- •1 Поняття законодавства України про кримінальну відповідальність.
- •2 Суспільно-небезпечне діяння як ознака злочину.
- •3 Множинність злочину та її види.
- •4. Поняття кримінальної відповідальності та її підстава.
- •5. Поняття, та ознаки складу злочину.
- •6. Причинний зв’язок в об’єктивній стороні злочину.
- •7. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •8. Вина та її форми.
- •9. Суб’єкт злочину.
- •10. Юридична та фактична помилки, та їх вплив на кримінальну відповідальність.
- •11. Осудність та її ознаки.
- •12. Готування до злочину.
- •13. Замах на злочин та його види.
- •14. Поняття форм співучасті та його види (ст.28 кку)
- •15. Спеціальні питання відповідальності співучасників.
- •16. Необхідна оборона, як обставина, що виключає злочинність діяння
- •17. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •18. Поняття, ознаки та мета покарання.
- •4) Запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
- •19. Загальні засади призначення покарань (ст.65 кку)
- •20. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. (ст.69 кку)
- •21. Призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 кку)
- •22. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності (ст.44 кку)
- •23. Звільнення від покарання за хворобою (ст.84 кку)
- •24. Амністія і помилування. (ст.86,87 кку)
- •25. Поняття та правові наслідки судимості (ст.88 кку)
- •26. Погашення судимості (ст.89,90 кку)
- •27. Зняття судимості (ст.91 кку)
- •28. Поняття, мета та види примусових заходів медичного характеру (ст.92, 94 кку)
- •29. Особливості кримінально правової відповідальності та покарання не повнолітніх.
- •30. Основні стадії (етапи) здійснення кваліфікації злочинів.
- •31. Юридичний аналіз складу злочину «Умисне вбивство» (ст.115)
- •32. Юридичний аналіз складу злочину «Умисне тяжке тілесне ушкодження» (ст.121)
- •33. Юридичний аналіз складу злочину «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини» (ст.146)
- •34. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення недоторканості житла» (ст.162 кку)
- •35. Юридичний аналіз складу злочину «Крадіжка» (ст.185 кку)
- •36. Юридичний аналіз складу злочину «Грабіж» (ст.186 кку)
- •37. Юридичний аналіз складу злочину «Розбій» (ст.187 кку)
- •38. Юридичний аналіз складу злочину «Контрабанда» (ст.201 кку)
- •39. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю» (ст.202 кку)
- •40. Юридичний аналіз складу злочину «Зайняття забороненими видами господарської діяльності» (ст.203 кку)
- •41. Юридичний аналіз складу злочину «Фіктивного підприємництво» (ст.205 кку)
- •42. Юридичний аналіз складу злочину «Протидії законній господарській діяльності» (ст.206 кку)
- •43. Юридичний аналіз складу злочину «Доведення до банкрутства» (ст.219 кку)
- •44. Юридичний аналіз складу злочину «Розголошення комерційної або банківської таємниці» (ст.232 кку)
- •45. Юридичний аналіз складу злочину «Безгосподарське використання земель» (ст.254 кку)
- •46. Юридичний аналіз складу злочину «Бандитизм» (ст.257 кку)
- •47. Юридичний аналіз складу злочину «Порушення правил повітряних польотів» (ст.281 кку)
- •48. Юридичний аналіз складу злочину «Хуліганство» (ст.296 кку)
- •49. Юридичний аналіз складу злочину «Схилення до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів» (ст.315 кку)
- •51. Юридичний аналіз складу злочину «Втручання в діяльність працівників правоохоронного органу» (ст.343 кку)
- •52. Юридичний аналіз складу злочину «Втручання в діяльність державного діяча» (ст.344 кку)
- •53. Юридичний аналіз складу злочину «Зловживання владою або службовим становищем» (ст.364 кку)
- •54. Юридичний аналіз складу злочину «Службове підроблення» (ст.366 кку)
- •55. Юридичний аналіз складу злочину «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності» (ст.372 кку)
- •56. Юридичний аналіз складу злочину «Невиконання судового рішення» (ст.382кку)
- •57. Юридичний аналіз складу злочину «Одержання хабара» (ст.368 кку)
- •58. Юридичний аналіз складу злочину «Ухилиння від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом» (ст.409 кку)
- •59. Юридичний аналіз складу злочину «Екоцид» (ст.441 кку)
- •60. Юридичний аналіз складу злочину «Геноцид» (ст.442 кку)
13. Замах на злочин та його види.
Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини ККУ, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Ознаки замаху:
1) вчинення діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину;
2) не доведення злочину до кінця;
3) причини незавершеності злочинного діяння не залежать від волі винного.
Безпосередня спрямованість на вчинення злочину означає, що особа розпочинає вчинення дій (бездіяльності), передбачених відповідною статтею Особливої частини КК (починає виконувати об'єктивну сторону злочину, ставить об'єкт кримінально-правової охорони у стан безпосередньої небезпеки заподіяння йому істотної шкоди).
Для відмежування замаху на злочин від готування до нього потрібно з'ясувати, чи є вчинене особою діяння складовою частиною об'єктивної сторони того чи іншого злочину. Залежно від характеру злочинного посягання одні й ті самі діяння можуть розглядатись і як готування, і як замах. Скажімо, незаконне проникнення у квартиру може утворювати замах на злочин (крадіжку чужого майна з проникненням у житло), а може розглядатися як готування до злочину (наприклад, вбивства власника житла).
Розмежовуючи замах і закінчений злочин, необхідно враховувати:
а) конструкцію складу злочину, яка впливає на момент його закінчення; б
) зміст умислу винної особи.
Притаманна замаху з об'єктивної сторони незавершеність посягання виражається у відсутності однієї чи декількох ознак, передбачених відповідною нормою Особливої частини КК. У разі вчинення замаху на злочин з матеріальним складом ознакою об'єктивної сторони, якого не вистачає, можуть бути суспільно небезпечні наслідки.
У замаху відсутня характерна для закінченого злочину єдність задуманого та реально вчиненого винною особою.
ККУ виділяє закінчений і незакінчений замахи на злочин. В основу цього поділу законодавцем покладено суб'єктивний критерій - власне уявлення суб'єкта про ступінь завершеності вчинюваного ним суспільно небезпечного діяння.
Закінченим є замах, при якому суб'єкт зробив усе, що вважав за необхідне, однак злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі (наприклад, особа з метою вбивства стріляє у потерпілого і, вважаючи, що мети досягнуто, залишає його на місці злочину, а згодом життя потерпілого рятується).
При незакінченому замаху винний, хоч і безпосередньо спрямовує свої зусилля на вчинення злочину, не робить всього того, що вважає за необхідне для досягнення злочинного результату, усвідомлює неповноту вчинення своїх дій і необхідність їх продовження (наприклад, винного, який таємно вилучив у квартирі чуже майно, затримують при виході з неї").
За умови рівності всіх інших обставин закінчений замах зазвичай розглядається як більш суспільно небезпечне діяння, ніж незакінчений, що має знаходити відображення при призначенні винному покарання. Поділ замаху на закінчений і незакінчений має значення для вирішення питань, пов'язаних з добровільною відмовою від доведення злочину до кінця.