- •51.Методи оцінки рейтингу банків у зарубіжній практиці
- •52.Порівняльний аналіз діяльності банку
- •53.Аналіз ефективності управління
- •54.Значення,завдання та інформаційне забезпечення аналізу банківських ризиків
- •55.Аналіз зовн ризиків банку
- •56. Аналіз внутрішніх ризиків банку
- •57.Особливості аналізу і оцінки кредитного ризику
- •59. Аналіз відсоткового ризику
- •60. Аналіз інвестиційних та системних ризиків
52.Порівняльний аналіз діяльності банку
Порівняльний аналіз діяльності банку має на меті за допомогою порівняння великого переліку показників банку за певний проміжок часу або кількох банків скласти об'єктивну оцінку фінансового стану банку. Дані порівняльного аналізу допомагають відстежувати діяльність банку в динаміці, а також робити прогнози щодо його фінансового стану в майбутньому.
При порівняльному аналізі застосовують три види вихідних даних, що використовуються при проведенні аналізу фінансового стану банків, а саме:індивідуальні показники діяльності банку;середні показники за групою банків, до якої входить банк, що аналізується (або відхилення від середньої по групі);місце банку серед банків цієї групи за кожним показником.
Порівняльний аналіз дає можливість:1.прогнозувати фінансовий стан банку залежно від тих чи інших економічних обставин;2.бачити своє місце серед банків своєї групи;3.порівнювати свої показники із середніми показниками своєї групи банків;4.робити висновки щодо своєї діяльності в певній галузі на ринку банківських послуг.
Порівняльний аналіз діяльності банку здійснюють за даними зведеного звіту комерційного банку.
Відповідно до поставлених завдань порівняльний аналіз повинен проводитись за такими часовими вимірами:
за 5 робочих днів — тижневий аналіз;
за 4 тижні — місячний аналіз;
за 3 міс. — квартальний аналіз;
за 6 міс. — піврічний аналіз;
за 12 міс. — річний аналіз;
за кілька років — аналіз розвитку банку.
Залежно від часового виміру така система дає змогу робити прогнозні розрахунки щодо діяльності банку в майбутньому.
53.Аналіз ефективності управління
Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупності прибутком статутного і загального капіталу, активів (у тому числі дохідних), а також витрат банку характеризує їх рентабельність.Оскільки в сучасних умовах витрати часто зростають незалежно від рівня господарської фінансової діяльності банку, а під впливом погіршення загальної економічної ситуації в державі, то прибуток, який часто за масою невисокий, не може характеризувати рівень окупності. Тому рівень ефективності управління банком необхідно визначати поряд з віддачею прибутком ще і доходом.
ДОПИШУ ПОТІМ І СКИНУ ОКРЕМО
54.Значення,завдання та інформаційне забезпечення аналізу банківських ризиків
Ризики притаманні всім сферам банківської діяльності. Більшість ризиків пов'язана з активними операціями банку, насамперед кредитною та інвестиційною діяльністю. Діяльність щодо залучення коштів на вклади (депозити), на розрахункові та поточні рахунки також пов'язана з багатьма ризиками. Той факт, що банк здійснює одночасно й активні, й пасивні операції, вказує на додаткові чинники ризику та зумовлює розробку особливого підходу до обмеження їх впливу, що отримав назву «управління активами і пасивами». Діяльність операційних підрозділів, застосування інформаційних технологій і реалізація концепції маркетингу пов'язані з низкою функціональних ризиків, які теж можуть негативно позначитися на прибутку та капіталі банку. Нарешті, на банк у цілому впливають зовнішні ризики; деякі з них (наприклад, ризик невідповідності умовам державного регулювання) мають першорядне значення для його діяльності. Тому управління ризиком входить до числа ключових завдань стратегічного управління банком.
Банківські ризики можна поділити на дві категорії:ризики, що піддаються кількісній оцінці;ризики, що не піддаються кількісній оцінці.
До банківських ризиків, що піддаються кількісній оцінці, належать фінансові ризики, пов'язані з несприятливими змінами в обсягах, дохідності, вартості і структурі активів та пасивів банку.
До банківських ризиків, що не піддаються кількісній оцінці, належать функціональні ризики, які стосуються процесу створення будь-якого банківського продукту чи послуги, та зовнішні ризики.
Функціональні ризики виникають унаслідок неможливості своєчасно і в повному обсязі контролювати фінансово-господарську діяльність, збирати й аналізувати відповідну інформацію. До зовнішніх ризиків належать ті нефінансові ризики, які, на відміну від функціональних, є зовнішніми щодо банку. Функціональні та зовнішні ризики не менш небезпечні, ніж фінансові, але їх важче ідентифікувати й визначати кількісно. Зрештою вони призводять до фінансових втрат. Усі банківські ризики несуть у собі наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу банку.
Джерелом нормативно-правової інформації аналізу банківських ризиків є:Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368 (додаток);
Звітна фінансова інформація включає:баланс та звіт про фінансові результати;примітки до фінансових звітів:
1.17 «Операції пов'язаних сторін» примітки 1 «Облікова політика»;
35 «Операції пов'язаних сторін»;
30 «Потенційні зобов'язання банку на кінець року»;
«Валютний ризик»;
«Ризик ліквідності»;
«Процентний ризик».
Звітна статистична інформація включає наступні форми:№ ІД «Баланс» (щоденна),№ 10 (місячна) «Оборотно-сальдовий баланс»,№ 611 «Звіт про дотримання економічних нормативів»,№ 612 «Звіт про дотримання економічних нормативів на основі консолідованої фінансової звітності».