- •67.. "Українізація": причини і наслідки
- •69.Входження України до складу срср: її піолітико-правовий статус
- •70. Культура і духовне життя в Україні у 1917-20-их роках
- •71. Здійснення індустріалізації в Україні. Будови перших п’ятирічок
- •72.Насильницька колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •73. Суспільно-політичне життя в Україні в 30 роках. Сталінські репресії
- •74. Культурне життя в Україні в 30-ті роки. Розстріляне відродження
- •75. Соціально-економічне становище Східної Галичини, українських земель у складі Румунії та Закарпаття у 20-30 рр. ХХст.
- •76. Суспільно-політичне життя в зх.-укр. Землях, Північній Буковині і Закарпатті в 20-30 роках хх ст.. ( кпзу, ундо, Сельроб, оун)
- •77. Проголошення Карпатської України та її падіння
- •78. Радянсько-німецький договір про ненапад
- •79. Оборонні бої на території України у 1941-1942 роках
- •80. Окупаційний режим в Україні в 1941-1944 роках
- •81. Течії антифашистського Руху Опору в Україні в роки ввв та його внесок у перемогу над ворогом
- •82. Звільнення України від нацистської окупації в 1943-1944 роках
- •83. Відбудова народного господарства України у 1945- на початку 50-их років
- •84. Культурне життя в Україні у другій половині 40-их – на початку 50-их років
- •85. Процес десталінізації в Україні, його позитивні сторони, непослідовність та обмеженість
- •86.Культура і духовне життя в Україні в часи хрущовської «відлиги»
- •87. Економічні реформи середини 60-х років та наростання кризових явищ в економіці України.
- •88. Опозиційний рух в Україні у другій половині 60-х – першій половині 80-х років
- •89. Україна в роки «перебудови» ( друга половина 80-х – початок 90-х років)
- •90. « Гласність» і початок національного відродження
- •91. Деклараці про державний суверенітет України та Закон про економічну самостійність України та їх історичне значення
- •92.Спроба державного перевороту в срср у 1991р. Та події в Украіні Акт проголошення незалежності України.
- •93. Розпад срср та роль України в утворенні снд
- •94.Становлення багатопартійної системи в Україні в кінці 80-х – на початку 90-х років
- •95. Конституція незалежної України: структура і головні положення
- •96. Зовнішня політика незалежної України
- •97. Проблеми переходу до ринкових відносин в Україні та шляхи їх вирішення.
- •98. Сучасна релігійна та міжконфесійна ситуація в Україні.
- •99. Проблеми національно-культурного відродження в Україні на сучасному етапі
89. Україна в роки «перебудови» ( друга половина 80-х – початок 90-х років)
Після смерті Генерального секретаря ЦК КПРС К.Черненка в березні 1985 р. на посаду керівника КПРС та СРСР було обрано М.Горбачова. Саме за його ініціативою розпочалась перебудова в СРСР (квітень 1985 p.). Перебудова мала охопити п'ять провідних сфер життєдіяльності суспільства: економіку (перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних), внутрішню політику (демократизація суспільного життя та народовладдя), зовнішню політику (припинення "холодної війни" та побудова спільноєвропейського дому); соціальну сферу (покращання матеріального та культурного добробуту населення), ідеологію (ліквідація цензури, гласність, вільне виявлення думки громадян). Теоретично ідеї перебудови мали шанс на реалізацію, але, як показало наступне життя, крім загальних декларацій, М.Горбачов так і не зміг протягом 6-річного періоду висунути будь-яку практичну концепцію реформування радянського суспільства.
Перебудова швидко зайшла в глухий кут, поглибила суспільно-політичну, економічну та національну кризи, завершилась розпадом СРСР. Партійне керівництво України на словах однозначно виконувало "маневри" кремлівського керівництва. А насправді певний час блокувало перебудовні процеси в Україні.
Перебудова мала чотири етапи: березень 1985 р. — січень 1987 р. — перебудова здійснюється під гаслом "більше соціалізму"; 1987-1988 pp. — основний лейтмотив - "більше демократії"; 1989-1990 pp. — розмежування і розкол у таборі провідників перебудови; 1991 р. — перемога радикал-реформізму, розпад СРСР.
Перебудовні процеси в Україні контролювались управлінською номенклатурою тоталітарної держави. Протягом 1985-1987 pp. в Україні були відсутні значні політичні сили у вигляді громадських об'єднань та народних фронтів, які виникли в Прибалтиці та Росії. Пасивність широких народних мас має своє пояснення. На тлі загального, насамперед економічного, розвалу ситуація в Україні залишалась відносно стабільною.
Був ще один важливий суб'єктивний чинник. Гласність у союзних республіках почалась з гострої критики перших партійних керівників і партноменклатури різного рангу. В.Щербицький, який 17 років очолював Компартію України, залишався ортодоксальним комуністом і перетворився на одного з опонентів М.Горбачова. Преса називала Україну заповідником застою.
Чорнобильська катастрофа (квітень 1986 p.), екологічна трагедія XX ст., все більше охоплювала терени України, сприяла пожвавленню суспільно-політичного руху в республіці. 13 листопада 1988 р. у Києві відбувся перший за роки радянської влади масовий мітинг (20 тис. учасників), присвячений екологічним проблемам.
1989 р. по Україні прокотилась хвиля шахтарських страйків, які поруч з економічними питаннями гостро ставили питання і політичні — відмова в довірі номенклатурі та чиновникам-бюрократам.
У вересні 1989 р. В.Щербицький залишив пост Першого секретаря ЦК КПУ, а цю посаду зайняв В.Івашко.
В умовах різкого загострення соціально-економічної кризи, зростання цін і невпинного погіршення життєвого рівня населення навесні 1990 р. відбулись перші демократичні вибори до Верховної Ради, які посилили розшарування політичних сил.