Основна частина роботи

Основна частина студентської наукової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки, підрозділи, пункти та висновки до розділів друкуються на тій же сторінці, що і попередній підрозділ або пункт.

Розділи оформлюються таким чином. У першому рядку сторінки відцентровано ЖИРНИМИ літерами з першої великої друкується слово „розділ” і зазначається його номер (арабськими цифрами без знака №). Крапка після номера не ставиться. На наступному рядку відцентровано ВЕЛИКИМИ ЖИРНИМИ літерами друкується назва розділу. Крапка після назви не ставиться. Якщо назва розділу складається з двох речень, між ними ставиться крапка і друге речення починається з великої літери. Якщо назва розділу розташовується на декількох рядках, вони мають бути структуровані за змістом, наприклад:

НЕПРАВИЛЬНО:

Розділ 1

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ КАТЕГОРІЇ

ЕМОТИВНОСТІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

ПРАВИЛЬНО:

Розділ 1

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ

КАТЕГОРІЇ ЕМОТИВНОСТІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

Існує два способи розпочати розділ.

1. Розділ може розпочинатися з невеликої за обсягом преамбули, в якій коротко повідомляється, про що йтиметься у розділі. У цьому разі після назви розділу пропускається рядок і потім з абзацу починається текст преамбули, наприклад:

Розділ 3

ЕМОТИВНА ОЦІНКА У ТРОПАХ

Цілком імовірно, що в мисленні оцінки різних типів належать до самостійної – аксіологічної – концептуальної площини. Докладний огляд її організації виходить за межі нашого дослідження, де в центрі уваги перебуває лише емотивна оцінка, виражена конкретними мовними засобами в аналізованих художніх творах. У цьому розділі ми обмежуємося тими спостереженнями, що є релевантними для подальшого аналізу наших даних.

Після преамбули пропускається рядок і з абзацу жирними цифрами та жирними маленькими літерами (з першої великої) друкується номер і назва першого підрозділу цього розділу;

2. Перший підрозділ цього розділу може розпочинатися відразу після назви розділу. У цьому разі після назви розділу пропускається рядок і з абзацу жирними цифрами та жирними маленькими літерами (з першої великої) друкується номер і назва підрозділу.

В обох випадках підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Після номера підрозділу повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу, після якого крапка не ставиться. Далі пропускається рядок і з абзацу починається текст підрозділу, наприклад:

Розділ 1 Концептуальний аспекТ категорії емотивності художнього текстУ

1.1. Художній текст як об’єкт лінгвістичного дослідження

Поняття „текст” є одним із найбільш дискутованих у сучасних наукових колах. Текст – базове фундаментальне поняття гуманітарних наук, що має в кожній із них (лінгвістиці, літературознавстві, фольклористиці, історичному джерелознавстві тощо) специфічний зміст [5, 65].

Підрозділи можуть складатися з пунктів. У цьому разі після попереднього підрозділу або пункту пропускається рядок і з абзацу жирним курсивом друкується номер і назва пункту. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. Після номера пункту повинна стояти крапка. Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Після заголовка пункту ставиться крапка і в тому ж рядку починається текст пункту, наприклад:

2.2.1. Шляхи формування емотивної оцінки. Вихідним матеріалом для аналізу емотивної оцінності образу Чарівної Країни стають конкретні дескрипції тих предметів, що є наповнювачами ролей ТЕРИТОРІЯ-ЛАНДШАФТ, БУДІВЛІ, РОСЛИНИ і ТВАРИНИ, які включаються в ментальний образ певного регіону.

Якщо робота має реферативно-емпіричний характер, то у першому розділі подають огляд наукової літератури за темою та виклад загальної методики і основних методів дослідження. Наступний розділ (розділи) містять аналіз емпіричного матеріалу. Обсяг теоретичної частини роботи не повинен перевищувати 50%.

В огляді літератури студент детально окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи вчених, необхідно назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити свій внесок у розв’язання проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у певній галузі.

Примітка 1. Якщо у тексті потрібно виділити певні терміни та поняття, рекомендується робити це підкреслюванням, жирним шрифтом, жирними курсивом або жирним підкресленим курсивом. Наприклад:

Розглянемо ті з концептуальних моделей, що надалі використовуються нами при аналізі фактичного матеріалу дослідження. До таких моделей належать перш за все пропозиція, фрейм і мережа, що фігурують у фреймовій семантиці. Пропозиція є двохелементною концептуальною структурою, що включає логічний суб’єкт (предмет думки) і логічний предикат (характеристику цього предмета).

Виділяти щось курсивом не рекомендується, адже цей шрифт зарезервований для прикладів. Усі аналізовані в роботі приклади (будь-якою мовою) повинні друкуватись курсивом, наприклад:

Концептосфера артефакт включає як фізичні артефакти (fine house, sweet hotel), так і духовні артефакти (good music). Різниця між об’єктами та феноменами природи полягає в тому, що до перших ми відносимо об’єкти ландшафту (terrific sea, cursed earth), а до других погодні явища та феномени, що не мають сталої просторової форми (grim silence, wild weather, queer chill, good wind). Концептосфери тварина та рослина об’єктивуються у тексті назвами представників фауни (beautiful horses, terrible wolves) і флори (horrible flowers).

Примітка 2. При зазначення кількості одиниць чѝсла від одного до десяти друкуються буквами, більше десяти – цифрами, наприклад: п’ять дієслів, вісім фразеологізмів, два приклади, АЛЕ 18 одиниць, 234 прикметника, 12 займенників.

У кінці кожного розділу, підрозділу, пункту має бути логічний перехід до наступної складової роботи, що може бути експлікований фразами на зразок „про що йтиметься у наступному підрозділі”, „ця проблема висвітлюватиметься нижче”, „про що і піде мова далі”, наприклад:

Однією з конститутивних ознак будь-якого тексту, в тому числі і художнього, є наявність у ньому низки специфічних текстових категорій [31, 206], про які піде мова далі.

Перехід може здійснюватись імпліцитно, без вищезазначених фраз, але в цьому разі він повинен відсилати до назви наступного підрозділу або пункту, наприклад: