- •1 Поняття законодавства України про кримінальну відповідальність.
- •2 Суспільно-небезпечне діяння як ознака злочину.
- •3 Множинність злочину та її види.
- •4. Поняття кримінальної відповідальності та її підстава.
- •5. Поняття, та ознаки складу злочину.
- •6. Причинний зв’язок в об’єктивній стороні злочину.
- •7. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •8. Вина та її форми.
- •9. Суб’єкт злочину.
- •10. Юридична та фактична помилки, та їх вплив на кримінальну відповідальність.
- •11. Осудність та її ознаки.
- •12. Готування до злочину.
- •13. Замах на злочин та його види.
- •14. Поняття форм співучасті та його види (ст.28 кку)
- •15. Спеціальні питання відповідальності співучасників.
- •16. Необхідна оборона, як обставина, що виключає злочинність діяння
- •17. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •18. Поняття, ознаки та мета покарання.
- •4) Запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
- •19. Загальні засади призначення покарань (ст.65 кку)
- •20. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. (ст.69 кку)
- •21. Призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 кку)
- •22. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності (ст.44 кку)
- •23. Звільнення від покарання за хворобою (ст.84 кку)
- •24. Амністія і помилування. (ст.86,87 кку)
- •25. Поняття та правові наслідки судимості (ст.88 кку)
- •26. Погашення судимості (ст.89,90 кку)
- •27. Зняття судимості (ст.91 кку)
- •28. Поняття, мета та види примусових заходів медичного характеру (ст.92, 94 кку)
- •29. Особливості кримінально правової відповідальності та покарання не повнолітніх.
- •30. Основні стадії (етапи) здійснення кваліфікації злочинів.
- •31. Юридичний аналіз складу злочину «Умисне вбивство» (ст.115)
- •32. Юридичний аналіз складу злочину «Умисне тяжке тілесне ушкодження» (ст.121)
- •33. Юридичний аналіз складу злочину «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини» (ст.146)
- •34. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення недоторканості житла» (ст.162 кку)
- •35. Юридичний аналіз складу злочину «Крадіжка» (ст.185 кку)
- •36. Юридичний аналіз складу злочину «Грабіж» (ст.186 кку)
- •37. Юридичний аналіз складу злочину «Розбій» (ст.187 кку)
- •38. Юридичний аналіз складу злочину «Контрабанда» (ст.201 кку)
- •39. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю» (ст.202 кку)
- •40. Юридичний аналіз складу злочину «Зайняття забороненими видами господарської діяльності» (ст.203 кку)
- •41. Юридичний аналіз складу злочину «Фіктивного підприємництво» (ст.205 кку)
- •42. Юридичний аналіз складу злочину «Протидії законній господарській діяльності» (ст.206 кку)
- •43. Юридичний аналіз складу злочину «Доведення до банкрутства» (ст.219 кку)
- •44. Юридичний аналіз складу злочину «Розголошення комерційної або банківської таємниці» (ст.232 кку)
- •45. Юридичний аналіз складу злочину «Безгосподарське використання земель» (ст.254 кку)
- •46. Юридичний аналіз складу злочину «Бандитизм» (ст.257 кку)
- •47. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення правил повітряних польотів» (ст.281 кку)
- •48. Юридичний аналіз складу злочину «Хуліганство» (ст.296 кку)
- •49. Юридичний аналіз складу злочину «Схилення до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів» (ст.315 кку)
- •51. Юридичний аналіз складу злочину «Втручання в діяльність працівників правоохоронного органу» (ст.343 кку)
- •52. Юридичний аналіз складу злочину «Втручання в діяльність державного діяча» (ст.344 кку)
- •53. Юридичний аналіз складу злочину «Зловживання владою або службовим становищем» (ст.364 кку)
- •54. Юридичний аналіз складу злочину «Службове підроблення» (ст.366 кку)
- •55. Юридичний аналіз складу злочину «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності» (ст.372 кку)
- •56. Юридичний аналіз складу злочину «Невиконання судового рішення» (ст.382кку)
- •57. Юридичний аналіз складу злочину «Одержання хабара» (ст.368 кку)
- •58. Юридичний аналіз складу злочину «Ухилиння від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом» (ст.409 кку)
- •59. Юридичний аналіз складу злочину «Екоцид» (ст.441 кку)
- •60. Юридичний аналіз складу злочину «Геноцид» (ст.442 кку)
52. Юридичний аналіз складу злочину «Втручання в діяльність державного діяча» (ст.344 кку)
Об'єктом злочину є нормальна діяльність перелічених у диспозиції ч. 1ст. 344 службових осіб, а також авторитет органів державної влади, в яких вони працюють.
Потерпілими від цього злочину є лише службові особи, перелічені в диспозиції ч. 1 ст. 344. При цьому потерпілими можуть виступати особи, обрані чи призначені на зазначені посади у порядку, встановленому законом.
Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному впливі у будь-якій формі на державного діяча. Вплив може проявлятися в умовлянні, шантажуванні потерпілого, погрозі відмовити у наданні законних благ, а також у будь-якій іншій формі. Якщо незаконний вплив здійснюється шляхом погрози вбивством, заподіянням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі, або застосуванням насильства щодо осіб, які названі як потерпілі у диспозиції ч. 1 ст. 346 і водночас виступають потерпілими від злочину, що аналізується, то вчинене слід кваліфікувати за відповідними частинами статей 344 і 346.
Злочин вважається закінченим з моменту здійснення незаконного впливу на державного діяча.
Суб'єкт злочину загальний.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою перешкодити виконанню потерпілим службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень. Під виконанням державним діячем службових обов'язків слід розуміти реалізацію ним наданих йому Конституцією чи законами України повноважень. Прийняття незаконних рішень - це прийняття рішень, які не входять до компетенції державного діяча, або рішень, які суперечать чинному законодавству.
Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 344) є використання винним свого службового становища при здійсненні незаконного впливу на державного діяча.
53. Юридичний аналіз складу злочину «Зловживання владою або службовим становищем» (ст.364 кку)
Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності:
1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364.
З об'єктивної сторони цей злочин може мати такі форми:
1) зловживання владою або
2) зловживання службовим становищем, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Під, зловживанням владаю слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред'явлення вимог, а також прийняття рішень, обов'язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами. Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов'язки, оскільки остання також має владні повноваження, що розповсюджуються на підпорядкованих їй осіб.
Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов'язаних з її посадою. У цілому зловживання службовим становищем - це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена.
Зловживання владою або службовим становищем передбачає наявність взаємозв'язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності.
Словосполучення всупереч інтересам служби передбачає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов'язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси.
Під інтересами служби слід розуміти, насамперед, інтереси суспільства та держави взагалі, і крім того, інтереси певного органу, підприємства, установи або організації, що не суперечать, не протиставляються інтересам суспільства та держави. Тому дії службової особи, вчинені у вузьковідомчих інтересах на шкоду загальнодержавним інтересам чи інтересам інших підприємств, установ та організацій, також можуть визнаватися вчиненими всупереч інтересам служби.
Суб'єктом зловживання владою або службовим становищем може бути лише службова особа. Про поняття службової особи див. п. 1 примітки до цієї статті та коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу.
З суб'єктивної сторони цей злочин є умисним. Він характеризується умисним ставленням винного до діяння і умисним або необережним ставленням до його наслідків. Тобто, вина при вчиненні цього злочину може мати змішаний (складний) характер.
Корисливий мотив, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов'язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких спонукань.
Особисті інтереси як мотив зловживання владою чи службовим становищем полягають у прагненні отримати вигоду немайнового характеру, обумовлену такими спонуканнями, як кар'єризм, заздрість, протекціонізм, бажання отримати взаємну послугу, заручитися підтримкою у вирішенні якого-небудь питання, приховати свою некомпетентність тощо.
Інтереси третіх осіб необхідно розуміти як такі, що не охороняються у даному випадку законом. Прагнення їх задовольнити є своєрідним аморальним мотивом службової особи. Таке бажання може збігатися, наприклад, з негативним розумінням кар'єризму, наведеним вище, якщо кар'єра залежить від третьої особи, або проявитися у незаконному наданні послуг, переваг родичу, знайомому, звільненні їх від передбачених законом обов'язків, догідництві перед начальником тощо. Третіми особами можуть бути родичі, приятелі, знайомі, начальники службової особи, які бажають разом з останньою скористатися правами, які належать їй за посадою, або пов'язаними з посадою можливостями.Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення тяжких наслідків (ч. 2 ст. 364), а особливо кваліфікуючою - вчинення його працівником правоохоронного органу (ч. З ст. 364).