
- •1. Нтр та її вплив на соціально-економічний розвиток країн Заходу в 50-60 рр.
- •2 Другий етап нтр
- •3. Форми і методи державного регулювання економіки в країнах Заходу.
- •4. Динаміка розвитку економіки країн Зах.Європи в др.Пол. Хх ст.
- •5.Соціальний розвиток країн Заходу у другій половині хх ст.
- •7. Зростання міжнародних позицій сша у результаті Другої світової війни.
- •2Вересня 1947р. Сша підпис з країнами Пд.Америки пакт «Ріо-де-Жанейро» про спільну оборону Зх. Півкулі.
- •8.Економічний розвиток сша у 1945-1960 рр.
- •9. Внутрішньополітична боротьба у сша на зламі 40-50 рр. Маккартизм.
- •10. Суспільно-політичні рухи в сша в 40-50 рр.
- •11. Зовнішня політика сша у 1945-1960 рр: західноєвропейський напрямок.
- •12. Зовнішня політика сша у 1945-1960 рр: далекосхідний напрямок.
- •13. Економічний розвиток сша у 60рр.
- •14. Ліберальні реформи Дж. Кеннеді та л. Джонсона.
- •15. Законодавство сша про громадянські права 50-60-х
- •16. Рух за громадянські права у сша в 50-60 рр
- •17. Зовнішня політика сша у 60 р: латиноамериканський напрямок.
- •18. Участь сша у в’єтнамській війні.
- •19. Економічний розвиток сша у 70 рр.
- •20. Вотергейтська справа
- •21. Зовнішня політика сша у 70 рр: далекосхідний напрямок.
- •22. Американо-радянські угоди 70 років.
- •23. Економічний розвиток сша у 80-90.
- •24. Внутрішньополітичне життя сша у 80 рр.
- •25. Проблеми ядерних озброєнь в ам.-рад. Відносинах 80-поч.90 рр.
- •26. 11 Вересня 2001 у сша
- •27. Військові акції сша та їх союзників в Афганістані та Іраку.
- •28. Канада в період правління ліберальних урядів (1963-1984)
- •29. Зміцнення демократичних принципів держ.Ладу в країнах Зах.Європи. Конституції.
- •31. Співтовариство - економічна співпраця. «План Шумана»
- •32. Римський договір 1957 р.
- •33. Розбудова спільного ринку в 70-80 рр. Єдиний європ.Акт.
- •34. Єс на зламі хх-ххі ст.
- •35. Міжнародноправове становище Нім. Після капітуляції. Постадамська конф.
- •36. Зх. Німеччина в 1945-49 рр.
- •38. Посилення суперечностей між Зх. І срср. Розкол Німеччини.
- •39. Фрн у 50-60 рр. Нім. Економічне диво.
- •40. Зовн.Політ.Становище Зх.Нім. У 1949-55рр. Париз. Угоди.Вступ фрн до нато.
- •42. Нова сх. Політика фрн.
- •43. Революція 1989-90. Об'єдн. Нім
- •44. Німеччина у 1990-2008.
- •46. Великобрит. У 50-70 рр.
- •47. Розпад британської колоніальної імперії.
- •48. Політика Маргарет Тетчер.
- •49. Уряд т. Блера, його вн.І зовн. Політика.
- •50 Розстановка політ. Сил у Франції. Тим час.Режим
- •51. Конституювання іv республ. У Фран.
- •52. Політична боротьба у Франції в роки 4 республіки.
- •54. Конституювання п’ятої республіки у Франції. Політичний курс ш. Де Голля.
- •55. Франція і алжирська проблем
- •56. Травн.-червневі події 68 р. У Франції.
- •57. Політ.Боротьба у Франції в 70-их рр..
- •58. Зовнішня політика Франції у 1958-1981
- •59. Внутрішньополітичне життя Франції у 1958-1995 рр.
- •60. Франція на рубежі хх-ххі
24. Внутрішньополітичне життя сша у 80 рр.
У січні 1981 р. Р. Рейган приступив до виконання своїх обов'язків. Рейган став президентом у час, коли країна переживала гостру економічну кризу, яка супроводжувалась інфляцією. Рейган висунув свою економічну програму під назвою „Новий порядок для Америки: програма відновлення економіки". Газети придумали для неї свої назви: „рейганоміка" і навіть „рейганівська революція". Основною метою цієї програми було приборкання інфляції, зменшення безробіття, виведення економіки з застою. Поставленої мети Рейган мав намір досягти загальним скороченням податків, що мало допомогти пожвавленню ділової активності; різким скороченням федеральних видатків, зокрема на соціальні проблеми з метою приборкання інфляції; суттєвим послабленням державного втручання в економіку.
„Рейганоміка" мала стати основою далекосяжних планів адміністрації. Першою метою була згадувана вже „реіндустріалізація", тобто повне оновлення промислового потенціалу США. Друга мета, що також потребувала чималих затрат, - докорінне підвищення військової могутності країни. У жовтні 1981 р. Рейган оприлюднив всеосяжну програму, спрямовану на модернізацію американської стратегічної тріади - наземних міжконтинентальних балістичних ракет, ядерних підводних човнів і стратегічної авіації з ядерною зброєю на борту. Ця програма одержала назву „Стратегічної оборонної ініціативи", або програма „зоряних воєн".
Перші роки перебування Рейгана при владі були важкими для його адміністрації. В країні тривала гостра економічна криза, яка супроводжувалася зростанням безробіття. Натомість з 1983 р. кризу змінило помітне господарське пожвавлення, безробіття почало розсмоктуватися, було приборкано інфляцію. Не останню роль у цьому відіграло послідовне втілення в життя економічної програми Рейгана.
На президентських виборах 1984 р. Рейган легко здобув перемогу, одержавши 59% голосів виборців. Другий строк президентських повноважень Рейгана був відзначений політичним скандалом, що розгорнувся у 1986-1987 рр. Засоби масової інформації оприлюднили факти, що з відома високопоставлених посадових осіб США таємно здійснювався продаж Іранові зброї, а виручені від цих оборудок кошти використовувалися для надання допомоги нікарагуанським антикомуністичним партизанам. Ці дії, не санкціоновані офіційною владою, мали явно протизаконний характер. Афера за аналогією з „Вотергейтом" одержала найменування „Ірангейт". Розслідуванням справи займалися спеціальні комісії конгресу. В перебігу слухань президент Рейган довів свою непричетність до розглядуваної афери.
На виборах 1988 р. кандидат Республіканської партії -дотеперішній віце-президент Джордж Буш здобув рішучу перемогу, одержавши голоси майже 48 млн виборців. Однак демократам вдалось зберегти контроль над обома палатами конгресу.
Перед новим президентом стояли серйозні економічні і соціальні проблеми. Однак на відміну від Рейгана Буш не мав чітко сформульованої програми, наслідуючи в основному методи свого попередника. Слушно вважаючи однією першорядних проблем економічної політики зростаючий бюджетний дефіцит, президент зобов'язався ліквідувати його до 1993 р. шляхом „глибокого заморожування" державних видатків. У ділянці зовнішньої політики пріоритетом, як визначив Буш, є створення безпечного миру. Громадська думка досить стримано оцінила ці програмні настанови, зауваживши, що в запропонованих заходах відчувається брак свіжої думки.
Важливим резервом зменшення дефіциту стало скорочення військових видатків, яке стало можливим завдяки нормалізації відносин США з СРСР, а згодом - у зв'язку з розвалом СРСР і комуністичного табору. Разом з тим адміністрація дещо розширила асигнування на розвиток інфраструктури, освіти, на науково-дослідні роботи. Стала жорсткішою боротьба зі злочинністю, наркоманією. Спостерігалося певне зрушення в політиці уряду від правоконсервативної до поміркованішої позиції стосовно втручання держави в економічні і соціальні процеси.
Щодо суспільно-політичних рухів, то у 80-ті роки вони відійшли на дальший план. Знизилася чисельність і активність профспілок. Нечисленні робітничі страйки, по суті, перестали бути вагомим чинником суспільного життя США. Не відзначались особливим розмахом і загальнодемократичні рухи, хоча відбулися кілька масових виступів трудящих національного масштабу з вимогою розв'язання пекучих соціальних проблем. Мали випадки поодиноких, проте масових заворушень афроамериканського населення у великих містах.