- •Антропологічний матеріалізм л.Фейербаха.
- •Філософські погляди ф. Прокоповича.
- •Прокопович про світобудову
- •Прокопович — автор теорії просвіченого абсолютизму
- •Між наукою і теологією
- •Методи і форми наукового пізнання.
- •Поняття цивілізації.
- •Глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •Соціальні відносини.
- •Основні особливості давньоіндійської філософії
- •Гуманістичний напрямок у філософії Ренесансу.
- •Об’єктивний ідеалізм та діалектика Гегеля.
- •Особливості сучасних проявів культури.
- •Суттєві риси західноєвропейської філософії XX ст. Основні напрями.
- •Неопозитивізм, постпозитивізм, критичний раціоналізм.
- •Релігія як соціально-історичний феномен
- •Філософія історії про суб’єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу.
- •Філософія французького Просвітництва 18 ст.
- •Німецька класична філософія – вагомий вклад в розвиток класичної філософії
- •Поняття і сутність антропосоціогенезу. Філософія і наука про походження людини
- •Основні форми буття
- •Філософська концепція буддизму
- •Позитивізм
- •Ірраціоналізм
- •Взаємозв’язок культури та цивілізації
- •Загальна характеристика античної філософії.
- •Поняття діалектики. Діалектика як теорія розвитку
- •Числове розуміння Всесвіту Піфагора
- •Про гармонію
- •Вчення про число
- •Доведення від супротивного
- •Пізнання і знання
- •Спілкування в життєдіяльності людини
- •Натурфілософія епохи Ренесансу. Натурфілософія доби Відродження (Ренесансу)
- •Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
- •Філософія періоду Відродження
- •Особливості сучасної релігійної ситуації в Україні.
- •Структура та вихідні поняття релігійної свідомості.
- •Філософська система і. Канта. "Трансцендентальний ідеалізм”
- •Теоретичні моделі суспільства в філософії
- •Філософія марксизма Марксизм
- •Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії
- •Емпіризм і сенсуалізм в англійському матеріалізмі
- •Поняття світогляду та його суспільно-історичний характер
- •Раціоналістичний напрямок в матеріалізмі Нового часу
- •Римський період Античної філософії
- •Апологетика, патристика і схоластика в середньовічній філософії
- •Проблема сенсу життя в філософії
- •Філософія Платона як система об’єктивного ідеалізму
- •Генезис свідомості
- •Релігійно-філософське вчення г.Сковороди
- •Суб’єкт та об’єкт пізнання
- •Атомістичний матеріалізм Демокрита
- •Форми, рівні і методи пізнання
- •Людиноспрямованість філософії Сократа
- •Простір і час - універсальні форми буття, їхній взаємозв'язок.
- •Даосизм
- •Вчення Аристотеля
- •Рух як спосіб існування матерії.
- •Філософські погляди Конфуція
- •Сучасна наука про склад матерії
Структура та вихідні поняття релігійної свідомості.
Філософська система і. Канта. "Трансцендентальний ідеалізм”
Родоначальником німецької класичної філософії був Іммануіл Кант /1724-1804 рр./. Його теоретична діяльність поділяється на два періоди. Перший період закінчується 60-ми роками ХІV століття. В цей час Кант, займався переважно природничими проблемами, серед яких найбільш відомою в науці є його гіпотеза, про виникнення сонячної системи з величезної газової туманності*. В загальній формі він стверджував діалектичну думку про те, що природа має свою історію в часі, відкидав ідею першого поштовху, тобто в цей період в філософії Канта переважали матеріалістичні позиції. З 70-х років починається другий так званий "критичний" період, коли в філософії Канта ми знайдемо і дуалізм, і агностицизм, і ідеалізм. Основні твори цього періоду: "Критика чистого розуму" /1781/, "Пролегомени" /1783/, "Критика практичного розуму" /1788/. В центрі філософії Канта стоять проблеми теорії пізнання. Основне, чим відрізняється підхід Канта до вирішення цих проблем, порівнюючи з попередніми представниками різних філософських систем, полягає в тому, що він здійснив перехід від метафізики субстанції до теорії суб’єкта Головне, за Кантом, не вивчення речей самих по собі, а дослідження самої пізнавальної діяльності людини. Перш ніж пізнавати світ, вважає Кант, потрібно пізнати своє пізнання, встановити його межі і можливості. Це був великий поворот філософії до людини. Кант вважає, що людський розум пізнає не "речі в собі", а явища речей, результат їхньої дії на органи чуття людини. "Речі в собі" стають явищем завдяки апріорним формам споглядання /простір-час/ та апріорним формам мислення /якість, кількість, причинність, реальність та ін. /.тобто таким формам які мають позадосвідне походження/. Наступна сходинка пізнання - це розум, який, за Кантом, завершує мислення і при цьому, не створюючи нічого нового він заплутується у невирішених протиріччях - в т. з. "антиноміях" чистого розуму. Кант вважає, що таких антиномій чотири, але вирішити їх неможливо, оскільки кожну з тез, що складають антиномії, можна однаково логічно довести або спростувати. У своєму вченні про антиномії людського розуму Кант упритул підійшов до розробки діалектичної логіки, де протиріччя виступають як необхідна умова розвитку знання. Уважне вивчення підручників, додаткової літератури повинно підвести студента до розуміння того, що в філософії Канта чудернацьким способом поєднані матеріалізм /визнання об’єктивного існування "речей в собі"/ та ідеалізм /твердження про апріорні форми споглядання і розсудку/ з агностицизмом /заперечення пізнання об'єктивної дійсності/. Це своєрідний компроміс між матеріалізмом та ідеалізмом. Дуже глибокі думки висловлює Кант і в інших сферах, зокрема в галузі етики. Він багато пише про людину як частину природи, про людину як кінцеву мету пізнання, а не як засіб для будь-яких цілей, тобто визнає самоцінність людини. Кант ставив питання про співвідношення понять людина і особистість. Відомий Кант і як творець вчення про наді сторичну, незалежну від умов життя, загальну для всіх людей мораль. Він створив вчення про так званий категоричний імператив /закон, повеління/, що існує в свідомості людей, як Вічний ідеал поведінки. Наявність такого імперативу надає людині свободу і, разом з тим, в сукупності створює всезагальний моральний закон для суспільства.