Стадіями виконання місцевих бюджетів за видатками є:

• встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

• затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

• взяття бюджетних зобов’язань;

• отримання товарів, робіт та послуг;

• здійснення платежів;

• використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

ст 51 Бюджетного Кодексу

7.Боргова політика та управління боргом

Борг місцевого самоврядування — загальна сума заборгованості місцевого самоврядування, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань органів місцевого самоврядування, включаючи боргові зобов'язання міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Для процесу планування і запозичення і, зокрема, випуску державних цінних паперів необхідні політика і процедури. Така політика має встановити рамки, в яких приймаються рішення про типи, частоту, цілі та суми запозичень. Особливу увагу потрібно звернути на визначення окремих управлінь, які відповідатимуть за управління боргом, а також питання централізації повноваження приймати рішення.

Стратегія запозичення органів влади є частиною загальної фінансової стратегії. Розробка і втілення фінансової стратегії є найбільш важливим шляхом, через який забезпечується ефективне виконання бюджету і добре управління його фінансовими ресурсами. Фінансова стратегія повинна бути скоординована з загальним фондом, бюджетом розвитку і прогнозами руху готівки, які показують тимчасовий дисбаланс між видатковою і доходною частинами, який має фінансуватись за рахунок короткотермінових позичок.

Підґрунтям боргової політики має бути нормативно-правові акти, які надають повноваження на здійснення запозичень та управління боргом від імені міста, включаючи виключне повноваження зобов’язувати місто вести реєстр місцевого боргу та його обслуговування. У нормативно-правова база можуть визначатися ліміти запозичення і встановлюватися вимоги щодо необхідності прийняття відповідного рішення про місцевий бюджет.

Цілі боргової програми мають бути чітко і відкрито сформульовані. Інформація про стан управління боргом має оприлюднюватися щоб

уможливити доступ громади, фінансових установ та інших зацікавлених сторін до неї.

Невід’ємним компонентом процесу управління боргом є регулярний огляд поточного і прогнозованого боргового навантаження і обслуговування боргу згідно із певними прийнятими показниками.

Встановлення в Бюджетному кодексі жорстких обмежень щодо збалансування місцевих бюджетів, права на здійснення запозичень та нормативні обмеження обсягів місцевих запозичень спрямовано на впорядкування та ефективне використання бюджетних ресурсів на місцевому рівні і запобіганню зростання боргу місцевого самоврядування.

… держава не несе відповідальності по зобов'язаннях за запозиченнями до місцевих бюджетів