Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з Фінансів підприємств.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
03.09.2019
Размер:
295.42 Кб
Скачать

Тема 2: Організація грошових розрахунків підприємств.

  1. Основи організації грошових розрахунків. Порядок відкриття рахунків в банках;

  2. Розрахунки платіжними дорученнями;

  3. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.

  4. Розрахунки за допомогою розрахункових чеків

  5. Розрахунки акредитивами.

  1. Основи організації грошових розрахунків. Порядок відкриття рахунків в банках

В результаті виробничої діяльності кожне підприємство незалежно від форми власності вступає в взаємодію з іншими підприємствами, що породжує необхідність здійснення грошових розрахунків.

Системою грошових розрахунків керує держава. Сукупність всіх грошових розрахунків, що виникають у юридичних та фізичних осіб в процесі використання грошей утворює грошовий оборот держави.

Грошовий оборот поділяють на дві частини: готівковий, безготівковий.

Розрахунки готівкою виникають між підприємствами і населенням але в обмежених розміром які встановлює НБУ. В першу чергу ці обмеження стосуються розрахунків між підприємствами. При безготівковому обороті гроші беруть участь умовно. Безготівковий оборот – це сукупність грошових розрахунків шляхом записів на поточних рахунках банку.

При безготівковому обороті гроші виступають лише у функції засобу платежу. В будь якій державі важливим завданням щодо організації грошового обороту є широке застосування безготівкових розрахунків.

Розвиток безготівкових розрахунків скорочує витрати обігу. Прискорює оборот матеріальних цінностей і тому являється великою економією для держави. Це дає можливість державі через її банківську систему здійснювати контроль за використанням грошей в різні періоди.

При безготівкових розрахунках списання банками коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника, проходить лише по згоді першого і при наявності у нього вільних коштів на рахунках.

Згідно з існуючим положенням НБУ всі підприємства повинні зберігати кошти на рахунках банків.

Для здійснення цих розрахунків необхідно відкрити поточні рахунки в банка. Існує порядок відкриття рахунку в банках. Для цього юридична особа повинна представити в банк наступні документи.

  1. Заява на відкриття рахунку;

  2. Картка зі зразками підписів та печаткою;

  3. Статут;

  4. Копія документів з податкових органів.

Підприємство може закрити свої рахунки в таких випадках:

  1. Подання заяви;

  2. На підставі рішення органу на який покладено функції щодо реорганізації, або ліквідації підприємства.

  3. На підставі рішення суду;

  4. На інших підставах передбачених договором між банком та власником рахунку.

Крім цього операції можуть бути тимчасово припинені за рішенням суду, податкових органів, та правоохоронних органів.

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватись у слідуючих формах:

  1. Платіжним дорученням;

  2. Платіжним вимогою-дорученям;

  3. Розрахунковим чеком;

  4. Акредитивом;

  5. Векселем.

  1. Розрахунки платіжними дорученнями;

Платіжне доручення – це бланк встановленої форми в якій є певні реквізити. Він передається в банк покупця і служить наказом банку для перерахування коштів з банку покупця до банку постачальника.

Строк дії платіжного доручення – 10 днів з дати його виписки, причому день оформлення не враховується. Платіжне доручення приймається банком для оплати як товарних і нетоварних операцій, а саме:

  1. за відвантажену продукцію і виконані послуги;

  2. у порядку попередньої оплати;

  3. для завершення розрахунків на по актам звірки;

  4. для розрахунків між юридичними та фізичними особами.

Ця форма проста, забезпечує швидку оплату але основний недолік: вона не гарантує стовідсоткову оплату за поставлену продукцію. При цій формі покупець не має стовідсоткової гарантії, що продукція яку він отримає відповідає тій яка вказана в договорі.

  1. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.

Розрахунки платіжними вимогами дорученнями відносно нова форма розрахунків. Вона відповідає ринковим умовами господарювання і як правило використовується по товарними операціям.

Для розрахунку за допомогою вимоги доручення НБУ встановлює спеціальний бланк форма якого є обов’язковою. Платіжна вимога-доручення складається з двох частин. Верхню частину заповнює постачальник, а нижню покупець. У верхній частині постачальник заповнює реквізити, завіряє печаткою і підписом. Цей документ передається покупцю обминувши банк з товарно транспортною документацією, або за погодженням з банком цей документ може доставлятися в панк отримувача через банк платника на договірних умовах. При цій формі розрахунків покупець отримавши товарно транспортну документацію та вимогу-доручення очікує коли надійдуть товарно матеріальні цінності. Перевіряє і після цього заповнює нижню частину і здає в банк.

Банк не несе відповідальності. Банк платника приймає вимогу-доручення протягом 20 днів з дати оформлення постачальника.

Причини не оплати постачальником доручення з’ясовується між постачальником і платником.

Недоліком цієї форми є відсутність гарантії платежу; уповільнюється рух цінностей та грошового обороту.

  1. Розрахунки за допомогою розрахункових чеків

В свій час була основною формою безготівкових розрахунків. Розрахункові чеки видає банк. Чек представляє собою письмове розпорядження чекодавця банку, в якому знаходиться «рахунок оплатити». Позитивною стороною розрахункових чеків є те що він гарантує постачальнику оплату за товарно матеріальні цінності.

Чек – це бланк строгої звітності який виготовляється банк нотно монетним двором НБУ.

Для його виготовлення використовується спеціальний папір і вказується всі реквізити. Для отримання чекової книжки необхідно представити заяву в якій вказується сума на яку ви хочете отримати чекову книжку. При цьому додається платіжне доручення для того, щоб банк забронював кошти на окремий аналітичний рахунок «Розрахунок чеками». Строк дії чекової книжки визначається підприємством. Невикористані чекові книжки можуть бути продовжені банком. Але при цьому банк на обкладинці робить відмітку.

Розрахунковий чек повинен заповнюватись лише в момент господарської операції. Невикористані чекові книжки повертаються в банк, а су які залишились повертаються на поточний рахунок. Виписаний чек завіряться печаткою і підписом. Всі чеки повинні реєструватись. Позитивною стороною цієї форми є те, що той хто отримує чек має 100% гарантію оплати, а покупець має можливість здійснювати контроль за товарною операцією. Негативною стороною є те що на підприємстві уповільнюється грошовий оборот.

  1. Розрахунки акредитивами.

Розрахунки акредитивами застосовуються переважно в іногородніх розрахунках, тобто коли постачальник хоче забезпечити собі гарантію оплати, а також міжнародних розрахунках.

Акредитив це грошове зобов’язання банку яке видається ним за дорученням клієнта. Акредитиви бувають: покриті, непокриті, відзивні і без відзивні.

Покриті – це акредитиви для проведення платежів при якому напередодні бронюють кошти в повній сумі і на окремому рахунку.

Непокриті – це акредитиви – оплата по яких здійснюється за рахунок гарантій банку за рахунок видано передоплати без бронювання коштів.

На кожному акредитиві повинно бути вказано який це акредитив. Якщо таких вказівок немає то банк вважає такий акредитив відзивним.

Відзивний – це акредитив який може бути змінений або анульований по розпорядженню платника, яке він дає через свій банк без попереднього погодження з постачальником.

Без відзивний – акредитив який може бути змінений або анульований тільки за згодою постачальника.

Строк дії акредитиву визначається обома сторонами. Банк строго регулює дотримання акредитиву перед сторонами.

Акредитив може бути закритий банком постачальника в таких випадках:

  1. після закінчення строку акредитиву;

  2. за заявою постачальника про припинення дії акредитиву до закінчення дії його строку;

  3. за заявою покупця про відмову від акредитиву повністю або частково.

Ця форма розрахунку гарантує постачальнику повну і своєчасну оплату за відвантажені товарно-матеріальні цінності. Негативною стороною є те що відволікає з обороту кошти, а в разі несвоєчасного відкриття акредитиву затримує реалізацію продукції.