Ілюстрована підбірка гриби

Загадки

Із своїх найперших днів

Найбіліший із грибів.

По властивостях він цінний,

Лікар від хвороб відмінний. (Білий гриб)

***

Обліпили всі пеньочки

Мами - тата сини й дочки:

Наче нитки всі тоненькі,

Вишукані й чепурненькі. (Опеньки)

***

Красень гриб цей хоч куди,

Та у руки не бери!

Кожна муха його знає,

Як побачить - геть втікає! (Мухомор)

***

Ці грибочки невеличкі,

Із близнючок в них сестрички.

По лісах мандрують пішки,

Носять рижі босоніжки. (Лисички)

***

Слизьку шапку одягнув,

І під деревом заснув...

З задоволенням збирають

І на зиму закривають. (Маслюк)

***

Взяв у назву за основу

Польську, іноземну мову,

Ще пісочником він зветься, -

Добре у пісках живеться! (Польський гриб)

***

Добра людям помічниця:

Є їй чим в житті гордиться!

У теплицях місце має -

Йод в собі для нас тримає! (Печериця)

***

Це справжнісінька актриса:

В капелюсі, шапці, лиса...

Різні ролі в лісі грає,

Перевтілень безліч знає! (Бліда поганка)

***

Сирі шапки, сирі ніжки,

Можна і сирими трішки...

Видів безліч, всі смачні:

Ласі, добрі, їстівні! (Сироїжки)

***

Під березою грибочок,

Поряд жінка і синочок...

З деревом вони куми,

Добре знаємо їх ми! (Підберезник)

* * *

Є шапка – нема голови,

Є нога – нема черевика.

(Гриб)

* * *

У теплий дощик народився,

Парасолькою накрився.

(Гриб)

* * *

Стоїть хлопчик під пеньком

Накрив голову брильком.

(Гриб)

* * *

Хоч капелюх має,

Та нікому його не здіймає.

(Гриб)

* * *

Є капелюх, але не має голови,

Є нога, але нема черевика.

(Гриб)

* * *

Маленький, чепурненький,

Крізь землю пройшов,

Червону шапочку знайшов.

(Гриб)

* * *

Стоїть при дорозі

На одній нозі

І шапочку має,

Та нікого не вітає.

(Гриб)

* * *

Під дубочком народився,

Парасолькою накрився,

Може, з лісу б пострибав,

Якби другу ногу мав.

(Грибок)

* * *

Без голови,

А ногу маю:

Бриля на неї

Одягаю.

(Гриб)

* * *

В теплий дощик народився,

Парасолькою накрився.

Може б, з лісу пострибав,

Якби другу ногу мав.

(Гриб)

* * *

В мене ніжка одна —

Чобітка не маю,

І хоч я без голови,—

Шапку одягаю.

(Гриб)

* * *

Росте собі у лісочку,

У лісочку в холодочку.

Капелюх на собі має,

Та ніколи не знімає.

(Гриб)

* * *

Всі ми в шапочках-брилях

Заховались під кущі,

Бо, як вийдемо на шлях,

Враз опинимось в борщі!

(Гриби)

* * *

Серед зелені з’явився,

Капелюшком накрився,

Став на горбок,

Попросився в козубок.

Що це, діти? Це - ...

(Грибок)

* * *

Ці стрункі грибочки

Зайняли пеньочки.

Шапки в них кругленькі.

Кличуть їх ….

(Опеньки)

* * *

Вийшов красень на стежину,

Вдягся в білу одежину,

Капелюх червоний взяв -

Всіх навколо налякав!

(Мухомор)

* * *

Людину, звіра, муху, -

Кого б він не стрічав, -

Ні разу капелюха,

Одначе не знімав.

А хто на нього подивився –

Той йому зразу уклонився.

(Гриб)

* * *

Лиш нога та голова,

Ані рук, ні ніг нема.

Щоб на нього подивитись

Треба низько уклонитись.

(Гриб)

* * *

Цей грибочок знає,

Що хто його чіпає –

Буде мать проблеми,

Того ж і не зелений.

Вдяг він шапку червоненьку

(Не стареньку, а новеньку),

Ще й сметанкою покрапав,

Щоб ніхто його не хапав.

(Мухомор)

* * *

Хто в гайку біля доріжки

Тут стоїть серед трави?

Без чобіт – єдина ніжка,

Капелюх – без голови.

Мабуть, хоче в козубок

Симпатичний цей …

(Грибок)

* * *

Ніжки тоненькі.

Шиї, мов цівки.

Круглі голівки.

І на пні, й коло пня

Нас велика рідня.

(Опеньки)

* * *

Росте біля осичок звично

Красноголовець-...

(Підосичник).

В лісі виросли сестрички,

Жовті та смачні...

(Лисички).

І високі, і тонкі,

Шапочки темненькі,

Виростають на пеньках

Купами ...

(Опеньки).

Виросли гриби прекрасні —

Капелюшки в них, мов в маслі.

І збирають грибники

Маслянисті ...

(Маслюки).

Шапка коричнева, ніжка міцна,

Гриб цей найкращий, і кожен це зна,

Тому бажає усякий грибник

В лісі великий знайти ...

(Боровик).

Капелюхи в них яскраві:

Жовті, сірі, зеленаві,

Зачекайте, любі, трішки, —

Я зберу вас, ...

(Сироїжки).

* * *

Вам про дивне диво

Розкажу правдиво.

Що малі звірята

Не могли впізнати?

Пробігала лиска.

— Величенька миска!

Пролітала сойка.

— Гарна парасолька!

А їжак міркує:

— Як ніхто не чує?

Парасолька свіжа,

Наче справжня їжа!

(Гриб)

ВІРШІ

Наталя Забіла По гриби.

1.

Така хороша осінь!

Такий веселий ліс!

Зелені віти сосон

Мереживом сплелись.

Осики та берізки

Неначе золоті.

Тремтять росинки-бризки

На кожному листі.

— Малята! Добрий ранок!

Ми зараз в ліс підем,

Сьогодні на сніданок

Грибочків наберем.

2.

Під жовтою осикою,

Блискучі та слизькі,

Родиною великою

Розсілись маслюки.

А там, де починається

Зелений ялинник,

Сидить собі й пишається

Хороший боровик.

І поруч з печеричками

Розсілися рядком,

Мов братики з сестричками,

Піддубки під дубком.

А ось пеньок з опеньками!

А он іще грибок!

Малята повні жменьки їх

Кладуть у козубок.

3.

— А ти чого, Маївочко,

Така весела йдеш?

Повнісіньку кошів очку,

Напевно, нам несеш?

— Та ні! Один у кошику —

Зате який же гриб!

Такого ви хорошого

Ніколи не знайшли б.

Така велика шапочка,

А ніжка — як пеньок!

Червоний, в білі крапочки, —

Невиданий грибок!

На галяві під кущиком

Він у травиці ріс,

З голівкою блискучою,

Найкращий на весь ліс!

Тут збіглися ми з бору всі!

— Ой дівчинко мала!

Ти ж погань-мухоморище

Під кущиком знайшла!

Зламай його на кришечки,

Покинь його мерщій,

А ці ось сироїжечки

Збирай у кошик свій!

Печеричка

Тече річка

невеличка.

Коло річки –

печеричка.

Дрібен дощик

впав на річку

і сполохав

печеричку.

Йосип Струцюк.

Грибеня

- Де у того грибеняти

мама й тато?

- Од братів своїх одбилось,

заблудилось, загубилось.

- Де у того грибеняти

рідна хата?

- На галяві ночувало,

під листочком мокрим спало.

Йосип Струцюк

Маслючок

Маслючок-малючок

в капелюшку темнім –

між соснових колючок

виткнувся з землиці.

І неначебто крізь пліт

з подивом приємним

погляда собі на світ

з-під м′якої глиці.

Ось цвіте в ясній красі

квіточка осіння,

скаче зайчик в соснячок,

лізе жук яскравий...

Ось відбилось у росі

сонячне проміння...

Все це бачить маслючок,

все йому цікаво!

Н.Забіла

ГРИБ ДІТКАМ КУПИВ ШАПКИ

Гриб діткам купив шапки.

Повдягалися грибки

І стають аж на носочки,

Щоб їх бачили в лісочку.

Гриб говорить їм: —

Дітки,

Не спинайтесь на носки,

Не показуйте шапки:

Ходить баба за дубами —

Попадете в борщ грибами.

Михайло Стельмах

Всюди лине спів пташиний,

В’яжуть пастки павучки,

У рясних кущах ліщини

Зачаїлись світлячки.

За берези та дубочки

Поховалися грибочки.

Поховались і мовчать –

Треба добре пошукать.

Та Тимко – грибник завзятий,

Знає, де гриби шукати.

Нахилився він низенько,

Ось і шапочка руденька.

- Білко, білко, поспішай!

Нумо кошик подавай!

Це лисичка – невеличка,

Рижику вона сестричка.

І опеньки он на пні –

Це грибочки їстівні!

А он там на довгій ніжці,

На самісінькій доріжці,

Мухомор плямистий став.

В кошик я б його не брав!

Поруч з ним, немов панянки,

Витяглись бліді поганки.

Вкрай отруйні ці сестриці –

Їх збирати не годиться.

Каже білка: - Я ж не знала,

Мухомор один зірвала.

Здався він мені гарненьким,

В нього брилик червоненький.

- Що ти, білко!

Отруїтись можна ним.

Ти, мала, запам’ятай:

Як не знаєш – не чіпай!

КАЗКИ