10

Тема: Облік депозитних операцій

	План:
1.	Суть і види вкладів (депозитів).
2.	Принципи відображення в обліку депозитних операцій.
3.	Облік вкладів (депозитів) і заборгованості за ними.
4.	Бухгалтерський облік коштів, залучених за ощадними (депозитними) сертифікатами.
5.	Облік зобов’язань банку перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Нормативно-законодательные документы:

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III, 07.12.2000.

2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» № 3480-IV, 23.02.2006.

3. Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» № 2740-III, 20.09.2001.

4. Инструкция о порядке открытия, использования и закрытия счетов в национальной и иностранной валютах, утвержденная постановлением Правления НБУ от 12.11.2003г. № 492.

5. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затверджена Постановою Правління НБУ №481 від 27.12.2007 р.

6. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене Постановою Правління НБУ № 516 від 03.12.2003 p.

7. Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджені Постановою Правління НБУ № 255 від 18.06.2003 р.

1. Суть і види вкладів (депозитів).

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб. Формування ресурсної бази значною мірою залежить від обсягу залучення депозитів, тому розробка оптимальної депозитної політики банку та одержання досто­вірної облікової інформації набувають особливої важливості при вирішенні питань мінімізації витрат.

Вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору [1].

Вклад (депозит) – це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору [5].

Вкладна (депозитна) операція – операція банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їх рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами.

Суб’єктами депозитних операцій є комерційні банки, що виступають як позичальники, і як кредитори – власники коштів.

Об’єктом депозитних операцій є грошові кошти, які передані комерційному банку на умовах, визначених двосторонньою угодою.

У основу класифікації депозитів можуть бути покладені такі критерії, як джерела вкладів, їх цільове призначення, міра прибутковості і так далі, проте, найчастіше критерієм виступає категорія вкладника і форми вилучення вкладу.

За формою вилучення вкладу їх поділяють на:

1) вклади на вимогу – видають на першу вимогу вкладника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунку ;

2) строкові вклади – повертають вкладнику після закінчення обумовленого в договорі строку.

Виходячи з категорії вкладників, розрізняють депозити юридичних осіб (підприємств, організацій, інших банків) і депозити фізичних осіб.

За власниками розрізняють іменні депозити і депозити на пред'явника.

Депозиты до востребования – это денежные средства, которые находятся на текущих, бюджетных счетах, на корреспондентских счетах коммерческих банков и используются собственниками в зависимости от потребности в этих средствах. Условия уплаты процентов по остаткам средств на этих счетах определяются в двусторонних соглашениях при открытии этих счетов. Вклады могут быть востребованы в любой момент без предварительного уведомления банка со стороны клиента.

Депозиты на определенный срок – это денежные средства, которые хранятся на отдельных депозитных счетах в банке на протяжении установленного срока, что устанавливается при открытии этих счетов. Срочными депозитами также являются денежные средства, полученные от других банков как депозит (вклад) на конкретный срок. Они принимаются только в круглых суммах. Часто требуется минимальный вклад. Вкладчик не может в любой момент потребовать от банка возврата срочных вкладов. Существуют две формы срочных вкладов: срочный вклад с фиксированным сроком и срочный вклад с предварительным уведомлением об изъятии. Срочные вклады можно выгоднее разместить в кредитных операциях, чем вклады до востребования.

Коммерческий банк, принявший денежные средства от вкладчика или поступившие на счет вкладчика от другой стороны, обязуется выплатить вкладчику сумму депозита (вклада) и начисленные проценты в соответствующей валюте на условиях и в порядке, которые предусмотрены договором.

Привлечение депозитов (вкладов) юридических и физических лиц оформляется банком путем:

• открытия срочного депозитного счета с заключением договора банковского вклада (выдачей сберегательной книжки);

• выдачи сберегательного (депозитного) сертификата.

Згідно Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» ощадні (депозитні) сертифікати – це боргові цінні папери.

Ощадний (депозитний) сертифікат – цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Вони розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення). Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються у бездокументарній формі, а на пред'явника – у документарній.

Відступлення ощадного (депозитного) сертифіката здійснюється шляхом укладення договору між особою, що відступає права за сертифікатом, та особою, що набуває ці права. Сертификат не может служить расчетным или платежным средством за проданные товары или оказанные услуги.

В ощадному (депозитному) сертифікаті у документарній формі зазначаються вид цінного паперу, найменування і місцезнаходження банку, що випустив сертифікат, серія і номер сертифіката, дата випуску, сума депозиту, процентна ставка, строк отримання вкладу, підпис керівника банку або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою банку.

Сертификаты могут быть номинированы как в национальной, так и в иностранной валюте.

Виготовлення бланків сертифікатів здійснюється тільки на державних спеціалізованих підприємствах відповідно до вимог Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів строгого обліку, затверджених загальним наказом Міністерства фінансів України, Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ України № 98/118/740 від 25.11.93.