4.3. Література

1. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Аналітична економія. Принципи, проблеми і політика. Частина 2. Мікроекономіка. – Львів: Просвіта, 1999.

2. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студентів економічних спеціальностей закладів освіти. У 2 ч. За заг.ред. С.Будаговської. – К.: Основи, 1998. – 518 с.

3. Стасюк І. , Лех Г. Мікроекономіка: Навч.посібник. – Львів, 1998.

5. Приклади розв'язків типових задач

5.1. М а к р о е к о н о м і к а

ЗАДАЧА 1.

Виходячи з нижче наведених даних, обчисліть різними методами показники: 1/ ВНП; 2/ ЧНП; 3/ НД; 4/ ОД; 5/ ВД.

- особисті споживчі видатки (С) - 2342 г.о.

- трансфертні платежі (Т) - 418 г.о.

- амортизація (А) - 403 г.о.

- внески на соцстрахування (ВСС) - 306 г.о.

- експорт (Екс) - 364 г.о.

- імпорт (Імп) - 430 г.о.

- дивіденди (ДД) - 150 г.о.

- непрямі податки на бізнес (нПб) - 304 г.о.

- нерозподілені прибутки корпорацій (нПРк) - 118 г.о.

- індивідуальні податки (іП) - 435 г.о.

- податки на прибуток корпорацій (Ппрк) - 88 г.о.

- державні закупівлі товарів і послуг (Д) - 748 г.о.

- валові приватні інвестиції (Ів) - 637 г.о.

- прибутки некорпорованого сектора (ПРнк) - 200 г.о.

- заробітна плата (ЗП) - 2220 г.о.

- рентні доходи (Р) - 90 г.о.

- проценти (П) - 88 г.о.

- індивідуальні заощадження (іЗ) - 83 г.о.

РОЗВ”ЯЗОК

1. а) ВНП за видатками = С + Ів + Д + (Екс – Імп) =

= 2342 + 637 + 748 + 364 – 430 = 3661 (г.о.)

б) ВНП за доходами = ЗП + Р + П + ПРнк + ПРк + А + нПб,

де ПРк – прибуток корпорацій.

ПРк = нПРк + Ппрк + ДД = 118 + 88 + 150 = 356 (г.о.).

ВНП за доходами = 2220 + 90 + 88 + 200 + 356 + 403 + 304 = 3661 (г.о.)

2. а) ЧНП = ВНП – А = 3661 – 403 = 3258 (г.о.)

б) ЧНП за видатками = С + Іч + Д + ( Екс – Імп),

де Іч – чисті приватні інвестиції.

Іч = Ів – А = 637 – 403 = 234 (г.о.).

ЧНП за видатками = 2342 + 234 + 748 + 364 – 430 = 2358 (г.о.).

в) ЧНП за доходами = ЗП + Р + П + ПРнк + ПРк + нПб =

= 2220 + 90 + 88 + 200 + 356 + 304 = 3258 (г.о.)

3. а) НД = ВНП – А – нПб = 3661 – 403 – 304 = 2954 (г.о.).

б) НД = ЧНП – нПб = 3258 – 304 = 2954 (г.о.)

в) НД за доходами = ЗП + Р + П + ПРнк + ПРк =

= 2220 + 90 + 88 + 200 + 356 = 2954 (г.о.)

4. а) ОД = НД – ВСС – П прк – нПРк + Т =

= 2954 – 306 – 88 – 118 + 418 = 2860 (г.о.)

б) ОД за доходами = ЗПч + Р + П + ПРнк + ДД + Т,

де ЗПч – чиста зарплата.

ЗПч = ЗП – ВСС = 2220 – 306 = 1914 (г.о.)

ОД за доходами = 1914 + 90 + 88 + 200 + 150 + 418 = 2860 (г.о.)

в) ОД за використанням = С + іП + іЗ = 2342 + 435 + 83 = 2860 (г.о.).

5. а) ВД = ОД – іП = 2860 – 435 = 2425 (г.о.)

б) ВД за використанням = С + іЗ = 2342 + 83 = 2425 (г.о.).

ЗАДАЧА 2.

Все населення країни становить 58 млн.чол.; особи до 16 років і особи, які знаходяться в спецзакладах – 10 млн.чол.; особи, що вибули зі складу робочої сили – 8 млн.чол.; зайняті – 36 млн.чол.

1. Обчисліть: чисельність безробітних та робочої сили, рівень безробіття та рівень зайнятості.

2. Обчисліть чисельність осіб, що вибули зі складу робочої сили, зайнятих, безробітних, робочої сили, рівні безробіття та зайнятості, якщо через місяць 0,4 млн.чол. були звільнені, з яких вибули за віком 0,1 млн.чол. та офіційно зареєструвались як безробітні 0,2 млн.чол. З числа офіційно зареєстрованих безробітних припинили пошук роботи 0,5 млн.чол.

РОЗВ”ЯЗОК

1. Початкові умови:

- все населення - 58 млн.чол.

- особи до 16 років та ті, що знаходяться в

спецзакладах - 10 млн.чол.

- особи, що вибули зі складу робочої сили - 8 млн.чол.

- зайняті - 36 млн.чол.

Необхідні показники обчислюємо за формулами:

Чисельність безробітних = чисельність робочої сили – чисельність

зайнятих

Чисельність робочої сили = все населення – чисельність осіб до 16 років та тих,

знаходяться в спецзакладах – чисельність осіб, що вибули зі складу робочої сили = 58 – 10 – 8 = 40 (млн.чол.).

Таким чином, чисельність безробітних = 40 – 36 = 4 (млн.чол.).

чисельність безробітних

Рівень безробіття = х 100% =

чисельність робочої сили

=( 4 : 40 ) х 100% = 10%

чисельність зайнятих

Рівень зайнятості = х 100% =

чисельність робочої сили

=( 36 : 40 ) х 100% = 90%

або

Рівень зайнятості = 100% робочої сили – рівень безробіття =

= 100% - 10% = 90%.

2. Початкові умови Через місяць

(млн.чол.) (млн.чол.)

• все населення 58 58

• особи до 16 років та ті, що

знаходяться в спецзакладах 10 10

• особи, що вибули зі складу

робочої сили 8 8,7

- зайняті 36 35,6

- безробітні 4 3,7

Розрахунок чисельності осіб, що відносяться до певної категорії населення, через місяць:

Чисельність зайнятих = початкова чисельність зайнятих – чисельність звільнених = 36 – 0,4 = 35,6 (млн.чол.)

Чисельність безробітних = початкова чисельність безробітних – чисельність безробітних з числа офіційно зареєстрованих, що припинили пошук роботи + чисельність осіб з числа звільнених, які зареєструвались як безробітні = 4 – 0,5 + 0,2 = 3,7 (млн.чол).

Чисельність осіб, що вибули зі складу робочої сили = початкова чисельність осіб, що вибули зі складу робочої сили + чисельність осіб, з числа звільнених за віком + чисельність осіб з числа звільнених, які не зареєструвались як безробітні + чисельність осіб з числа раніше офіційних безробітних, які припинили пошук роботи.

Чисельність осіб з числа звільнених, які не зареєструвались як безробітні = чисельність звільнених осіб – чисельність осіб, що вибули за віком – чисельність осіб із звільнених, що зареєструвались як безробітні = 0,4 – 0,1 – 0,2 = 0,1 (млн.чол.).

Таким чином,чисельність осіб, що вибули зі складу робочої сили = 8 + 0,1 + 0,1 + 0,5 = 8,7 (млн.чол.).

Чисельність робочої сили можна знайти двома способами:

а) чисельність робочої сили = чисельність зайнятих + чисельність безробітних

= 35,6 + 3,7 = 39,3 (млн.чол.).

б) чисельність робочої сили = все населення – чисельність осіб до 16 років та

тих, що знаходяться в спецзакладах – чисельність осіб,

що вибули зі складу робочої сили = 58 – 10 - 8,7 =

39,3 (млн.чол.).

чисельність безробітних

Р івень безробіття = х 100% = (3,7 : 39,3) х 100% = 9,4%

чисельність робочої сили

чисельність зайнятих

Р івень зайнятості = х 100% = (35,6 : 39,3) х 100% = 90,6%

чисельність робочої сили

ЗАДАЧА 3.

Ринок праці в країні характеризується такими показниками: чисельність зайнятих – 36 млн.чол., чисельність безробітних – 4 млн.чол., рівень фрикційного безробіття – 4%, рівень структурного безробіття – 2%. Реальний ВВП в даному році становить 900 млрд.євро.

Обчисліть: потенційний ВВП та втрати ВВП внаслідок безробіття.

РОЗВ”ЯЗОК

Спочатку визначимо фактичний рівень безробіття (РБ) в країні:

РБ = чисельність безробітних / чисельність робочої сили х 100%.

Чисельність робочої сили (РС) визначаємо як суму чисельності безробітних та зайнятих:

РС = 36 + 4 = 40 (млн.чол.).

Отже, РБ = 4 / 40 х 100%= 10%.

Визначаємо рівень природного безробіття (РБп) та рівень циклічного безробіття (РБц)

РБп = РБф + РБс,

де РБф, РБс – відповідно рівень фрикційного та структурного безробіття.

РБц = РБ – РБп

Отже, РБп = 4% + 2% = 6%

РБц = 10% - 6% = 4%.

Визначимо, які є втрати ВВП у відсотках (%Δ ВВП) внаслідок безробіття, застосувавши закон Оукена, згідно якого 1% циклічного безробіття спричиняє втрати ВВП на 2,5%:

%ΔВВП = 4% х 2,5 = 10%.

Визначимо обсяг потенційного ВВП (ВВПп), виразивши у відносних величинах його втрати:

-0,1 = ВВПд.р. – ВВПп / ВВПп,

де ВВПд.р. - реальний ВВП даного року, а –0,1 – це 10% втрат ВВП у десяткових дробах

-0,1 = 900 – ВВПп / ВВПп

-0,1ВВПп = 900 – ВВПп

0,9ВВПп = 900

ВВПп = 900 / 0,9 = 1000 (млрд.євро).

Визначимо обсяг втрат ВВП (ΔВВП) внаслідок безробіття:

ΔВВП = ВВПд.р. – ВВПп

ΔВВП = 900 – 1000 = -100 (млрд.євро).

ЗАДАЧА 4.

Економіка країни характеризується споживанням (С), представленим рівнянням: С = 240 + 0,76ВД, де ВД – використовуваний дохід.

Визначте: 1/ якою буде величина споживання та заощадження, якщо ВД = 500 г.о.; 2/ за якого розміру ВД матиме місце нульове заощадження? 3/ величину середньої схильності до споживання (ССС) та заощадження (ССЗ), граничної схильності до споживання (ГСС) та заощадження (ГСЗ), а також автономного споживання (Са).

РОЗВ”ЯЗОК

1/ Підставивши значення ВД (500 г.о.) у рівняння споживання, знайдемо величину цього споживання:

С = 240 + 0,76 х 500 = 620 (г.о.)

Величину заощадження (З) можна знайти за формулою:

З = ВД – С

З = 500 – 620 = - 120 (г.о.) – має місце від”ємне заощадження.

2/ Нульове заощадження має місце тоді, коли весь дохід повністю споживається (С = ВД). Для знаходження розміру ВД для нульового заощадження у рівняння споживання замість С підставляємо ВД:

ВД = 240 + 0,76ВД

0,24ВД = 240

ВД = 240 : 0,24 = 1000 (г.о.).

3/ Значення ССС та ССЗ обчислюємо за формулами:

ССС = С / ВД; ССЗ = З / ВД або ССЗ = 1 – ССС

ССС = 620 / 500 = 1,24

ССЗ = - 120 / 500 = - 0,24 або ССЗ = 1 – 1,24 = - 0,24.

ГСС знаходимо, виходячи із функції споживання С = Са + ГСС х ВД та нашого рівняння споживання С = 240 + 0,76ВД. Отже, ГСС = 0,76.

ГСЗ обчислюємо за формулою:

ГСЗ = 1 – ГСС

ГСЗ = 1 – 0,76 = 0,24

Автономне споживання (Са) визначаємо із функції споживання для даної економіки

С = 240 + 0,76ВД. Звідси Са = 240 (г.о.)

ЗАДАЧА 5.

Економіка характеризується споживанням, представленим рівнянням С = 180 + 0,75ВД, де С та ВД – відповідно споживання та використовуваний дохід; державними закупівлями, що дорівнюють 20 г.о.; чистим експортом - 40 г.о.; інвестиціями - 160 г.о.; податками, представленими рівнянням П = 0,2ЧНП, де П – податки.

Визначте обсяг рівноважного ЧНП.

РОЗВ”ЯЗОК

Рівноважний ЧНП – це такий обсяг ЧНП (ЧНПр), для якого сукупні видатки (СВ) є достатніми для того, щоб він був вироблений і куплений споживачами:

ЧНПр, СВ = ЧНП

Сукупні видатки складаються з видатків на закупівлю вироблених товарів і послуг населенням (споживчих видатків – С), приватного бізнесу (інвестиційних видатків – І), держави (Д) та видатків на чистий експорт (Еч):

СВ = С + І + Д + Еч

Підставимо дані задачі у формулу сукупних видатків:

СВ = 180 + 0,75(ЧНП – 0,2ЧНП) + 160 + 20 + 40 = 400 + 0,6ЧНП.

Підставимо вираз СВ у рівняння рівноважного ЧНП і обчислимо його обсяг:

ЧНПр, СВ = ЧНП

400 + 0,6ЧНП = ЧНП

400 = ЧНП – 0,6ЧНП

400 = 0,4ЧНП

ЧНПр = 400 : 0,4 = 1000 (г.о.).

ЗАДАЧА 6.

Економіка характеризуться споживанням (С), представленим рівнянням С = 120 + 0,75ЧНП, інвестиціями, що дорівнюють 80 г.о., державними закупівлями, що дорівнюють 25 г.о.

Визначте: 1) рівноважний обсяг ЧНП в даній економіці; 2) на скільки зміниться рівноважний ЧНП та яким буде його обсяг, якщо інвестиції зростуть на 10 г.о.

РОЗВ”ЯЗОК

1. Рівноважний ЧНП (ЧНПр) має місце тоді, коли сукупні видатки (СВ) дорівнюють цьому обсягу виробництва:

ЧНПр, СВ = ЧНП

Виходячи з умови задачі, сукупні видатки складаються з споживчих видатків населення (С), інвестиційних видатків (І) та видатків держави (Д) на придбання товарів і послуг:

СВ = С + І + Д

СВ = 120 + 0,75ЧНП + 80 + 25 = 225 + 0,75 ЧНП

Знайдемо обсяг рівноважного ЧНП, прирівнявши сукупні видатки і обсяг ЧНП:

225 + 0,75ЧНП = ЧНП

225 = ЧНП – 0.75ЧНП = 0,25ЧНП

ЧНПр = 225 : 0,25 = 900 (г.о.)

2. Збільшення інвестицій викликає мультиплікаційне збільшення обсягу виробництва:

ΔЧНП = ΔІ х Мі,

де ΔЧНП, ΔІ, Мі – відповідно приріст ЧНП, приріст інвестицій і

мультиплікатор інвестицій.

Мультиплікатор інвестицій обчислюємо за формулою:

Мі = 1 : (1 – ГСС ) = 1 : (1 – 0,75 ) = 4

Отже, ΔЧНП = 10 х 4 = 40 (г.о.).

Новий обсяг рівноважного ЧНП (ЧНПр¹ ) обчислюємо за формулою:

ЧНПр¹ = ЧНПр +ΔЧНП = 900 + 40 = 940 (г.о.).

ЗАДАЧА 7.

Потенційний ВВП становить 3600 млрд.євро, а фактичний – 3300 млрд.євро. Доходи держбюджету становлять 720 млрд.євро, а видатки – 730 млрд.євро; ГСС = 0,75.

1) Визначте, яким є сальдо держбюджету.

Уряд має намір збільшити ВВП до потенційного за рахунок або зменшення податків, або збільшення видатків з бюджету.

2) Визначте яким буде сальдо держбюджету після здійснення кожного з цих заходів.

РОЗВ”ЯЗОК

1) Сальдо держбюджету (СДБ) визначаємо за формулою:

СДБ = ДДБ – ВДБ,

де ДДБ і ВДБ – відповідно доходи та видатки держбюджету.

СДБ = 720 – 730 = -10 (млрд.євро) – дефіцит держбюджету.

2) Перш ніж визначити сальдо держбюджету після досягнення потенційного ВВП за рахунок зниження податків, обчислимо розмір недовипуску ВВП (ΔВВП) та на скільки потрібно зменшити податки (ΔП), для того, щоб стимулювати виробництво та досягнути потенційного ВВП.

Недовипуск ВВП визначимо за формулою:

ΔВВП = ВВПп – ВВПф,

де ВВПп і ВВПф – відповідно потенційний та фактичний ВВП

ΔВВП = 3600 – 3300 = 300 (млрд.євро).

Для визначення необхідного обсягу зменшення податків використаємо формулу:

ΔВВП =ΔП х Мп,

де Мп – мультиплікатор податків.

Мультиплікатор податків визначимо за формулою:

Мп = ГСС : (1 –ГСС )= 0,75 : 0,25 = 3.

Отже, ΔП = ΔВВП : Мп = 300 : 3 = 100 (млрд.євро).

Таким чином, для досягнення потенційного ВВП необхідно зменшити податки на 100 млрд.євро. При цьому зменшення податків спричинить зменшення доходів держбюджету на цю ж величину і вони тепер становитимуть:

ДДБ = 720 – 100 = 620 (млрд.євро).

Сальдо держбюджету після досягнення потенційного ВВП за рахунок зменшення податків становитиме:

СДБ = ДДБ – ВДБ = 620 – 730 = - 110 (млрд.євро).

Таким чином, ціною досягнення потенційного ВВП за рахунок зменшення податків є збільшення дефіциту держбюджету до 110 млрд.євро.

Перш ніж визначити сальдо держбюджету після досягнення потенційного ВВП за рахунок збільшення державних видатків, обчислимо на скільки їх потрібно збільшити, використавши формулу:

ΔВВП = ΔД х Мд,

де ΔД – необхідний обсяг збільшення державних видатків;

Мд – мультиплікатор державних видатків

Мультиплікатор державних видатків обчислюємо за формулою:

Мд = 1 : (1 – ГСС) = 1 : 0,25 = 4

Отже, ΔД = ΔВВП : Мд = 300 : 4 = 75 (млрд.євро).

Обчислимо новий обсяг видатків з держбюджету:

ВДБ = 730 + 75 = 805 (млрд.євро).

Сальдо держбюджету після досягнення потенційного ВВП за рахунок збільшення державних видатків становитиме:

СДБ = 720 – 805 = - 85 (млрд.євро).

Таким чином, ціною досягнення потенційного ВВП за рахунок збільшення державних видатків є збільшення дефіциту бюджету до 85 млрд.євро.

ЗАДАЧА 8.

На основі наведених даних складіть балансовий звіт центрального банку країни:

Статті балансового звіту	млрд. грн.
Золоті сертифікати	20
Депозити казначейства	10
Позики комерційним банкам	20
Інші зобов’язання і власний капітал	10
Цінні папери	200
Банкноти, випущені в обіг	180
Резерви комерційних банків	60
Інші активи	20

РОЗВ”ЯЗОК

Активи (млрд. грн.)	Зобов’язання і власний капітал (млрд. грн.)
Золоті сертифікати 20	Банкноти, випущені в обіг 180
Цінні папери 200	Резерви комерційних банків 60
Позики комерційним банкам 20	Депозити казначейства 10
Інші активи 20	Інші зобов’язання і власний капітал 10
Разом 260	Разом 260

ЗАДАЧА 9.

Розрахуйте рівень інфляції для кожного року за даними такої таблиці:

Рік	Індекс цін	Рівень (темп) інфляції
1	100
2	112
3	123
4	129

РОЗВ”ЯЗОК

Рік	Індекс цін	Рівень (темп) інфляції
1	100	-
2	112	12%
3	123	9,8%
4	129	4,9%

Інфляція вимірюється за допомогою індексів цін. Індекс цін вимірює загальний рівень цін стосовно базового року.

( Індекс цін даного року – Індекс цін попереднього року) х 100%

Т емп інфляції =

Індекс цін попереднього року

5.2. М і к р о е к о н о м і к а

ЗАДАЧА 1.

Попит на продукт представлений рівнянням Ц =10 - 0,2П, а пропозиція – рівнянням Ц = 2 + 0,2Пр, де Ц, П і Пр – відповідно ціна, обсяг попиту та обсяг пропозиції продукту.

1) Обчисліть рівноважну ціну та рівноважну кількість продукту;

2) Підтвердіть одержаний результат графічно.

РОЗВ”ЯЗОК

1) Для знаходження рівноважної кількості продукту прирівнюємо рівняння попиту та пропозиції, в які замість П і Пр підставляємо Кр, де Кр – рівноважна кількість продукту:

10 – 0,2 Кр = 2 + 0,2 Кр

10 – 2 = 0,2 Кр + 0,2 Кр

8 = 0,4 Кр

Кр = 8 : 0,4 = 20 (од.)

Для знаходження рівноважної ціни (Цр) підставляємо одержане значення рівноважної кількості продукту в рівняння попиту чи пропозиції:

Цр = 10 – 0,2 х 20 = 10 – 4 = 6 ( г.о.)

2) На графіку малюємо криву попиту, обчислюючи значення ціни для 0,10, 20, 30, 40, 50 од.продукту (підставляючи в рівняння попиту) та криву пропозиції, обчислюючи значення ціни для 0, 10, 20, 30, 40, 50 од. продукту (підставляючи в рівняння пропозиції).

Ц	П		Ц	Пр
10	0		2	0
8	10		4	10
6	20		6	20
4	30		8	30
2	40		10	40
0	50		12	50

Ціна

10 Пр

8

6 Е

4

2 П

0

10 20 30 40 50

Кількість

В точці перетину кривих попиту і пропозиції (в т.Е) встановлюється рівновага, яка визначає рівноважну ціну (6 г.о.) та рівноважну кількість (20 од.) продукту.

ЗАДАЧА 2.

Попит на товар представлений рівнянням Ц = 10 – 0,2П, а пропозиція – рівнянням Ц = 2 + 0,2Пр, де Ц, П і Пр – відповідно ціна, обсяг попиту та пропозиції товару.

Визначте:

1) рівноважну ціну та рівноважну кількість товару;

2) стан на ринку товару при встановленні мінімальної межі ціни 8 г.о.;

3) стан на ринку товару при встановленні максимальної межі ціни 4 г.о.

РОЗВ”ЯЗОК

1. Цр = 6 г.о.; Кр = 20 од.(розв’язок дивись у вказівках до розв’язку задачі 1.).

2) Підставляючи у рівняння попиту та рівняння пропозиції значення мінімальної межі ціни (8 г.о.), знаходимо відповідно обсяг попиту та пропозиції товару:

Ц = 10 – 0,2 П

8 = 10 – 0,2 П

0,2 П = 2

П = 2 : 0,2 = 10 (од.) – обсяг попиту на товар

Ц = 2 + 0,2 Пр

8 = 2 + 0,2 Пр

6 = 0,2Пр

Пр = 6 : 0,2 = 30 (од.) - обсяг пропозиції товару

Оскільки обсяг пропозиції товару перевищує обсяг попиту на нього,

то на ринку виникне надлишок товару, який становитиме 20 од. продукту

(30 -10=20).

3) Підставляючи у рівняння попиту та рівняння пропозиції значення максимальної межі ціни (4 г.о.), знаходимо відповідно обсяг попиту та пропозиції товару:

Ц = 10 – 0,2 П

4 = 10 – 0,2 П

0,2 П = 10 – 4 = 6

П = 6 : 0,2 = 30 (од.) - обсяг попиту на товар

Ц = 2 + 0,2 Пр

4. = 2 + 0,2 Пр

4 – 2 = 0,2 Пр

2 = 0,2 Пр

Пр = 2 : 0,2 = 10 (од.) - обсяг пропозиції товару.

Оскільки обсяг попиту перевищує обсяг пропозиції товару, то на ринку виникне його дефіцит, який становитиме 20 од. (30 – 10 = 20).

ЗАДАЧА 3

Виробничий процес передбачає використання капіталу і праці в пропорції 1 од.капіталу та 2 од.праці. Фірма нарощує масштаби виробництва продукту. Затрати праці та капіталу для виробництва певного обсягу продукту наведені в таблиці (де Кк, Кп, К – відповідно затрати капіталу, праці та обсяг випуску).

Визначте ефект від масштабу виробництва на кожному етапі збільшення кількості ресурсів.

Кк	Кп	К
2	4	20
6	12	80
12	24	240
18	36	360
36	72	540

РОЗВ”ЯЗОК

Ефект масштабу характеризує в якій мірі збільшується обсяг випуску продукції порівняно із пропорційним збільшенням всіх ресурсів.

Зростаючий (додатній) ефект масштабу має місце тоді, коли обсяг випуску зростає в більшій мірі, ніж затрати ресурсів.

Спадний (від’ємний) ефект масштабу має місце тоді, коли обсяг випуску зростає в меншій мірі, ніж затрати ресурсів.

Незмінний ефект масштабу має місце тоді, коли обсяг випуску зростає в тій же мірі, що і затрати ресурсів.

Для визначення ефекту масштабу обчислюємо у скільки разів зростають затрати капіталу і праці, з однієї сторони, та обсяг випуску, з іншої сторони. На основі порівняння цих змін визначаємо певний ефект масштабу.

1 етап: затрати капіталу зросли у 3 рази (6 : 2) та затрати праці зросли у 3 рази (12 : 4). При цьому обсяг випуску зріс у 4 рази (80 : 20). Оскільки 4 › 3, то має місце зростаючий ефект масштабу.

2 етап: затрати капіталу зросли у 2 рази (12 : 6) та затрати праці зросли у 2 рази (24 : 12). При цьому обсяг випуску зріс у 3 рази (240 : 80). Оскільки 3 › 2, то має місце зростаючий ефект масштабу.

3 етап: затрати капіталу зросли у 1,5 рази (18 : 12) та затрати праці зросли у 1,5 рази (36 : 24). При цьому обсяг випуску зріс у 1,5 рази (360 : 240). Оскільки

1,5 = 1,5, то має місце незмінний ефект масштабу.

4 етап: затрати капіталу зросли у 2 рази (36 : 18) та затрати праці зросли у 2 рази (72 : 36). При цьому обсяг випуску зріс у 1,5 рази (540 : 360). Оскільки

1,5 ‹ 2, то має місце спадний ефект масштабу.

ЗАДАЧА 4.

Пан Михайло має у власності 1000 кв.м. виробничих приміщень, які використовує для виробництва цукру. Сировина обходиться йому у 50000 грн. Він наймає 10 працівників, кожному з яких сплачує в рік по 6000 грн. заробітної плати. За власні гроші він придбав обладнання вартістю 100000грн. Свій підприємницький талант пан Михайло оцінює в 18000 грн. річних. Відсоткова ставка за депозитними рахунками становить 12% річних, а середня річна орендна плата за оренду виробничих приміщень становить 10 грн. за 1 кв.м. Пану Михайлу пропонують роботу на іншому підприємстві з річною оплатою 10000 грн.

Обчисліть:

1) бухгалтерські, економічні витрати та нормальний прибуток;

2) бухгалтерський, економічний прибуток та визначте доцільність власного бізнесу пана Михайла з точки зору бухгалтера та економіста за умови, що річний дохід від продажу цукру становитиме:

а) 170 тис.грн ; б) 160 тис.грн; в) 130 тис.грн.

РОЗВ”ЯЗОК

1) Бухгалтерські (або зовнішні) витрати – це витрати підприємства у грошовій формі, які пов’язані з придбанням ресурсів у постачальників. Економічні витрати – це ті виплати, які підприємство повинно зробити, або це ті доходи, які воно повинно забезпечити власникам економічних ресурсів для того, щоб не допустити їх використання в альтернативних виробництвах.

Економічні витрати = Зовнішні витрати + Внутрішні витрати

Внутрішні витрати – це альтернативні витрати підприємства з використання ресурсів, які знаходяться у його власності; вони дорівнюють грошовим доходам, які можуть бути одержані за кожний самостійно використаний власний ресурс при найкращому з можливих варіантів його застосування. У внутрішні витрати також входить нормальний прибуток – мінімальна плата, необхідна для того, щоб зацікавити власника ресурсів займатись власним бізнесом.

Виходячи з розуміння зовнішніх (бухгалтерських), внутрішніх, економічних витрат та з умови задачі, їх обчислимо:

Зовнішні (бухгалтерські витрати)	Внутрішні витрати
1/ 10 х 6000= 60000 (грн.) зарплата найманих працівників	1/ 1000 х 10 = 10000 (грн.) можливий рентний дохід від здачі в оренду виробничих приміщень
2/ 50000 (грн.) витрати на сировину	2/ 100000 х 0,12 = 12000 (грн.) можливий процентний дохід від розміщення грошового капіталу в банку
-	3/ 10000 (грн.) можлива зарплата пана Михайла на іншому підприємстві
-	4/ 18000 (грн.) нормальний прибуток за власне підприємництво
Разом: 110000 грн.	Разом: 50000 грн.

Отже, зовнішні (бухгалтерські) витрати дорівнюють 110000 грн., внутрішні витрати – 50000 грн., економічні витрати – 160 000 грн.

(110000+ 50000) .

2) Бухгалтерський прибуток (БП) та економічний прибуток (ЕП) визначаємо за формулами:

БП = ВД – зовнішні витрати

ЕП = ВД – економічні витрати,

де ВД – річний валовий дохід.

а) БП = 170000 – 110000 = 60000 (грн.) - власний бізнес вигідний з точки зору бухгалтера

ЕП = 170000 – 160000 = 10000 (грн.) - власний бізнес вигідний з точки зору економіста

б) БП = 160000 – 110000 = 50000 (грн.) - власний бізнес вигідний з точки зору бухгалтера

ЕП = 160000 – 160000 = 0 (грн.) - власний бізнес вигідний з точки зору економіста

в) БП = 130000 – 110000 = 20000 (грн.) - власний бізнес вигідний з точки зору бухгалтера

ЕП = 130000 – 160000 = - 30000 (грн.) - власний бізнес недоцільний з точки зору економіста

ЗАДАЧА 5

1) Зробіть необхідні розрахунки та одержані результати занесіть в таблицю, в якій К- обсяг виробництва продукту, ПВ – постійні витрати, ЗВ – змінні витрати, ВВ – валові витрати, сПВ – середні постійні витрати, сЗВ – середні змінні витрати, сВВ – середні валові витрати, ГВ – граничні витрати.

К, од.	ПВ, г.о.	ЗВ, г.о.	ВВ, г.о.	ГВ, г.о.	сПВ,г .о.	сЗВ,г.о.	сВВ,г.о.
0	60
1			105
2					30		72,5
3		120
4			210			37,5
5				35
6		225
7				45		38,57	47,14
8			385		7,5	40,63	48,13

2) Проаналізуйте динаміку ПВ, ЗВ, ВВ, ГВ, сПВ, сЗВ, сВВ та взаємозв’язки між їхніми кривими

РОЗВ”ЯЗОК

1) ПВ – однакові для будь-яких обсягів випуску і становлять 60 грн.; ЗВ при нульових обсягах випуску дорівнюють 0. Обчислення інших витрат здійснюємо за формулами:

ВВ = ПВ + ЗВ або ВВ = ∑ ГВ або ВВ = сВВ х К

ЗВ = ВВ – ПВ або ЗВ = сЗВ х К

ЗВ

сЗВ = ----- або сЗВ = сВВ – сПВ

К

ПВ

сПВ = ----- або сПВ = сВВ – сЗВ

К

ВВ

сВВ = ------ або сВВ = сПВ + сЗВ

К

∆ ВВ ∆ ЗВ

ГВ = -------- або ГВ = ---------

∆ К ∆ К

К, од.	ПВ, г.о.	ЗВ, г.о.	ВВ, г.о.	ГВ, г.о.	сПВ, г.о.	сЗВ, г.о.	сВВ, г.о.
0	60	0	60	-	-	-	-
1	60	45	105	45	60	45	105
2	60	85	145	40	30	42,5	72,5
3	60	120	180	35	20	40	60
4	60	150	210	30	15	37,5	52,5
5	60	185	245	35	12	37	49
6	60	225	285	40	10	37,5	47,5
7	60	270	330	45	8,57	38,57	47,14
8	60	325	385	55	7,5	40,63	48,13

2. ПВ – незмінні за будь-якого обсягу випуску.

До 4 од. продукту включно ЗВ і ВВ зростають сповільнено, а ГВ зменшуються.

Понад 4 од. продукту ЗВ і ВВ зростають прискорено, а ГВ зростають.

Для 5 од. продукту сЗВ мінімальні, оскільки сЗВ ≈ ГВ.

До 5 од. продукту включно сЗВ знижуються, оскільки сЗВ › ГВ.

Понад 5 од. продукту сЗВ зростають, оскільки сЗВ ‹ ГВ.

Для 7 од. продукту сВВ мінімальні, оскільки сВВ ≈ ГВ.

Для 7 од. продукту включно сВВ знижуються, оскільки сВВ › ГВ.

Понад 7 од. продукту сВВ зростають, оскільки сВВ ‹ ГВ.

ЗАДАЧА 6.