1/8. Житлова група

Група житлових приміщень є головною як за значенням, так і за розмірами в готельних підприємствах незалежно від їх типу, місткості та місцезнаходження.

До складу житлової частини підприємства готельного госпо­дарства входять: номери, коридори, вітальні, холи перед сходами та ліфтами, приміщення для персоналу, приміщення для надання додат­кових послуг на поверсі.

Призначення житлової зони - забезпечення умов для перебу­вання споживача готельних послуг: надання ліжко-місця, обслугову­вання номера, чищення і прасування одягу, прийом білизни для прання, виконання послуг і доручень, надання можливості харчування в номері, транспортування багажу в номер тощо.

Житловий поверх багатоповерхового готелю може мати один або кілька коридорів. Розподіл площі житлової частини між номерами й іншими приміщеннями відрізняється на підприємствах готельного господарства. Так, на номерний фонд припадає 50-70%, на коридори -від 10 до 25% площі житлової частини.

У закордонних готельних підприємствах місткістю до 25-35 номе­рів площа зони відпочинку передбачається не менше 16 м². У великих готельних підприємствах на кожного додаткового проживаючого регламентовано 5 м² зони відпочинку (у вітальні, барі, спальній кімнаті).

Житлові приміщення мають бути функціонально відокремле­ними. Переміщення споживачів готельних послуг, які не мешкають на певному поверсі, не допускається.

Група житлових приміщень розташовується одна над одною у багатоповерхових будівлях або в окремо збудованих корпусах, У невеликих котеджах (будинках) на два-три або декілька номерів.

Основу приміщень житлової групи становлять номери.

Номер - окреме приміщення, яке складається з однієї або декількох кімнат з меблями, оснащене обладнанням та інвента­рем, необхідним для розміщення та тимчасового проживання споживача готельних послуг у засобі розміщення.

Готельний номер забезпечений головним чином усім необхід­ним для комфортного проживання. В ньому передбачено місце для сну та відпочинку, праці, прийому гостей. Номер, як правило, скла­дається з житлової кімнати (або кімнат), передпокою, санітарного вузла. Житлова площа займає близько 70% загальної площі однокімнатного номера, передпокій - 12-15%, санітарний вузол - 13-22%. Мінімальна площа номера повинна бути не меншою 9 м².

Сучасні стандарти деяких закордонних країн вимагають дотри­мання мінімальної площі в одномісному номері не менше 14 м², у двомісному - не менше 18 м². Наприклад, у Німеччині відповідно до норм передбачена площа комфортного однокімнатного номера на одного проживаючого від 16 до 18 м , а на двох проживаючих - від 20 до 22 м².

Номери мають відповідати таким основним вимогам:

• денне природне освітлення і загальне штучне освітлення у вечірні години;

• природна та штучна вентиляція;

• температура повітря у приміщеннях номера - в межах від 18 до 22° С і вологість - 65-70%.

Залежно від рівня комфортності номери поділяють на категорії. Категорія номера - це одиниця класифікації номерів у засобах розміщення за рівнем комфорту.