Зміст роботи

Зміст подають на другій сторінці наукової роботи. Слово „зміст” друкують на першому рядку сторінки відцентровано ВЕЛИКИМИ ЖИРНИМИ літерами. Після нього крапка не ставиться. Потім пропускається рядок і подаються найменування та номери початкових сторінок усіх складових частин роботи. При оформленні змісту ВЕЛИКИМИ ЖИРНИМИ літерами друкуються назви основних складових частин роботи (вступ, загальні висновки, список використаних джерел, список джерел фактичного матеріалу та додатки). Слово „розділ” друкують маленькими жирними з першої великої. Назви розділів друкують ВЕЛИКИМИ літерами. Розміщення складових роботи на сторінці відносно лівого берега повинно відповідати ієрархії цих складових: вступ, усі розділи з назвами, загальні висновки, список використаних джерел, список джерел фактичного матеріалу та додатки друкуються з початку рядка, підрозділи з назвами та висновки до розділів починаються дещо правіше, пункти з назвами – ще правіше (див. Додаток 6).

Якщо назва складової частини роботи розташовується на декількох рядках, вони мають бути структуровані за змістом, наприклад:

НЕПРАВИЛЬНО:

Розділ 3. СПОСОБИ НОМІНАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ

КОНЦЕПТУАЛЬНИХ СТРУКТУР В АНГЛІЙСЬКІЙ

МОВІ КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ........................................................47

ПРАВИЛЬНО:

Розділ 3. СПОСОБИ НОМІНАЦІЇ

ІННОВАЦІЙНИХ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ СТРУКТУР

В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ КІНЦЯ ХХ СТОЛІТТЯ..........................47

ПРАВИЛЬНО:

П ерелік умовних позначень

Якщо у науковій роботі використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Слова „перелік умовних позначень” друкують ВЕЛИКИМИ ЖИРНИМИ літерами на першому рядку сторінки відцентровано. Крапка після них не ставиться. Потім пропускається рядок і подається сам перелік. Його треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа – їх детальну розшифровку. Наприклад:

ВЛ – внутрішній лексикон

ККС – концептуальна картина світу

МКС – мовна картина світу

ОК – ономасіологічна категорія

Якщо в роботі скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а розшифровку скорочень наводять у тексті при першому згадуванні, наприклад: концептуальна картина світу (далі – ККС).

Вступ

Це дуже відповідальна частина наукової роботи, яка містить усі кваліфікаційні характеристики наукового дослідження. У вступі певним чином сконцентрована вся робота у згорнутому вигляді. Вступ є текстом, створеним за моделлю клішованого типу, де регламентуються не лише характер компонентів та їхня послідовність, а й характер заповнення цих компонентів. Саме тому у вступі треба особливо точно дотримуватись зазначених нижче вимог.

Слово „вступ” друкують ВЕЛИКИМИ ЖИРНИМИ літерами на першому рядку сторінки відцентровано. Крапка у кінці не ставиться. Потім пропускається рядок і з абзацу друкується текст вступу. Приблизний обсяг вступу – 3-4 сторінки. Він пишеться, як правило, після того, як інші складові роботи завершено.

У вступі матеріал подають у такій послідовності:

1. зазначення теми роботи;

2. короткий огляд літератури з теми;

3. актуальність теми;

4. мета дослідження;

5. завдання дослідження;

6. об’єкт дослідження;

7. предмет дослідження;

8. матеріал дослідження;

9. методи дослідження;

10. наукова новизна отриманих результатів (для магістерської роботи);

11. теоретичне значення роботи;

12. практичне значення роботи;

13. апробація результатів дослідження (при наявності);

14. публікації (при наявності);

15. опис структури роботи (не обов’язково).

Зупинимось на кожному елементі вступу (зразок оформлення вступу поданий у Додатку 7).

1. Перший абзац вступу складається з одного речення, в якому зазначається тема роботи, наприклад:

У цій дисертації запропоновано лінгвокогнітивний аналіз образу Чарівної Країни у творах Дж. Р. Р. Толкієна.

* * *

У цій кваліфікаційній роботі запропоновано аналіз семантичних та синтагматичних характеристик дієслів руху у сучасній англійській мові.

* * *

Дипломна робота присвячена аналізу фонетичних особливостей канадського варіанту англійської мови.

* * *

У нашій роботі запропоновано аналіз кольору як зображувального засобу у творах Р. Бредбері.

* * *

Цю роботу присвячено аналізу образу СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ, відтвореного в публікаціях газети The New York Times.

2. Другий абзац вступу містить короткий огляд наукової літератури з теми. Необхідно зазначити, які аспекти досліджуваного питання вже вивчались науковцями, які результати вони отримали, а також що залишилось поза увагою або мало дослідженим, наприклад:

Дослідження, присвячені семантиці художнього тексту [31; 92; 93; 32; 134; 135; 89; 107; 68; 75; 38 та ін.], наголошують на тому, що художній текст відрізняється від інших текстів експресивністю та розмаїттям способів своєї змістової організації. Важливою складовою семантики таких текстів є система образів, які виконують свою роль у формуванні загального змісту тексту як єдиного цілого [5, 75]. З огляду на інформаційну складність художніх образів, питання щодо їх змісту, призначення в тексті та засобів мовного втілення потребують подальшого дослідження.

Важливу роль у системі образів художнього твору відіграє топофон, або простір [35, 19], який розглядається у ряді лінгвістичних робіт [51; 123; 114; 176]. Водночас топофон у текстах „фентезі” залишається поза увагою дослідників. Аналогічно, залишається маловивченим і сам цей порівняно молодий художній жанр, якому поки що присвячені поодинокі праці переважно літературознавчого [65; 21; 161] та філософського [80] плану. Лінгвістичний аналіз образу Чарівної Країни у творах Толкієна є доцільним у зв’язку з тим, що жанроутворюючу функцію в тексті виконує саме топофон.

* * *

Орієнтація сучасної лінгвістичної парадигми на вивчення ролі людського фактора в мові та мовленні сприяє тому, що протягом останніх двох десятиліть мова політики стає об’єктом численних досліджень [див., наприклад, 25; 10; 32; 54; 55; 42; 68 та ін.]. Більшість розвідок, присвячених аналізу політичного дискурсу, можуть бути віднесені до галузі лінгвопрагматики: в них дається детальний аналіз досить широкого арсеналу мовних засобів, що супроводжуються різноманітними конотаціями, які формують у читача відповідне ідеологічне спрямування [див., наприклад, 15; 7; 34; 41; 22; 13; 3 та ін.]. Незважаючи на те, що майже кожна робота з політичного дискурсу містить згадку про відтворення в ньому відповідних ідеологічних стереотипів, опис останніх значно поступається описам мовних засобів їх утілення. Дослідження у сфері когнітивної лінгвістики, які спрямовуються на пошук способів моделювання вербалізованої інформації, відкривають перед соціопрагматикою політичного дискурсу нові перспективи.

Слід пам’ятати, що студентська наукова робота розкриває відносно вузьку тему, тому огляд праць учених роблять тільки з питань обраної теми, а не проблеми в цілому. Якщо з питань цієї теми є багато літературних джерел, то детальніший огляд літератури та висвітлення дискусійних моментів, різних точок зору, а також власної думки щодо питання треба перенести у відповідний розділ. У вступі думки дослідників передаються у їх „сконцентрованому” вигляді, а в розділах – більш детально.

Примітка. Якщо у вступі міститься посилання на декілька джерел, порядок розташування цих джерел визначається ХРОНОЛОГІЄЮ ЇХ НАПИСАННЯ від найранішого до найпізнішого.

3. Актуальність – обов’язкова вимога до будь-якого наукового дослідження, її зазначення має з’являтися на першій сторінці вступу. Актуальність – це корисність теми для сучасного розвитку науки, її відповідність сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку. Актуальність може визначатися двома факторами:

1) значущістю, важливістю для досліджуваної сфери явища, що розглядається у роботі (наприклад, провідною роллю дієслова у системі мови, важливістю адекватності перекладу для розуміння іншомовних текстів тощо);

2) сучасністю запропонованого підходу до аналізу досліджуваного явища, приналежністю цього підходу та застосованих методів до сучасної наукової парадигми (такою, наприклад, є когнітивний або функціональний підхід до аналізу мовних явищ).

Слово „актуальність” друкують жирними маленькими літерами. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним, наприклад:

Актуальність теми роботи визначається загальною спрямованістю сучасних досліджень української германістики з теоретичної та практичної лексикології і лексикографії на виявлення основних мовних та немовних чинників розвитку і функціонування лексичного складу англійської мови. Актуальність теми зумовлена також необхідністю комплексного вивчення лінгвокогнітивних та семантичних особливостей одного з лексичних пластів (англійських композитів з першим дієслівним компонентом), яке сприятиме розкриттю особливостей процесу семантизації складних слів, виявленню номінативно-дериваційних механізмів утворення композитів шляхом семантико-когнітивного аналізу, що є актуальним для розвитку сучасної теорії функціонально-орієнтованої композитології та дериватології.

* * *

Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю низки сучасних мовознавчих досліджень на встановлення системних взаємозв'язків лексичних одиниць у межах певних номінативних просторів. Своєчасність вивчення номінації складників таких угруповань зумовлюється необхідністю розкриття їх особливостей у лінгвокогнітивному та лінгвокультурному ракурсах.

* * *

Актуальність теми роботи зумовлена загальною орієнтацією сучасної лінгвістики на дослідження функціонування мови в людському суспільстві, на вивчення мовних та мовленнєвих одиниць у діяльнісно-комунікативному аспекті. Застосування діяльнісного підходу дозволяє досліджувати інтеракційну природу мовленнєвих дій. У цьому зв'язку важливим є пропонований аналіз макромовленнєвих актів як одиниць мовної взаємодії учасників діалогу, і, зокрема, взаєморозуміння, що є невід'ємним компонентом повсякденної мовленнєвої практики.

* * *

Актуальність дослідження зумовлена не лише його зверненням до надзвичайно популярної нині в лінгвістиці теми політичного дискурсу, що ввійшов у період зміни ідеологічної тональності, а й необхідністю подальшої розробки методологічного апарату для формальної презентації структури знань, оцінок і вірувань, об’єктивованих людиною в мові.

* * *

Актуальність обраної теми визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд особливостей репрезентації знань у мові, а також за допомогою мови й тексту. Вивчення емотивності в семантико-когнітивному аспекті є актуальним тому, що дозволяє розкрити нову грань дослідницької парадигми лінгвістики тексту, висвітлюючи залежність імовірного емоційного впливу художніх текстів від текстової репрезентації емоціогенних знань.

* * *

Значний навчальний потенціал і недостатня розробка таких аспектів використання відеофономатеріалів у початковій школі як психологічні передумови використання відеофонограми для навчання молодших школярів, умов відбору та функціонування відеофонограми, організації процесу навчання з її застосуванням, відсутність цілісної концепції формування навичок і вмінь усного мовлення в початковій школі з використанням відеофонограми зумовили актуальність теми нашого дисертаційного дослідження.

Примітка. Актуальність теми роботи не може визначатися тим, що певне явище ніколи не досліджувалось у науці.

4. Мета дослідження – це кінцевий результат, на досягнення якого спрямована робота. Вона повинна узгоджуватись з темою роботи, наприклад:

Тема	Мета
Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі сучасної англійської мови)	Мету дисертації становить розкриття природи емотивності художнього тексту шляхом виявлення особливостей зазначеної категорії в семантико-когнітивному аспекті тексту.
Функціональні зміни в системі номінативних одиниць сучасної англійської мови	Номінативні одиниці сучасної англійської мови характеризуються винятковим динамізмом зміни своїх функцій. У зв'язку з цим, метою роботи є визначення тенденцій розвитку номінативних одиниць сучасної англійської мови на основі аналізу реалізації їх потенційних функцій.
Композити з першим дієслівним компонентом у сучасній англійській мові: семантико-когнітивний аспект	Метою дослідження є встановлення особливостей композитів з першим дієслівним компонентом у сучасній англійській мові шляхом визначення їх формальних, семантико-когнітивних та функціональних властивостей.
Номінативний простір «Ігровий вид спорту» в сучасній англійській мові: Лінгвокогнітивний та лінгвокультурний аспекти	Мета дослідження - встановлення особливостей організації лексики, що позначає ігрові види спорту в сучасній англійській мові.
Навчання усного англомовного мовлення учнів початкової загальноосвітньої школи з використанням відеофонограми	Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці й експериментальній перевірці методики навчання усного англомовного мовлення учнів початкової школи з використанням відеофонограми.

Слово „мета” в тексті вступу друкується жирними маленькими літерами.

5. Завдання дослідження – це складові мети. Для визначення завдань із мети виділяють дії, які потрібно здійснити, щоб її досягти. Жодне завдання не може повторювати мету або бути ширше неї. Завдання вводяться стандартизованим реченням типу „Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких конкретних завдань” або „Досягненню мети сприяє вирішення таких завдань” або „Досягнення мети вимагає вирішення конкретних завдань”. Завдання формулюються у формі переліку дій (вивчити ..., описати ..., встановити ..., з’ясувати ..., проаналізувати ..., порівняти... і т. ін.), наприклад:

• проаналізувати різноманітні ракурси мови в контексті теорії дискурсу;

• описати запропоновані в когнітивній лінгвістиці і семіотиці концептуальні моделі, релевантні для формування методологічного апарату дослідження;

• розглянути вербалізований концепт СУВЕРЕННА УКРАЇНА як такий, що складається з понять ПОЛІТИКА УКРАЇНИ, ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ, НАРОД УКРАЇНИ, КУЛЬТУРА УКРАЇНИ і відтворити для кожного з них відповідну онтологічну модель, що відбиває специфіку фактуальної інформації, поданої в газеті;

• дослідити динаміку висвітлених у газеті тем з урахуванням кількісної представленості предикатів;

• створити аксіологічну модель інтерпретації фактів.

* * *

• з'ясувати сутність поняття "авторська модальність художнього тексту" з урахуванням складної структури модальних відношень полісуб'єктного художнього мовлення;

• розробити дискурсивну модальну модель і визначити її основні координати;

• виділити і всебічно проаналізувати основні типи авторської модальності;

• визначити основні форматори модальних смислів у структурі художнього тексту;

• дослідити можливості вираження модальності в різних композиційних сегментах авторського тексту;

• з'ясувати основні характеристики видів модальності з типом оповіді.

* * *

• уточнити зміст поняття номінативного простору;

• розкрити організацію лексичних засобів на позначення компонентів номінативного простору „Ігровий вид спорту” в сучасній англійській мові;

• визначити структурні, семантичні й ономасіологічні особливості лексики, що позначає ігрові події засобами сучасної англійської мови;

• розкрити концептуальну структуру позначень ігрових видів спорту (футбол, крикет і бридж) у сучасній англійській мові;

• описати ієрархію відносин між: лексичними одиницями, що позначають ситуацію гри у футбол, крикет і бридж; засобами сучасної англійської мови;

• представити мовленнєві особливості реалізації типової ігрової ситуації засобами сучасної англійської мови.

* * *

• уточнити поняття "функція" та впорядкувати термінологічний апарат функціональної лінгвістики, придатний для аналізу функціональних особливостей номінативних одиниць сучасної англійської мови у висловлюванні;

• дослідити взаємозв'язок форми і функції одиниць номінації у висловлюванні;

• розглянути випадки зміни функціональних особливостей англійських одиниць номінації у висловлюванні;

• розробити визначення функціональної переорієнтації номінативних одиниць сучасної англійської мови;

• виділити системно-мовні, когнітивні та комунікативні передумови функціональної переорієнтації номінативних одиниць сучасної англійської мови;

• визначити форми прояву функціональної переорієнтації одиниць сучасної англійської мови;

• проаналізувати специфіку функціональної переорієнтації окремих груп лексики сучасної англійської мови (власних назв, абревіатур абревіатур і акронімів, вигуків і звуконаслідувальних слів, прислівників.

Завдань у студентській науковій роботі не повинно бути багато (рекомендована кількість – від чотирьох до шести). Першим завданням студентської роботи, як правило, є огляд основних положень наукових робіт щодо теми дослідження та вибір (розробка) методологічного апарату дослідження. Слово „завдання” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

6-7. Об’єкт і предмет дослідження нерозривно пов’язані між собою. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію й обрані для вивчення. В об’єкті виділяється його частина, яка є предметом дослідження. Предмет дослідження – це той аспект об’єкта, його характеристики, функції тощо, які розглядаються в роботі. Отже, об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

У роботах із лінгвістики об’єктом, як правило, виступає певна мовна одиниця або категорія, предметом – її особливості (значення, структура, функціонування тощо). У роботах із зарубіжної літератури об’єктом є твір у цілому, а предметом – його складові (поетика, система образів, особливості стилю письменника тощо). У роботах із методики викладання іноземної мови об’єктом може бути навчання одного з видів мовленнєвої діяльності (читання, письмо, говоріння, аудіювання), предметом – особливості навчання цих видів (певний підхід у навчанні, вікові особливості навчання, тип закладу, де здійснюється навчання тощо). Наприклад,

Об’єкт	Предмет
Значення, виявлені в тематично заданому політичному дискурсі	Структури відображення знань, які стоять за цими значеннями і включають відповідні ідеологічні стереотипи
Зміст образу Чарівної Країни в романах Толкієна	Концептуальні структури, на підставі яких формується цей зміст
Композити в англомовній прозі	Образотворчі функції ономасіологічного узгодження композитів
Діалоги творів А.Крісті	Засоби інтенсифікування висловлювання у діалогах
Речення із займенником “it” у творі Діккенса „Пригоди Олівера Твіста”	Способи перекладу речень із займенником “it”
Детективні оповідання Е. По	Поетика детективних оповідань Е. По
Текст реклами у німецькомовній пресі	Синтаксичні та лексичні особливості тексту реклами
Метафора у романі Д. Фаулза „Жінка французького лейтенанта”	Концептуальний простір метафори
Діалогічний дискурс у романі Е. Сігала “Клас”	Аксіологічна структура діалогічного дискурсу

Слова „об’єкт” і „предмет” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

8. Матеріал дослідження визначається видом роботи. У роботах реферативного характеру матеріалом дослідження є наукові роботи щодо теми дослідження. У роботах реферативно-емпіричного плану матеріал дослідження – це джерело фактичного матеріалу. Наприклад:

Матеріал дослідження представлено 3038 пропозиціями, виявленими в 1962 текстах статей із газети The New York Times.

* * *

Матеріалом дослідження слугували сучасні англомовні художні тексти – 372 коротких оповідання та 3 романи (загальним обсягом біля 6 тис. сторінок), авторську розповідь у яких було проаналізовано як суцільно, так і вибірково.

* * *

Матеріалом дослідження слугували 479 лексичних одиниць, що позначають ігрові події, відібраних методом суцільної вибірки зі словників, тезаурусів і спортивних глосаріїв, а також зафіксованих у сучасній англомовній періодичній пресі (1999-2003 рр).

* * *

Матеріал дослідження складають 11885 фрагментів тексту, що містять пропозиції, які характеризують Чарівну Країну. Емпіричні дані одержано шляхом наскрізної вибірки з романів Толкієна „The Silmarillion”, „The Hobbit” та „The Lord of the Rings” (загальний обсяг – 1904 сторінки).

Примітка. Якщо матеріалом дослідження у лінгвістичних роботах слугують художні твори, необхідно вказувати їх загальний обсяг (у сторінках). Якщо матеріалом слугують словники або періодичні видання, то їх обсяг не зазначається.

Слово „матеріал” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

9. Методи дослідження, використані в роботі, зумовлюються специфікою предмета дослідження, властивостями мовного матеріалу, що вивчається, метою і завданнями дослідження. Крім методів у цій частині вступу можуть бути зазначені основні поняття, що застосовуються при аналізі матеріалу. Перелічуючи методи, необхідно вказати, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Наприклад:

При аналізі мовного матеріалу було використано методи концептуального аналізу, запропоновані в когнітивній лінгвістиці. Зокрема, для побудови онтологічної концептуальної моделі образу Чарівної Країни залучено пропозиційні та фреймові структури, інтегровані в модель концептуальної мережі. При виявленні окремих онтологічних складових образу ми посилаємось на положення теорії ментальних просторів. Побудова аксіологічної (емотивної) моделі образу здійснюється на підставі категоріальної структури, відомої як квадрат, або решітка, Греймаса. Розгляд емотивної спрямованості ролей, що конституюють образ Чарівної Країни, а також емотивної спрямованості образу як цілого дано в термінах теорії прототипів. Аналіз мовних засобів, що об’єктивують образ, включає методи семантичного та концептуального моделювання, запропоновані в рамках теорії концептуальної інтеграції та теорії концептуальної метафори. Висновки про типовість тих чи інших емотивних оцінок, які

супроводжують образ, а також про типовість певного змісту, що передається за допомогою тропів, ґрунтуються на даних кількісного аналізу.

* * *

Дослідження вимагало комплексного застосування таких методів: аналітико-описового методу для з'ясування структурного й семантичного аспектів композитів з першим дієслівним компонентом; трансформаційного аналізу для встановлення можливих трансформів-етимонів віддієслівних композитів; аналізу за безпосередніми складниками для з'ясування словотвірної та дериваційної моделі складного слова з першим дієслівним компонентом; компонентного аналізу для встановлення семантичного об'єму досліджуваних одиниць; внутрішньо валентного аналізу для визначення комбінаторного потенціалу першого дієслівного ітеративного компонента досліджуваних композитів, а також при побудові словотвірних рядів; фреймового аналізу з метою виявлення когнітивних механізмів формування семантики англійських композитів з першим дієслівним компонентом.

* * *

У дослідженні використовуються такі методи: описовий – для встановлення семантичних і ономасіологічних особливостей лексики на позначення ігрових видів спорту на сучасному етапі розвитку англійської мови; аналіз словникових дефініцій – з метою виявлення номінативних особливостей лексичних засобів позначення ситуації гри у футбол, крикет і бридж; компонентний аналіз – для визначення й опису семантичної структури досліджуваних лексичних одиниць і виявлення компонентів, які відображають семантичні відношення в номінативному просторі „Ігровий вид спорту”; метод фреймового моделювання, за допомогою якого встановлено особливості семантики номінації й функціонування окреслених лексичних одиниць; для виявлення особливостей структурної організації номінативного простору „Ігровий вид спорт” був застосований польовий підхід.

* * *

Вирішення визначених завдань передбачає використання таких методів дослідження: вивчення й узагальнення теорії та досвіду використання відеофонограм на середньому та старшому ступенях навчання в середніх та вищих навчальних закладах; наукове спостереження за навчальним процесом, бесіди з учнями та вчителями англійської мови; лабораторний експеримент для визначення навчальних якостей модифікованої автентичної відеофонограми; тестування мовної компетенції молодших школярів; навчальний експеримент, спрямований на перевірку ефективності використання відеофонограм і друкованих навчальних матеріалів; критичний аналіз наукової літератури з педагогіки, психології, нейропсихології, лінгвістики та методики навчання іноземних мов за темою дослідження.

Примітка. Метод суцільної вибірки є не методом дослідження, а методом отримання фактичного матеріалу, отже, він не вказується у цій частині вступу.

Слово „методи” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

10. Наукова новизна є обов’язковою лише для магістерської роботи. Наукова новизна – це ознака, наявність якої дає авторові підстави використовувати поняття „вперше” при характеристиці отриманих результатів і проведення дослідження в цілому. Поняття „вперше” означає факт відсутності в науці подібних результатів до їх публікації.

Новизна результатів дослідження може бути зумовлена трьома рівнями:

1. перетворенням відомих даних, їх докорінною зміною;

2. розширенням, доповненням відомих даних;

3. уточненням, конкретизацією відомих даних, поширенням відомих результатів на новий клас об’єктів, систем і т. ін.

Рівень перетворення характеризується принципово новими в певній галузі знаннями, які не просто доповнюють відомі положення, а є чимось самостійним. На рівні доповнення новий результат розширює відомі теоретичні або практичні положення, додає до них нові елементи, доповнює знання в певній галузі без зміни їх сутності. На рівні конкретизації новий результат уточнює відоме, конкретизує окремі положення, поширюється на новий клас об’єктів, систем, явищ. Студентська наукова робота повинна відповідати другому або третьому рівню наукової новизни (перший рівень вимагається від дисертацій).

При зазначенні новизни необхідно виявити відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни. Наприклад:

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше запропонований лінгвокогнітивний аналіз образу Чарівної Країни, який є провідним для порівняно нового жанру „фентезі”, що залишається дотепер маловивченим. У роботі застосовано нові методики, розроблені у когнітивній лінгвістиці протягом останніх років. Дослідження дозволило отримати результати, які є новими для теорії тексту в цілому та теорії англомовного тексту зокрема: 1) виявлено концептуальну структуру образу простору у творах Толкієна; 2) встановлено зв’язок між концептуальними структурами, що впорядковують представлений у досліджуваному образі зміст онтологічного та аксіологічного (емотивного) планів; 3) визначено роль оцінки топофону як підстави для формування прагматики художнього тексту; 4) виявлено спільні риси між образом простору у творах Толкієна та топофоном у міфах народів світу; 5) продемонстровано роль тропів як цілісного комплексу мовних засобів для формування емотивної оцінності художнього образу.

* * *

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в роботі вперше поставлено питання про співвіднесеність емотивності як категорії художнього тексту з емоціогенними знаннями, опредметненими в ньому. Новими в нашому дослідженні є: розробка концептуальної моделі емотивності, що інтегрує три її складові – предметність, залученість і сугестивність; виділення показників емотивності та характеристика їхніх різновидів. Вперше в роботі розкривається ієрархічність емотивно навантажених компонентів тексту, вводяться в лінгвістичний обіг і визначаються поняття „показники емотивності”, „сигнали емотивності”, емотивний профіль”, уточнюються поняття „емотивні ситуації” та „емотивні топіки”.

* * *

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше на засадах комплексного підходу здійснено теоретичне узагальнення проблеми авторської модальності художнього тексту, розроблено цілісну концепцію категорії авторської модальності на основі аналізу комплексу мовних і немовних чинників, які зумовлюють її формування, функціонування та інтерпретацію. Вперше категорія модальності розглядається як єдине цілісне утворення, у якому нерозривно пов'язані об'єктивний і суб'єктивний аспекти, що зумовило необхідність запровадження нового терміна "авторська модальність". Новою можна вважати розробку дискурсивної модальної моделі та її координат, визначення основних модальних рівнів художнього тексту. Вперше виявлено весь комплекс мовних і текстових засобів художньої модалізації. Новизною відзначається також з'ясування особливостей композиційно-текстового виміру модальності, що відкриває новий напрям досліджень - аналіз модальності як прагмасемантичної текстової категорії.

* * *

Наукова новизна роботи полягає в тому, що ономасіологічні та когнітивні особливості префіксальних моделей в історичному плані не були предметом окремого наукового пошуку на матеріалі англійських неологізмів зазначеного періоду. Проблема стійкості лексичних новоутворень уперше досліджується нами у плані динамічної синхронії, що дозволяє простежити як долю кожної окремо взятої інновації, її моделі, так і найбільш загальні тенденції, притаманні префіксальному способу словотворення за вказаний період розвитку англійської мови. У роботі вперше показана активність неологізмів у тому вигляді, в якому вони проявляються в межах префіксальної інновації. Нами вперше здійснено спробу вивчення сукупності питань, що стосуються формування та перетворення когнітивних структур у ході соціально-історичного розвитку мови, а також характеру їхнього закріплення за елементами лексичної системи.

Слова „наукова новизна” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

11. Теоретичне значення дослідження полягає у тому внеску, який воно робить у подальше вивчення певної галузі, розділу, проблеми і т. ін. науки. Характеризуючи теоретичне значення роботи, варто уникати таких загальних формулювань, як «вагомий, суттєвий внесок», «велике значення». Необхідно чітко вказати, чим саме представлене дослідження є цінним з точки зору подальшої розробки теоретичних питань сучасної науки, наприклад:

Теоретичне значення дослідження визначається тим, що в ньому запропоновано конкретні шляхи розв’язання важливих теоретичних проблем когнітивної семантики, пов’язаних зі способами моделювання емоціогенних знань; питань лінгвістики тексту в ракурсі подальшого вивчення емотивності як однієї з основних категорій художнього тексту, а також проблем лінгвосеміотики, спрямованих на дослідження специфічної знакової природи окремих текстових компонентів (показників емотивності).

* * *

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно являє собою узагальнений аналіз різнорівневих мовних одиниць, поєднаних потенційною спроможністю до зміни своїх функціональних особливостей у структурі англійського висловлювання, тобто до набуття функції одиниць номінації. У роботі також проаналізовано номінативні одиниці, що втрачають свої номінативні показники в англійському висловлюванні. Теоретичний інтерес становить визначення функціональної переорієнтації та її ролі як механізму змін у системі одиниць номінації сучасної англійської мови.

* * *

Теоретичне значення дослідження зумовлена розробкою концепції авторської модальності як провідної категорії художнього тексту. Цим визначається внесок автора дисертації в романське мовознавство, зокрема в лінгвопоетику та текстолінгвістику. У роботі запропоновано новий погляд на категорію модальності, запроваджено нові поняття ”авторська модальність”, „модалізація”. Концептуальна основа дисертації, комплексна методика, результати проведеного дослідження можуть бути використані в подальших теоретичних розробках з модальної проблематики.

Примітка. Теоретичне значення не слід плутати з актуальністю дослідження. Актуальність визначає корисність ТЕМИ для сучасного розвитку науки, а теоретичне значення пояснює внесок РОБОТИ у розвиток науки.

Слова „теоретичне значення” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

12. У рубриці „практичне значення дослідження” подаються відомості про наукове використання одержаних результатів або рекомендації щодо їхнього використання у конкретних галузях, розділах і т. ін. лінгвістики, у навчальному процесі, викладанні конкретних дисциплін (із зазначенням розділів цих дисциплін), написанні методичних розробок, підручників, посібників, наукових статей, робіт тощо, наприклад:

Практичне значення роботи зумовлене доцільністю використання її основних положень та висновків у теоретичному курсі стилістики англійської мови (розділи „Інтерпретація художнього тексту” та „Стилістична семасіологія”). Крім того, результати дослідження можуть бути використані при створенні спецкурсів із когнітивної лінгвістики (розділи „Концептуальні моделі”, „Фреймова семантика”, „Прототипна семантика”, „Концептуальна інтеграція у мові та мовленні” тощо). Запропонована нами методика аналізу художнього образу може бути використана для розгляду інших образів художнього тексту при написанні магістерських та дисертаційних праць. Положення роботи щодо концептуальної структури художнього образу мають безпосередній вихід у практику викладання англійської мови, де нині розробляється такий новий для вітчизняних університетів курс, як навчання побудові текстів різних жанрів (Teaching Writing).

* * *

Практична цінність роботи полягає у виявленні номінативної структури й семантики префіксальних неологізмів, що дає змогу застосовувати отримані результати дослідження у лексикографічній практиці. Запропонована нами методика аналізу префіксального ономасіологічного простору може знайти застосування при вивченні неологізмів, утворених за допомогою інших способів словотворення, та в різних мовах. Практична цінність роботи полягає також у тому, що її результати можуть бути використані при викладанні таких дисциплін: лексикологія сучасної англійської мови (розділи „Словотворення”, „Семантика”, „Етимологія”), історія англійської мови (розділ „Розвиток лексичного складу”), стилістика сучасної англійської мови (розділ „Лексичні стилістичні засоби”) та теорія і практика перекладу (розділ „Лексикологічний аспект перекладу”).

* * *

Практична цінність роботи полягає в можливості використання її результатів у процесі викладання лексикології англійської мови (розділи „Словниковий склад мови”, „Словотвір”, „Семасіологія”), загального мовознавства (розділи „Лексикологія”, „Словотвір”, „Граматика”), а також у практичній лексикографії при укладанні словників сучасної англійської мови. Крім того, окремі положення дослідження можуть бути використані під час вивчення курсів за вибором із когнітивної лінгвістики, функціонального аналізу одиниць номінації та теорії дискурсу. Матеріали дослідження є основою для складання підручників і навчальних посібників із комунікативної граматики та семантики англійської мови, а також можуть бути використані у процесі розробки комунікативно орієнтованої методики викладання англійської мови.

Примітка. Розділи дисциплін, у викладанні яких можуть використовуватись результати дослідження, подаються згідно з робочими та навчальними програмами з відповідних дисциплін.

Слова „практичне значення” або „практична цінність” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

13. Апробація не є обов’язковим елементом студентських наукових робіт, вона вказується при наявності. При зазначенні апробації результатів роботи вказується, на яких наукових з’їздах, конференціях, симпозіумах оприлюднено результати дослідження. Наприклад:

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були предметом обговорення на Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 1999), на Міжнародній науковій конференції „Cognitive/Communicative Aspects of English” (Черкаси, 1999), на Восьмій Міжнародній науковій конференції „Мова і культура” (Київ, 1999), на Другій Всеукраїнській конференції молодих учених „Інформаційні технології в науці й освіті” (Черкаси, 2000) і на Всеукраїнській науковій конференції „Семантика мовних одиниць: теоретичний і прагматичний аспекти” (Херсон, 2001).

Слова „апробація результатів дослідження” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

14. Відомості про публікації також подають при наявності останніх, наприклад:

Публікації. Методика дослідження та його основні результати висвітлено в 4 статтях у наукових журналах.

Слово „публікації” у тексті вступу друкують жирними маленькими літерами.

15. Останньою складовою вступу є опис структури роботи. Він не є обов’язковим і подається за бажанням. Спочатку тут зазначається, з яких елементів складається робота. Потім коротко (одним-двома реченнями) розповідається про зміст кожної зі складових. Крім того, подається інформація про наявність у роботі ілюстрацій і таблиць, про кількісний склад списку використаних джерел, загальний обсяг роботи та обсяг тексту роботи. Наприклад:

Структура роботи. Робота містить вступ, три розділи з висновками до кожного з них, загальні висновки, список використаної літератури, список джерел фактичного матеріалу та додатки. До тексту роботи включено шість

таблиць і 15 схем. Загальний обсяг роботи – 215 сторінок. Обсяг тексту дисертації – 165 сторінок.

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, формулюються мета та завдання дослідження, визначаються його об’єкт і предмет, фактичний матеріал та застосовані методи аналізу, з’ясовуються новизна, теоретичне й практичне значення отриманих даних.

У першому розділі викладено основні положення щодо семантики художнього тексту взагалі, та семантики тексту „фентезі” зокрема, а також накреслено шляхи концептуального аналізу образу Чарівної Країни.

У другому розділі запропоновано опис концептуальної моделі, яка впорядковує інформацію онтологічного та аксіологічного (емотивного) планів, представлену в образі Чарівної Країни. Тут також йдеться про взаємозв’язок між емотивною оцінкою образу та його прагматичною спрямованістю.

У третьому розділі досліджуються тропи (епітет, метонімія та метафора) як спеціальні мовні засоби створення аксіології образу Чарівної Країни.

У загальних висновках підсумовуються результати роботи та окреслюються перспективи подальших досліджень.

Додатки містять 12 таблиць та 14 схем, у яких узагальнюються дані аналізу мовного матеріалу.

Примітка. Загальний обсяг роботи та обсяг тексту роботи відрізняються тим, що до обсягу тексту не входять сторінки, на яких містяться список використаних джерел, список джерел фактичного матеріалу та додатки.

Слова „структура роботи” в тексті вступу друкують жирними маленькими літерами, слова „вступ”, „перший розділ”, „другий розділ”, третій розділ” (при наявності), „загальні висновки” та „додатки” (при наявності) в описі структури роботи подаються курсивом, або підкреслюються, або друкують жирними маленькими літерами.