59. Аналіз відсоткового ризику

Відсотковий ризик комерційного банку— це міра (ступінь) невизначеності щодо можливості отримання банком втрат через несприятливі зміни відсоткових ставок. Цей ризик є наслідком незбалансованості активів і пасивів з плаваючою від­сотковою ставкою.

Основним методом оцінки відсоткового ризику банку є аналіз гепа-різниці між величиною чутливих до зміни ставки від­сотка активів і пасивів банку, які необхідно переоцінити або по­гасити до певного терміну.

Чутливими до змін відсоткової ставки активами є видані кре­дити, придбані банком облігації, доходи майбутніх періодів то­що, чутливими до зміни відсоткової ставки пасивами — кошти на розрахункових і поточних рахунках, депозити й отримані міжба-нківські кредити. Нечутливі пасиви — це фонди комерційного банку (статутний, резервний та інші).

Геп можна розрахувати за формулою:Геп = ЧПА-ЧПЗ.

Геп-відношення можна розрахувати за формулою

Геп-відношення = ЧПА / ЧПЗ.

Коли банк має нульовий геп (тобто ЧПА = ЧПЗ), це означає, що активи та пасиви у його балансі погоджені за термінами. Та­ким чином, один із підходів до управління ними — це стратегія погодження термінів. Мета такої стратегії — збереження нульо­вого гепу, або геп-відношення рівного одиниці. Але стан нульо­вого гепу цілком не виключає ризику, пов'язаного зі зміною ста­вки відсотка, бо зміни відсоткових ставок за активами й пасивами не завжди вдається узгодити. Оскільки процентні ставки за кре­дитами встановлюються керівництвом банку на різні терміни, у разі стрімкого підвищення ставок за залученими коштами прибу­ток банку зменшиться. Проте коли процентні ставки за пасивами знизяться, його прибуток зросте, бо частина позичальників спла­чуватиме проценти за кредит на підставі укладених раніше угод. Крім того, постійно відбуваються структурні зміни у складі акти­вів та пасивів, які також не сприяють досягненню нульового ге­пу. Приміром, зростає кредитний портфель банку та водночас розміщуються короткотермінові депозитні сертифікати банку, або збільшується обсяг залучених міжбанківських кредитів.

Розглянемо інший приклад управління гепом: ЧПА переви­щують ЧПЗ. Таке становище можна визначити як додатний геп. Записане формулами, воно матиме такий вигляд

ЧПА-ЧПЗ >0;ЧПА/ЧПЗ>1.

Третя (цілком протилежна) ситуація, коли ЧПЗ перевищують ЧПА. Більшість залучених коштів мають короткий термін по­гашення, а велика частка кредитів у кредитному портфелі бан­ків — довгі фактичні терміни погашення внаслідок постійних процедур пролонгації та істотної частки нестандартних позик у кредитному портфелі. Банки змушені вдаватися до систематич­них пролонгацій наданих кредитів з огляду на нестабільне фі­нансове становище позичальників. Від'ємний геп визначається такими рівняннями

ЧПА-ЧПЗ <0;ЧПА/ЧПЗ<1.

Коли облікова ставка НБУ зростає, від'ємний геп створює значні ліквідні та процентні ризики. Свідченням тому — кризи, в які іноді потрапляють українські банки (всі разом або окремо).

Зв'язок між зміною ставки відсотка та зміною чистого проце­нтного доходу відображає така формула

ЧПД= СП-ГЕП= (ЧА-ЧП),

де СП — зміна ставки процента,

ГЕП— різниця в обсягах активів та пасивів, чутливих до про­центної ставки, з одним терміном погашення.

Принципи управління гепом можна сформулювати так:

1. Зміна відсоткового прибутку, який отримується при зада­ному співвідношенні активів і пасивів, у результаті зміни відсот­кової ставки залежить від величини гепа.2.У випадку негативного гепа при зростанні ставки відсотка відсотковий прибуток зменшиться, а при її зниженні — зросте. Навпаки, при позитивному гепі відсотковий прибуток збільшу­ється зі зростанням ставки відсотка, а з її зниженням — зменшу­ється.3.Поняття гепа нерозривно пов'язане з термінами погашення або переоцінки пасивів та активів. Коли ці терміни суттєво різ­няться, виникає так званий ефект Стігума-Бренча, згідно з яким, якщо пасиви (активи) багатократно переоцінюються до того, як здійснюється переоцінка активів (пасивів), це визначатиме пози­цію гепа, який розраховується на момент переоцінки.4.Позиція гепа визначається характером діяльності комерцій­ного банку.

Основними методами зменшення відсоткового ризику комер­ційного банку є управління гепом, імунізація портфеля (приве­дення у відповідність середньозваженої модифікованої дюрації активів та середньозваженої модифікованої дюрації пасивів бан­ку), а також похідні інструменти. Кожен із похідних інструментів використовується, щоб знизити специфічним чином відсотковий ризик, зафіксувати відсоткову ставку за запозиченнями або вкла­деннями, а також для регулювання співвідношення запозичень і вкладень за фіксованою та плаваючою відсотковими ставками у портфелі комерційного банку.

Крім того, відсотковий ризик банку можна зменшувати за до­помогою страхування, яке передбачає повну передачу відповід­ного ризику страховим компаніям.