3. Попит на гроші.

Теорія попиту на гроші базується на ,,рівнянні обміну’’ І.Фішера , яке аргументує пряму взаємозалежність між кількістю необхідних для обігу грошей і швидкістю їх обігу, з одного боку, та абсолютним рівнем цін і реальним обсягом виробництва, з іншого. Класичне формулювання цієї теорії має вигляд:

MV=PQ ,

М- кількість грошей , що перебуває в обігу (пропозиція грошей);

Q- реальний валовий внутрішній продукт (ВВП),або реальний обсяг виробництва ;

V- швидкість обігу грошей

P- рівень цін;

Попит на гроші відрізняється від попиту на інші товари. Гроші бажані не задля самих себе,а для того,щоб купувати необхідні товари. А тому попит на гроші зумовлений потребою здійснювати трансакційні операції (мотив споживання ) і бажанням володіти активами в майбутньому, тобто утримувати гроші як засіб нагромадження вартості.

Структура сукупного попиту на гроші два джерела сукупного попиту на гроші

Сукупний попит

Попит на гроші для трансакцій Попит на гроші як на активи

існує завжди , оскільки індивидууми потребують готівки чи поточних рахунків , щоб оплачувати рахунки або купувати товари .

П опит на гроші для трансакцій

зводиться до концептуального поняття ,,портфель ’’. Зміст його розкриває , як раціональні інвестори вкладають своє багатство в ,,портфель’’ (набір цінних паперів або інших ліквідних активів ).

П опит на гроші як на активи

Чинники , що визначають попит на гроші

1. Р івень цін (інфляція)

2. Р еальні доходи населення

3. Н орма процента

Графік пропозиції грошей має вигляд :

%

Md

гроші

4. Загальні теоретичні положення пропозиції грошей.

це бажання економічних суб’єктів позичити певну (суму) частину власних грошових коштів заради отримання доходів .

П ропозиція грошей

Теоретичне обгрунтування пропозиції грошей у відкритій економіці, що визначено у класичній формулі Д.Рікардо має вигляд:

M=D+R

де М - пропозиція грошей у відкритій економіці;

D - внутрішня депозитна емісія;

R - емісія грошей,що забезпечується валютними резервами .

кількість національних грошей, яка утворюється комерційними банками, виходячи з їхнього депозитного потенціалу і потреб господарських агентів у кредитах.

D

виражає сальдо платіжного балансу країни, а водночас взаємодію внутрішнього грошового ринку з валютними резервами.

R

На макроекономічному рівні пропозиція грошей має своєю природньою межею загальну масу грошей в обігу (по агрегату М1). Тому пропозицію грошей в певних умовах можна вважати постійним фактором грошового ринку, незалежним від динаміки % ставки. На графіку пропозиція грошей визначається як вертикальна пряма, проведена з позначки, що відповідає масі грошей в обігу.

%

MS

млрд.грн.