- •1 Поняття законодавства України про кримінальну відповідальність.
- •2 Суспільно-небезпечне діяння як ознака злочину.
- •3 Множинність злочину та її види.
- •4. Поняття кримінальної відповідальності та її підстава.
- •5. Поняття, та ознаки складу злочину.
- •6. Причинний зв’язок в об’єктивній стороні злочину.
- •7. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •8. Вина та її форми.
- •9. Суб’єкт злочину.
- •10. Юридична та фактична помилки, та їх вплив на кримінальну відповідальність.
- •11. Осудність та її ознаки.
- •12. Готування до злочину.
- •13. Замах на злочин та його види.
- •14. Поняття форм співучасті та його види (ст.28 кку)
- •15. Спеціальні питання відповідальності співучасників.
- •16. Необхідна оборона, як обставина, що виключає злочинність діяння
- •17. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •18. Поняття, ознаки та мета покарання.
- •4) Запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
- •19. Загальні засади призначення покарань (ст.65 кку)
- •20. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. (ст.69 кку)
- •21. Призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 кку)
- •22. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності (ст.44 кку)
- •23. Звільнення від покарання за хворобою (ст.84 кку)
- •24. Амністія і помилування. (ст.86,87 кку)
- •25. Поняття та правові наслідки судимості (ст.88 кку)
- •26. Погашення судимості (ст.89,90 кку)
- •27. Зняття судимості (ст.91 кку)
- •28. Поняття, мета та види примусових заходів медичного характеру (ст.92, 94 кку)
- •29. Особливості кримінально правової відповідальності та покарання не повнолітніх.
- •30. Основні стадії (етапи) здійснення кваліфікації злочинів.
- •31. Юридичний аналіз складу злочину «Умисне вбивство» (ст.115)
- •32. Юридичний аналіз складу злочину «Умисне тяжке тілесне ушкодження» (ст.121)
- •33. Юридичний аналіз складу злочину «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини» (ст.146)
- •34. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення недоторканості житла» (ст.162 кку)
- •35. Юридичний аналіз складу злочину «Крадіжка» (ст.185 кку)
- •36. Юридичний аналіз складу злочину «Грабіж» (ст.186 кку)
- •37. Юридичний аналіз складу злочину «Розбій» (ст.187 кку)
- •38. Юридичний аналіз складу злочину «Контрабанда» (ст.201 кку)
- •39. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю» (ст.202 кку)
- •40. Юридичний аналіз складу злочину «Зайняття забороненими видами господарської діяльності» (ст.203 кку)
- •41. Юридичний аналіз складу злочину «Фіктивного підприємництво» (ст.205 кку)
- •42. Юридичний аналіз складу злочину «Протидії законній господарській діяльності» (ст.206 кку)
- •43. Юридичний аналіз складу злочину «Доведення до банкрутства» (ст.219 кку)
- •44. Юридичний аналіз складу злочину «Розголошення комерційної або банківської таємниці» (ст.232 кку)
- •45. Юридичний аналіз складу злочину «Безгосподарське використання земель» (ст.254 кку)
- •46. Юридичний аналіз складу злочину «Бандитизм» (ст.257 кку)
- •47. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення правил повітряних польотів» (ст.281 кку)
- •48. Юридичний аналіз складу злочину «Хуліганство» (ст.296 кку)
- •49. Юридичний аналіз складу злочину «Схилення до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів» (ст.315 кку)
- •51. Юридичний аналіз складу злочину «Втручання в діяльність працівників правоохоронного органу» (ст.343 кку)
- •52. Юридичний аналіз складу злочину «Втручання в діяльність державного діяча» (ст.344 кку)
- •53. Юридичний аналіз складу злочину «Зловживання владою або службовим становищем» (ст.364 кку)
- •54. Юридичний аналіз складу злочину «Службове підроблення» (ст.366 кку)
- •55. Юридичний аналіз складу злочину «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності» (ст.372 кку)
- •56. Юридичний аналіз складу злочину «Невиконання судового рішення» (ст.382кку)
- •57. Юридичний аналіз складу злочину «Одержання хабара» (ст.368 кку)
- •58. Юридичний аналіз складу злочину «Ухилиння від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом» (ст.409 кку)
- •59. Юридичний аналіз складу злочину «Екоцид» (ст.441 кку)
- •60. Юридичний аналіз складу злочину «Геноцид» (ст.442 кку)
57. Юридичний аналіз складу злочину «Одержання хабара» (ст.368 кку)
Хабар - це незаконна винагорода матеріального характеру, тобто предмет хабара має виключно матеріальний характер. Ним можуть бути майно (гроші, матеріальні цінності та інші речі), право на майно (документи, які надають право отримати майно, користуватися ним або вимагати виконання зобов'язань тощо), будь-які дії майнового характеру (передача майнових вигод, відмова від них, відмова від прав на майно, безоплатне надання послуг, санаторних чи туристичних путівок, проведення будівельних чи ремонтних робіт тощо).
Об'єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді.
Одержання хабара означає прийняття службовою особою незаконної винагороди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Із усього розмаїття способів давання-одержання хабара можна виділити дві основні форми: просту і завуальовану. Проста полягає у безпосередньому врученні предмета хабара службовій особі, її рідним чи близьким, передачі його через посередника чи третіх осіб. Сутність завуальованої форми полягає у тому, що факт давання-одержання хабара маскується у зовні законну угоду і має вигляд цілком законної операції: різні виплати, премії, погашення боргу, договору купівлі-продажу, кредиту, консультації, експертизи тощо. Така винагорода кваліфікується як хабарництво у випадку, коли вона надавалась-одержувалась незаконно (виплата коштів була безпідставною, речі чи нерухомість продавались за ціною, явно нижчою від реальної, оплата послуг була нееквівалентною тощо).
Відповідальність за одержання хабара настає тільки за умови, якщо службова особа одержала його за виконання або невиконання в інтересах того, хто дає хабара, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому важливо, щоб вона одержала незаконну винагороду за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. Одержання службовою особою незаконної винагороди від підлеглих чи підконтрольних осіб за протегування чи потурання, за вирішення на їх користь питань, які входять до її компетенції, також слід розцінювати як одержання хабара.
Дії винних належить визнавати даванням і одержанням хабара й у тих випадках, коли умови одержання матеріальних цінностей або послуг хоча спеціально і не обумовлювались, але учасники злочину усвідомлювали, що особа дає хабар з метою задоволення тих чи інших власних інтересів або інтересів третіх осіб.
Відповідальність за одержання хабара настає незалежно від того, до чи після вчинення обумовлених дій був отриманий хабар.
Одержання хабара вважається закінченим з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара. Третя особа, в інтересах якої винний за хабар має вчинити певні дії з використанням наданої йому влади чи службового становища,- це будь-яка фізична (крім хабародавця) або юридична особа.Суб'єктом одержання хабара може бути лише службова особа.
Суб'єктивна сторона одержання хабара характеризується лише прямим умислом і наявністю корисливого мотиву.
Особливістю суб'єктивної сторони складу цього злочину є тісний зв'язок між умислом хабарника і умислом хабародавця. Змістом умислу першого повинно охоплюватися, крім іншого, усвідомлення того, що хабародавець розуміє сутність того, що відбувається, і усвідомлює факт незаконного одержання службовою особою винагороди. Якщо особа, надаючи службовій особі незаконну винагороду, з тих чи інших причин не усвідомлює, що вона дає хабар (наприклад, у зв'язку з обманом чи зловживанням довірою), вона не може нести відповідальність за давання хабара, а службова особа - за одержання хабара. Дії останньої за наявності для того підстав можуть кваліфікуватися як зловживання владою чи службовим становищем, обман покупців чи замовників, шахрайство тощо.Дії службової особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати не за ст. 368, а за відповідними частинами статей 190 і 364 як шахрайство і зловживання владою чи службовим становищем.