40. Юридичний аналіз складу злочину «Зайняття забороненими видами господарської діяльності» (ст.203 кку)

Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок зайняття дозволеними видами господарської діяльності.

Об'єктивна сторона злочину виражається у зайнятті тими видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, крім випадків, передбачених іншими статтями КК.

Поняття спеціальна заборона, означає не заборону певних діянь взагалі, а відсутність необхідних підстав для їх вчинення конкретною особою. Разом з тим розглядуваний склад злочину утворює і зайняття тими видами діяльності, якими ні фізичні, ні юридичні особи не вправі займатися взагалі (наприклад, виготовлення самогону).

Відповідно до закону, певні види господарської діяльності можуть здійснювати лише державні підприємства та організації (наприклад, виготовлення і реалізація військової зброї та боєприпасів до неї, виробництво спирту етилового тощо).

Окремі види господарської діяльності дозволено здійснювати лише юридичним особам певних організаційно-правових форм (наприклад, проведенням ломбардних операцій, крім державних підприємств, можуть займатися тільки повні товариства). Діяльність по випуску та обігу цінних паперів як посередницька діяльність є компетенцією лише банків, а також тих акціонерних товариств, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та інших товариств, для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності.

Спеціальні заборони на зайняття видами господарської діяльності можуть стосуватись і інших моментів - предмета діяльності, правового статусу суб'єкта підприємництва, його освіти, кваліфікації тощо. Наприклад, аудиторам забороняється займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю.

Зайняття неналежними суб'єктами - фізичними особами, не уповноваженими на це юридичними особами та юридичними особами недержавної форми власності - видами діяльності, які для них не дозволені, потрібно розцінювати як зайняття забороненими видами господарської діяльності і кваліфікувати за відповідною частиною ст. 203. Зайняття господарською діяльністю з порушенням вимог законодавства щодо організаційно-правових форм для конкретних видів діяльності також утворює розглядуваний склад злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту початку зайняття одним із заборонених видів господарської діяльності.

Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку і якій законом не заборонено займатися підприємницькою діяльністю, а також службова особа, яка дала вказівку здійснювати заборонену для даного підприємства діяльність або керувала нею. Особи, яким взагалі заборонено займатись підприємництвом, за наявності для цього підстав можуть притягуватись до відповідальності за ст. 202. Разом з тим, якщо такі особи будуть займатися видами діяльності, щодо яких є спеціально встановлена законом заборона, то їх відповідальність настає за ст. 203 (за наявності всіх ознак цього складу злочину).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. У разі, коли винний здійснює заборонене підприємництво як різновид господарської діяльності, цьому злочину притаманна спеціальна мета - одержання прибутку. Таке тлумачення суб'єктивної сторони злочину випливає з легальної дефініції підприємницької діяльності.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

1) отримання доходу у великих розмірах; 2) вчинення діяння особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності (необхідно, щоб судимість за ч. 1 або ч. 2 ст. 203 не була знята або погашена у встановленому законом порядку).