Тема 7: Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

1. Сутність відтворення основних засобів;

2. Показники стану та ефективності використання основних засобів;

3. Знос і амортизація основних засобів;

4. Сутність і склад капітальних вкладень;

5. Джерела фінансування капітальних вкладень;

6. Організація фінансування капітальних вкладень;

7. Джерела фінансування ремонту основних засобів.

1. Сутність відтворення основних засобів;

Основні засоби це матеріальні активи які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, або постачання товарів і послуг, очікуваний строк використання яких більше 1 року. Основні засоби підприємства включають основні виробничі фонди і невиробничі основні фонди. Виробничі основні фонди є частиною основних засобів яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений продукт поступово частинами у міру використання. Поновлюються основні виробничі фонди у міру через капітальні вкладення. Невиробничі основні фонди не беруть участь в процесі виробництва, і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку. Незважаючи на те що невиробничі основні фонди, безпосередньо не впливають на обсяг виробництва. Збільшення цих фондів пов’язане з поліпшенням добробуту працівників, і це в кінцевому результаті позитивно позначається на результаті діяльності підприємства, на зростання продуктивності праці. Відтворення основних виробничих фондів – це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте і розширене відтворення.

Просте відтворення – здійснюється в тому самому обсязі коли відбувається заміна окремих зношених частин основних засобів, або заміна старого устаткування на аналогічне. Тобто тоді, коли постійно відновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене відтворення – передбачається кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів, або придбання нових основних засобів які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

Оборот основних виробничих фондів проходить в три стадії:

• продуктивне використання основних виробничих фондів і нарахування амортизаційних відрахувань;

• надходження амортизаційних відрахувань і формування амортизаційного фонду;

• заміна зношених виробничих фондів новими основними засобами.

Просте відтворення виробничих фондів здійснюється в 2ох формах

• заміна зношених або застарілих виробничих фондів;

• капітальний ремонт основних засобів.

2. Показники стану та ефективності використання основних засобів;

Для забезпечення відтворення основних виробничих фондів важливе значення має вивчення їх стану та використання. Стан і використання виробничих фондів є важливим фактором підвищення ефективності діяльності підприємства. До показників які характеризують забезпечення основних виробничих фондів є слідуючими: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт вартості основних засобів у майні підприємства.

Фондомісткість Ф_м=П_в/В_п;П_в – первісна вартість основних засобів;

В_п – вартість виробленої продукції;

Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на 1 гр. продукції. Зниження показника – позитивна тенденція.

Фондоозброєність: Ф_о=П_в/ССЧ ССЧ – середньоспискова чисельність працюючих.

Цей показник показує величину основних засобів що припадає на 1 працівника. Збільшення показника позитивна тенденція.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні під-ва:

Ф_рв=З_в/М З_в – залишкова вартість; М –вартість майна під-ва.

Цей показник відображає питому вагу залишкової вартості у загальній вартості майна під-ва.

До показників стану основних виробничих засобів належать: коефіцієнт зносу основних виробничих засобів, коефіцієнт придатності основних виробничих фондів, коефіцієнт оновлення основних виробничих засобів, вибуття основних виробничих засобів.

Коефіцієнт зносу визначається за формулою К_з=З_о/П_в Зо – сума зносу виробничих засобів.

Коефіцієнт придатності визначається К_пр=З_в/П_в відображає частину основних засобів які придатні за експлуатацію.

Коефіцієнт оновлення визначається за формулою: К_он=П_вв/П_в П_вв – введені основні засоби. Характеризує введення в дію основних засобів і показує частку введених основних засобів і показує частику введених основних засобів у їх загальній вартості

Коефіцієнт вибуття основних вартості

К_в=П_ввив/П_в де П_ввив – виведені основні засоби

3. Знос і амортизація основних засобів;

В процесі експлуатації основні засоби зношуються. Розрізняють два види зносу: фізичний і моральний.

Фізичний знос – це поступове втрачення основними засобами споживчої вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їх окремих елементів.

Фізичний знос залежить від багатьох факторів зокрема:

• Від особливості технологічного процесу;

• Якості обслуговування основних засобів;

• Кваліфікації робітників та їх ставлення до основних засобів в процесі використання;

• Від інтенсивності та умов їх використання.

Моральний знос – це знос основних засобів внаслідок створення нових більш прогресивних економічно-ефективних машин та устаткування.

Амортизація це процес поступового перенесення вартості основних фондів і нематеріальних активів з врахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань встановлених законодавством на продукцію яка виготовляється з їх допомогою. Отже, амортизація, це економічний знос який виражений в грошовій формі. Згідно ПсБО №7 Амортизація – це систематичний розподіл амортизованої вартості необоротних активів протягом строку їх корисного використання.

Амортизація нараховується за допомогою таких методів:

1. Прямолінійний метод А_в=(П_в-Л_в)/Т

А_в - річна сума амортизації;

Пв – первісна вартість;

Лв – ліквідаційна вартість;

Т – термін корисного використання ОЗ.

Норма амортизації: Н_а =100%/Т

2. Метод зменшення залишкової вартості

А_в=З_в*Н_а;

3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

А_в=З_в*Н_а; Н_а=(100%/Т)*2

4. Кумулятивний метод

А_в=(Пв-Лв)*К; К – кумулятивний коефіцієнт;

К=Т_к/∑Т

Т_к – це кількість років які залишаються до кінця корисного використання обєкту

∑Т - сума років корисного використання

5. Виробничий метод. АВ_м=О_м*В_а;

АВ_м – місячна сума амортизації,

О_м – місячний обсяг продукції;

В_а – виробнича ставка амортизації.

В_а = ((П_в-Л_в)/О_з)*100%

О_з – загальний обсяг продукції

4. Сутність і склад капітальних вкладень;

Капітальні вкладення це витрати на технічне переозброєння, реконструкцію і розширення основних засобів, на створення нових. Розрізняють таку структуру капітальних вкладень.:

• галузева;

• територіальна;

• технологічна;

• відтворювальна;

Галузева структура капітальних вкладень характеризує їх за галузями господарства і промисловості.

Територіальна це розподіл їх за окремими регіонами України за підвищенням частки вкладень в райони які є найбільш прибутковими.

Технологічна визначається співвідношенням між витратами на будівельно-монтажні роботи, обладнання, та інші капітальні вкладення, які включають витрати на проектно-дослідні і інші роботи.

Відтворювальна показує спрямованість капітальних вкладень на нове будівництво, розширення, реконструкції та технічне переозброєння діючих підприємств.

До нового будівництва відносять: будівництво підприємств споруд, будівель, на нових будівельних площах по затвердженню проекту.

Розширення діючих під-в передбачає витрати на будівництво і розширення існуючих основних цехів, допоміжних і обслуговуючих виробництв і комунікацій на території під-ва.

Під реконструкцією діючого під-ва розуміють повне або часткове переобладнання виробництва без будівництва нових і розширення діючих цехів основного виробничого призначення.

Технічне переозброєння діючого під-ва – включає виконання у відповідності до затвердження плану комплексу заходів по підвищенню щодо сучасних вимог технологічного рівня окремих ділянок виробництва шляхом впровадження нової техніки і технології, механізації та автоматизації виробничих процесів.

5. Джерела фінансування капітальних вкладень;

Заміна діючих основних засобів проходить за рахунок капітальних вкладень. Від правильного вибору джерел фінансування капітальних вкладень залежить ефективність капітального будівництва. Всі можливі джерела фінансування відновлення основних засобів можна поділити на три групи:

1. власні фінансові ресурси;

2. централізовані фінансові ресурси;

3. залученні та позичені фінансові ресурси.

До власних фінансових ресурсів належать

• кошти засновників під-ва;

• нагромадження прибутку;

• резервні фонди;

• амортизаційні відрахування;

• кошти від продажу власного майна або передачі його в оренду;

До централізованих належать

• кошти державного та місцевого бюджетів, або позабюджетних фондів;

• кошти благодійних фондів;

До залучених та позичених належать:

• довгострокові кредити та позики;

• емісія цінних паперів;

• залучені інвестиції;

• лізинг;

При веденні капітального будівництва господарським способом у підприємства створюються специфічні джерела фінансування які мобілізуються у процесі будівництва. До них відносять:

• мобілізація внутрішніх резервів в будівництві;

• планові накопичення на будівельно монтажних роботах;

• амортизаційні відрахування ОЗ, будов, які здійснюються господарським способом;

Мобілізація внутрішніх джерел в будівництві служить джерелом фінансування капітальних вкладень у тих випадках, коли у будов скорочується потреба в оборотних засобах на плановий період. Суму мобілізації внутрішніх ресурсів можна визначити за формулою:

М=О-НК де

О – очікувана наявність оборотних активів на початок планового періоду;

Н – планова потреба в оборотних засобах будови на кінець періоду;

К – зростання (зниження) кредиторської заборгованості протягом планового періоду;

Результат розрахунку зі знаком «+» означає мобілізацію оборотних засобів; «-» іммобілізацію оборотних засобів будов, що свідчить про зростання потреби в оборотних засобах для створення додаткових запасів.

6. Організація фінансування капітальних вкладень;

В сучасних умовах значно знизилася організація фінансування капітальних вкладень. При адміністративно-командній економіці в системі фінансування капітальних вкладень важливу роль відігравали банки. Це означає що держава встановила порядок фінансування і підприємства змушені були його виконувати. Всі затрати по капітальному будівництву доводились зверху донизу. В сучасних умовах держава не диктує умови організації фінансування капітальних вкладень. Щоб відкрити фінансування з державного бюджету необхідно відкрити відповідний рахунок, на який держава буде перераховувати кошти на фінансування. Але в цьому випадку банк буде вимагати представлення цілого ряду документів а саме:

1. чи включено в державний план буд-во;

2. довідка про джерела фінансування;

3. копія контракту на будівництво;

4. копія зведеного кошторису щодо вартості будівництва.

На цей рахунок бюджет перераховує кошти, але щоб оплатити з нього виконані роботи необхідно представити в банк відповідні документи.

Як правило оплата здійснюється щомісячно згідно акту виконання робіт за місяць. Якщо будівництво ведеться за рахунок власних коштів, то банк не несе відповідальності за будівництво, а його фінансування здійснюється згідно контракту. Засновник може по домовленості з банку здійснити фінансування капітальних вкладень під контролем банку.

7. Джерела фінансування ремонту основних засобів.

В ході виробничої діяльності основні фонди зношуються, але їх знос неоднаковий. Окремі вузли зношуються швидше ніж вцілому основні засоби. Щоб основні засоби функціонували нормально необхідно змінювати або відновлювати зношені вузли. На під-ві ремонт може бути:

• поточний;

• капітальний;

• середній.

Поточний ремонт – це виконання дрібних робіт по виправленню та частковій заміні окремих деталей об’єкту основних засобів, робіт по підтриманню в належному санітарно технічному стані.

Капітальний ремонт – це ремонт при якому відбувається заміна зношених конструкцій та деталей або всіх деталей та вузлів, розбирання агрегату. Він здійснюється з періодичністю більше одного року.

Середній ремонт – за складністю і характером проведення близький до капітального, однак на відміну від нього проводиться кілька разів на рік.

Своєчасне проведення капітального ремонту допомагає відновити виробничу потужність основних засобів а це веде до зменшення простою обладнання та підвищення його ефективності.

Перш ніж приступити до капітального ремонту необхідно розрахувати його ефективність. Затрати на капітальний ремонт включають:

• вартість проектних та винахідницьких робіт які зв’язані за капітальним ремонтом;

• витрати на малу модернізацію;

• витрати на проведення самого ремонту;

Порядок фінансування капітального ремонту в основному залежить від способу його проведення.

При проведенні підрядним способом капітального ремонту машин на підприємстві підрядним способом на підставі договорів, або нарядів замовлень, розрахунки здійснюються за наявністю завершеної ремонтної роботи по об’єкту в цілому, або в окремих вузлах до яких додають акти приймання виконаних робіт. Сума витрати зазначених в них і буде складати витрати на ремонт ОЗ при даному способі його виконання. Фінансове планування в діяльності підприємства