- •1 Поняття законодавства України про кримінальну відповідальність.
- •2 Суспільно-небезпечне діяння як ознака злочину.
- •3 Множинність злочину та її види.
- •4. Поняття кримінальної відповідальності та її підстава.
- •5. Поняття, та ознаки складу злочину.
- •6. Причинний зв’язок в об’єктивній стороні злочину.
- •7. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •8. Вина та її форми.
- •9. Суб’єкт злочину.
- •10. Юридична та фактична помилки, та їх вплив на кримінальну відповідальність.
- •11. Осудність та її ознаки.
- •12. Готування до злочину.
- •13. Замах на злочин та його види.
- •14. Поняття форм співучасті та його види (ст.28 кку)
- •15. Спеціальні питання відповідальності співучасників.
- •16. Необхідна оборона, як обставина, що виключає злочинність діяння
- •17. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •18. Поняття, ознаки та мета покарання.
- •4) Запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
- •19. Загальні засади призначення покарань (ст.65 кку)
- •20. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. (ст.69 кку)
- •21. Призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 кку)
- •22. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності (ст.44 кку)
- •23. Звільнення від покарання за хворобою (ст.84 кку)
- •24. Амністія і помилування. (ст.86,87 кку)
- •25. Поняття та правові наслідки судимості (ст.88 кку)
- •26. Погашення судимості (ст.89,90 кку)
- •27. Зняття судимості (ст.91 кку)
- •28. Поняття, мета та види примусових заходів медичного характеру (ст.92, 94 кку)
- •29. Особливості кримінально правової відповідальності та покарання не повнолітніх.
- •30. Основні стадії (етапи) здійснення кваліфікації злочинів.
- •31. Юридичний аналіз складу злочину «Умисне вбивство» (ст.115)
- •32. Юридичний аналіз складу злочину «Умисне тяжке тілесне ушкодження» (ст.121)
- •33. Юридичний аналіз складу злочину «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини» (ст.146)
- •34. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення недоторканості житла» (ст.162 кку)
- •35. Юридичний аналіз складу злочину «Крадіжка» (ст.185 кку)
- •36. Юридичний аналіз складу злочину «Грабіж» (ст.186 кку)
- •37. Юридичний аналіз складу злочину «Розбій» (ст.187 кку)
- •38. Юридичний аналіз складу злочину «Контрабанда» (ст.201 кку)
- •39. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю» (ст.202 кку)
- •40. Юридичний аналіз складу злочину «Зайняття забороненими видами господарської діяльності» (ст.203 кку)
- •41. Юридичний аналіз складу злочину «Фіктивного підприємництво» (ст.205 кку)
- •42. Юридичний аналіз складу злочину «Протидії законній господарській діяльності» (ст.206 кку)
- •43. Юридичний аналіз складу злочину «Доведення до банкрутства» (ст.219 кку)
- •44. Юридичний аналіз складу злочину «Розголошення комерційної або банківської таємниці» (ст.232 кку)
- •45. Юридичний аналіз складу злочину «Безгосподарське використання земель» (ст.254 кку)
- •46. Юридичний аналіз складу злочину «Бандитизм» (ст.257 кку)
- •47. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення правил повітряних польотів» (ст.281 кку)
- •48. Юридичний аналіз складу злочину «Хуліганство» (ст.296 кку)
- •49. Юридичний аналіз складу злочину «Схилення до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів» (ст.315 кку)
- •51. Юридичний аналіз складу злочину «Втручання в діяльність працівників правоохоронного органу» (ст.343 кку)
- •52. Юридичний аналіз складу злочину «Втручання в діяльність державного діяча» (ст.344 кку)
- •53. Юридичний аналіз складу злочину «Зловживання владою або службовим становищем» (ст.364 кку)
- •54. Юридичний аналіз складу злочину «Службове підроблення» (ст.366 кку)
- •55. Юридичний аналіз складу злочину «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності» (ст.372 кку)
- •56. Юридичний аналіз складу злочину «Невиконання судового рішення» (ст.382кку)
- •57. Юридичний аналіз складу злочину «Одержання хабара» (ст.368 кку)
- •58. Юридичний аналіз складу злочину «Ухилиння від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом» (ст.409 кку)
- •59. Юридичний аналіз складу злочину «Екоцид» (ст.441 кку)
- •60. Юридичний аналіз складу злочину «Геноцид» (ст.442 кку)
22. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності (ст.44 кку)
Звільнення від кримінальної відповідальності — це врегульована кримінальним і кримінально-процесуальним законодавством відмова держави в особі компетентних органів від засудження особи, яка вчинила злочин, і від застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру.
За своїм змістом звільнення від кримінальної відповідальності характеризується трьома моментами:
1) не відбувається державний осуд особи, яка вчинила злочин (обвинувальний вирок суду не постановляється );
2) до винного не застосовується покарання;
3) через відсутність обвинувального вироку звільнена від кримінальної відповідальності особа вважається такою, що не має судимості.
Направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з підстав, визначених законом, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. У такому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку.
Від кримінальної відповідальності звільняється особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що містить склад конкретного злочину, передбаченого КК. У зв'язку з цим звільнення від кримінальної відповідальності потрібно відрізняти від випадків, коли склад злочину як підстава кримінальної відповідальності взагалі відсутній, що виключає кримінальну відповідальність. Йдеться зокрема про:
1) добровільну відмову;
2) вчинення суспільно небезпечного діяння неосудною особою або особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності;
3) обставини, що виключають злочинність діяння.
КК передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності:
1) у зв'язку з дійовим каяттям;
2) у зв'язку з примиренням винного з потерпілим;
3) у зв'язку з передачею особи на поруки;
4) у зв'язку із зміною обстановки;
5) у зв'язку із закінченням строків давності;
6) на підставі закону про амністію або акта помилування;
7) у зв'язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру;
8) спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів.
Для звільнення від кримінальної відповідальності, з одного боку, та звільнення від покарання та його відбування - з іншого, спільним є фактичне незастосування щодо особи, винної у вчиненні злочину, заходів кримінального покарання. Водночас вказані правові інститути відрізняються один від одного, зокрема, за підставами, умовами та кримінально-процесуальними особливостями застосування. Якщо звільнення від кримінальної відповідальності відбувається до винесення обвинувального вироку суду, то від покарання та його відбування звільняється засуджений, тобто особа, щодо якої постановлено обвинувальний вирок і яку у такий спосіб вже притягнено до кримінальної відповідальності.
23. Звільнення від покарання за хворобою (ст.84 кку)
Звільнення від покарання за хворобою застосовується у випадках, коли досягнення мети покарання стає нереальним через хворобу особи, яка вчинила злочин.
Умовами обов'язкового звільнення, є: 1) захворювання особи, яка відбуває покарання, на психічну хворобу; 2) позбавлення її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
Підставою для звільнення від покарання таких осіб є неможливість їх виправлення. Психічна хвороба, яка позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, не дає їй можливості усвідомлювати і примусовий характер державного впливу на нього, який полягає у позбавленні чи обмеженні прав і свобод особи.
Відповідно до Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, відповідними психічними розладами вважаються:
а) деякі форми шизофренічних і маніакально-депресивних психозів;
б) окремі психотичні порушення внаслідок органічного ураження головного мозку (усі форми синильної деменції; атеросклеротичне слабоумство; корсаковський психоз - алкогольний, внаслідок сифілісу мозку чи травми; органічне слабоумство - внаслідок енцефаліту, менінгоенцефаліту, сифілісу мозку, травми головного мозку;
в) деякі форми затяжних реактивних психозів і хронічних психозів;
г) паранояльна психопатія тощо.
Можливе звільнення від покарання або від подальшого його відбування за таких умов: 1) особа захворіла на іншу тяжку хворобу, крім психічної; 2) це сталося після вчинення злочину або постановления вироку. При цьому суд має враховувати тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
До тяжких слід віднести хвороби:
а) найбільш тяжкі форми туберкульозу;
б) інфекція вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ/СНІД);
є) деякі хвороби органів кровообігу (ішемічна хвороба серця, міокардитичний кардіосклероз, облітеруючий атеросклероз);
є) деякі хвороби органів дихання (бронхіальна астма, абсцес легені тощо);
ж) деякі хвороби органів травлення (окремі форми цирозу печінки);
з) хвороби нирок з хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії;
Виявлення таких осіб покладається на лікарсько-трудові комісії, які створюються при лікарнях для засуджених. У разі виникнення таких захворювань, як СНІД, променева хвороба, що потребують спеціальних і складних засобів обстеження,діагнози установлюються комісією з обов'язковим залученням фахівців відповідного профілю установ органів охорони здоров'я.
Обов'язкове звільнення від покарання застосовують за таких умов:
1) суб'єктом звільнення від покарання є військовослужбовець, засуджений до службового обмеження, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні;
2) він визнаний непридатним до військової служби за станом здоров'я.
Звільнення від покарання особи, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, а також звільнення від покарання або від подальшого його відбування особи, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, мають умовний характер. Ці особи, у разі їх одужання, повинні бути направлені для відбування покарання.