- •Антропологічний матеріалізм л.Фейербаха.
- •Філософські погляди ф. Прокоповича.
- •Прокопович про світобудову
- •Прокопович — автор теорії просвіченого абсолютизму
- •Між наукою і теологією
- •Методи і форми наукового пізнання.
- •Поняття цивілізації.
- •Глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •Соціальні відносини.
- •Основні особливості давньоіндійської філософії
- •Гуманістичний напрямок у філософії Ренесансу.
- •Об’єктивний ідеалізм та діалектика Гегеля.
- •Особливості сучасних проявів культури.
- •Суттєві риси західноєвропейської філософії XX ст. Основні напрями.
- •Неопозитивізм, постпозитивізм, критичний раціоналізм.
- •Релігія як соціально-історичний феномен
- •Філософія історії про суб’єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу.
- •Філософія французького Просвітництва 18 ст.
- •Німецька класична філософія – вагомий вклад в розвиток класичної філософії
- •Поняття і сутність антропосоціогенезу. Філософія і наука про походження людини
- •Основні форми буття
- •Філософська концепція буддизму
- •Позитивізм
- •Ірраціоналізм
- •Взаємозв’язок культури та цивілізації
- •Загальна характеристика античної філософії.
- •Поняття діалектики. Діалектика як теорія розвитку
- •Числове розуміння Всесвіту Піфагора
- •Про гармонію
- •Вчення про число
- •Доведення від супротивного
- •Пізнання і знання
- •Спілкування в життєдіяльності людини
- •Натурфілософія епохи Ренесансу. Натурфілософія доби Відродження (Ренесансу)
- •Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
- •Філософія періоду Відродження
- •Особливості сучасної релігійної ситуації в Україні.
- •Структура та вихідні поняття релігійної свідомості.
- •Філософська система і. Канта. "Трансцендентальний ідеалізм”
- •Теоретичні моделі суспільства в філософії
- •Філософія марксизма Марксизм
- •Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії
- •Емпіризм і сенсуалізм в англійському матеріалізмі
- •Поняття світогляду та його суспільно-історичний характер
- •Раціоналістичний напрямок в матеріалізмі Нового часу
- •Римський період Античної філософії
- •Апологетика, патристика і схоластика в середньовічній філософії
- •Проблема сенсу життя в філософії
- •Філософія Платона як система об’єктивного ідеалізму
- •Генезис свідомості
- •Релігійно-філософське вчення г.Сковороди
- •Суб’єкт та об’єкт пізнання
- •Атомістичний матеріалізм Демокрита
- •Форми, рівні і методи пізнання
- •Людиноспрямованість філософії Сократа
- •Простір і час - універсальні форми буття, їхній взаємозв'язок.
- •Даосизм
- •Вчення Аристотеля
- •Рух як спосіб існування матерії.
- •Філософські погляди Конфуція
- •Сучасна наука про склад матерії
Філософія історії про суб’єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу.
Важливим для соціальної філософії є визначення рушійних сил та суб'єктів історичного процесу. 1) Основними рушійними силами соціального розвитку слід вважати потреби, інтереси, цінності. Вони можуть бути індивідуальними і суспільними, матеріальними і духовними. 2) Суб'єктами творення і розвитку суспільства виступають також маси і особи. Дійсним творцем історії є народ, народні маси. Вони породжують сторичних осіб, які мають вирішальний вплив /як позитивний, так і негативний/ на хід історії. Існує два хибні підходи до природи історичного процесу - фаталізм та волюнтаризм. Фаталізм - це філософські погляди, які стверджують, що історичний процес є фатальним, необхідним, а народні маси та історичні особи не мають впливу на його розвиток. Волюнтаризм - це філософське вчення, яке заперечує або ігнорує об'єктивні закони розвитку і вважає, що управління суспільним процесом можна досягти силою за допомогою дії історичних осіб. Така філософія веде до тоталітаризму, фашизму та культу особи. 3) Рушійною силою суспільства є соціальна революція. Її роль полягає в докорінній зміні усталених суспільних відносин і створенні нової суспільно-економічної формації шляхом класової боротьби. Існують такі типи революцій: буржуазна та соціалістична, які розрізняються за своїм характером і рушійними силами. Рушійними силами революції, як правило, є народні маси, прогресивні класи та виразники їхніх інтересів - партії. Соціальні революції можуть здійснюватися як шляхом насильства, так і мирним шляхом за допомогою докорінних реформ. Для кожної революції повинні існувати об'єктивні та суб'єктивні передумови, революційна ситуація, від якої залежить форма революції - мирна чи немирна. В сучасних умовах найбільш типовою є мирна форма революції, яка вирішує корінні соціальні питання /зміну влади/ економічних відносин політичними та економічними методами за допомогою реформ. 4) Важливим і постійним джерелом та рушійною силою суспільного розвитку, економічною основою кожної соціальної революції є протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами. Це протиріччя спонукає суспільство до дотримання загальною соціального закону - закону відповідності виробничих відносин характеру і рівневі розвитку продуктивних сил, тобто до рівноваги між ними. 5) Рушійною силою розвитку суспільства є також політична система, найбільш яскраво виражена у формі держави. Політична система - це система політичних партій, організацій, інститутів, рухів та відносин між ними. Політична система органічно входить до надбудови суспільства та обслуговує економічний базис. Важливим компонентом надбудови є держава. Це основна форма управління суспільством політичними засобами. Вона виникла після появи класів і необхідності встановлення злагоди між ними. Існує два погляди на сутність держави: марксистський, який вважає, що держава має класовий характер і є органом насильства, та загальнолюдський, за яким держава - це орган управління і досягнення блага. Другий погляд посідає нині провідне місце. Тип держави завжди відповідає суспільно-економічній формації - рабовласницька, феодальна, капіталістична, соціалістична, постсоціалістична. Держава, спираючись на владу, органи управління, армію, карні органи, розвідку, бюрократичний апарат тощо виконує дві функції - внутрішню і зовнішню. Основними Формами правління є монархія, конституційна монархія, республіка, парламентсько-президентська, або президентсько-парламентська, влада. В країнах СНД та Україні йде боротьба за створення незалежних демократичних правових держав з існуванням парламенту /законодавчої/, президента /виконавчої/ та судової влади /за наявності багатопартійної системи /.