4. Проаналізуйте причини феодальної роздробленості та занепаду к.Р.

Феод. роздробленість не була випадковістю, і всі країни Європи пройшли через неї.

1.У результаті подальшого розвитку феод. відносин на поч. 12ст. Настає криза зростання, коли стара форма об’єднання земель (К.Р.) уже не відповідає прогресу й перестає бути необхідною, тому що:

А)внаслідок розвитку натур.гос-ва ніхто з феодалів не був зацікавлений прагнути до об’єднання з іншими феодалами, до того ж між ними постіиними були заздрість, ненависть, ворожнеча;

Б)феодали у своїх вотчинах з допомогою особистої дружини могли одержати все необхідне із селян і без допомоги великого київського князя, через що влада останнього на якийсь час виявилася зайвою;

В)місцеві феодали у себе у вотчинах уже обзавелися чималими штатами правління і дружинами, що давало їм можливість самостійно господарювати, а з іншого боку – позмагатися за владу з великим київ.князем;

Г)зростання та зміцнення міст – перетворило їх в ек, політ центри великих феод.вотчин і відносно убезпечило від нападу великого киів. князя або кочівників.

2.Величезні геогр. Розміри К.Р. об єктивно сприяли зростанню сепаратизму, а з іншого боку, в умовах загострення соц.боротьби великий київ.князь змушений був сам їх підсилювати, тому що був неспроможний надати їм, у разі селянського повстання, швидку дієву допомогу.

3.Насильницьке об єднання сх-слов янських земель у 9ст. Дало зворотну реакцію у 12ст – майже поголовне прагнення до самостійності великих і дрібних феодалів, тим більше що області склалися переважно в рамках колишніх племінних союзів.

4. Зміна торговельної кон юктури – зх Європа почала торгувати безпосередньо з Близьким Сходом. Крім того К.Р. утратила важливі торговельний маршрут до Чорного моря.

У цей перехідний період завершується складання всіх основних рис та інститутів феодалізму, тільки не в рамках усієї держави, а лише в рамках окремих феод вотчин і князівств.

Основними причинами розпаду були:

1)велика територія держави при відсутності тісних економічних зв’язків;

2)зростання великого феодального землеволодіння;

3)відсутність чіткого механізму спадкоємництва князівської влади;

4)розвиток і піднесення удільних князівств, що сприяло зростанню російського сепаратизму;

5)зміна торгівельної кон’юнктури;

6)посилення експансії степових кочових племен;

7)феодальна родробленність.

5. Південно-Західна Русь. Галицько-Волинська держава спадкоємиця Київської Русі.

Розвиток землеробства, скотарства, ремесел і торгівлі зумовив зростання могутності Галицького і Волинського князівств, розташованих на південно-західній околиці Русі.

У Галицькій і Волинського землях зростало князівське, боярське і церковне землеволодіння. Селяни і міська біднота обтяжувалися повинностями (утримання військ, будівництво та ремонт шляхів, фортець мостів) і численними податками на корить бояр. У 1159 році в Галицькій землі вибухнуло народне повстання проти гнобителів, але його придушили військові дружини князя. Наростаюча загроза агресії з боку іноземних держав змусили князів об'єднати Галицьку і Волинську землі в одне князівство (1199р.). Волинський князь Роман Мстиславич придушив боярську опозицію, вів успішну боротьбу проти половців, а також сусідніх держав, що прагнули захопити Галичину і Волинь. Під його владою об’єднались Галичина Волинь і Київщина. Князь Роман Мстиславич загинув в одній з битв з ворогами у 1205 р. Після смерті Романа боярські міжусобиці в Галицько-Волинському князівстві загострилися. Різні боярські групи намагалися захопити владу, щоб використати її для власного збагачення у 1205 р. князями стали малолітні сини Романа: Галицьким – Данило, Волинським – його старший брат Василько, а регентом при них була мати, ім'я якої невідомо. Галицькі бояри намагалися не допускати продовження династії, але боярська опозиція зазнала поразки, бо Данило і Василько діяли спільно і сприяли на весь народ, який утискували можновладці. Старшим князем був Данило прозваний Галицьким. Його соратником і помічником у всі роки залишався Василько.