину «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності» (ст.372 кку)
- •56. Юридичний аналіз складу злочину «Невиконання судового рішення» (ст.382кку)
- •57. Юридичний аналіз складу злочину «Одержання хабара» (ст.368 кку)
- •58. Юридичний аналіз складу злочину «Ухилиння від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом» (ст.409 кку)
- •59. Юридичний аналіз складу злочину «Екоцид» (ст.441 кку)
- •60. Юридичний аналіз складу злочину «Геноцид» (ст.442 кку)
11. Осудність та її ознаки.
Осудність - це психічний стан людини, за якого вона під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність - юридична передумова вини і кримінальної відповідальності, обов'язкова ознака суб'єкта злочину. Лише психічно здорова людина свідомо обирає варіанти поведінки, здатна розуміти те, що чинить, і тому може бути відповідальною за свої суспільно небезпечні діяння. Здатність керувати своїми діями свідчить про можливість ставити перед собою певні завдання, мету і, відповідно, розв'язувати їх і досягати бажаного результату, проявляти свою волю у цьому напрямі чи, навпаки, утримуватися від необдуманих вчинків і спокус.
Осудність характеризується двома критеріями:
Медичний (біологічний) критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку.
Юридичний (психологічним) критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.
Стан осудності протилежний за змістом стану неосудністі — це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність)або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Закон вказує на два критерії, сукупність яких дає підстави для визнання особи неосудною:
- медичний (біологічний). Характеризується наявністю в особи одного із чотирьох видів психічних захворювань:
1) Хронічне психічне захворювання - це розлад психічної діяльності, що має тривалий перебіг і тенденцію до наростання хворобливих явищ. В окремих випадках спостерігаються періоди тимчасового покращення стану хворого, так звані ремісії, але це не означає видужання. До хронічних психічних захворювань належать: шизофренія, епілепсія, прогресуючий параліч тощо.
2) Тимчасовий розлад психічної діяльності - це психічне захворювання, що розпочинається раптово, характеризується швидким розвитком, триває відносно недовго і як правило закінчується повним одужанням особи (гострий алкогольний психоз, реактивний стан, тобто хворобливий розлад внаслідок тяжкого психічного потрясіння, так звані виняткові стани - патологічне сп'яніння, патологічний афект тощо).
3) Недоумство(олігофренія) - це стійкий і такий, що характеризується неповноцінністю розумової діяльності, хворобливий стан психіки (вроджений, набутий у ранньому дитинстві або ж такий, що розвинувся внаслідок якогось психічного захворювання). Розрізняють три ступені недоумства: легкий (дебільність), середній (імбецильність) і глибокий, тяжкий ступінь розумової недорозвиненості (ідіотія).
4) Інший хворобливий стан психіки — це такий стан, що у вузькому розумінні не є психічним захворюванням, але інколи його перебіг с досить тяжким, супроводжується різними порушеннями психічної діяльності (наприклад, тяжкі форми психопатії, стан абстиненції). Подібне може спостерігатися і при травмах головного мозку, пухлинах мозку тощо. Під час зазначених патологій у хворого може бути порушена здатність до розумової чи вольової діяльності.
- юридичний (психологічний) критерії. Включає в себе інтелектуальну і вольову ознаки.
1) Інтелектуальна ознака вказує на нездатність особи усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своєї дії (бездіяльності) на момент вчинення нею конкретного суспільно небезпечного діяння.
2) Вольова ознака полягає в нездатності особи керувати своїми діями (бездіяльністю), що передбачені законом як суспільно небезпечні.
Для визнання наявності юридичного критерію достатньо встановити одну із названих його ознак - інтелектуальну чи вольову. Сукупність медичного критерію (одного із чотирьох видів психічних захворювань) і юридичного критерію (інтелектуальної чи вольової ознаки) дає підстави для визнання особи неосудною, і вона у зв'язку з цим не підлягає кримінальній відповідальності.