Морфонологічний рівень мови

Дихотомія: рівневою одиницею є морфонема — як клас фонем — складний образ двох чи кількох фонем здатних до взаємозаміни в межах тієї самої морфеми залежно від умов морфологічної структури.

Напр.: лук — луг (смислорозрізнювальна функція фонеми), але луг — луже — у лузі (морфонема г-ж-з, яка у конкретних словах має реалізацію у вигляді одного із своїх конкретних виявів чи то г, чи то ж, чи то з)

Термін морфонема утворилося унаслідок гаплології від повного варіанта морфо-фонема. Його запропонували у 1927 р. П.Улашин, та майже одночасно з ним почав уживати російсько-чеським мовознавцем М.С Трубицькой.

Парадигматика: Падигматичні відношення залежать від кількості та якості їхніх складників. Розмежовують: з одного боку вокальні та консонантні морфонеми з іншого 2, 3, 4, - компонентні. Напри. Луг — консонантна 3-компонентна.

Дереватологічний рівень

Дихотомія: рівневою одиницею є деревотема — як структурна семантична схема творення нового слова на грунті уже наявного у мові.

Деревотема реально існує у вигляді конкретних варіантів свого наповнення - алодериватів (дериватів). Належність до тієї самої дериватемі різних дериватів передбачає: 1) спільність частиномовної належності твірних слів; 2) спільністю форманта (словотворчого засобу); 3) спільність словотвірного значення. Напр.: іменник + ськ = прикм.

Парадигматика : класифікація дериватем співвіднесена у тій чи тій мові їз класифікацією способів словотворення. Так в укр. Мові, передовсім розмежовують морфологічні та наморфологічні дериватеми. Морфологічні дериватеми пов”язують із використання морфологічних ресурів мови, передовсім, афіксації та складанням слів чи основ.

Найпродуктивнішим оформленням морфологічних дериватем є афіксальні, що мають такі різновиди: 1) преф (провчителювати); 2) суф (вчителювати); 3) постфікс (котрись); 4) флексійний (вовчій); 5) преф-суф (безжальний); 6) преф.-флекс. (безвусий); 7)преф.-пост. (догулятися) 8) суф.-пост. (листуватися); 9) преф-суф-пост. (змилосердитися). Безафіксні: молодь, переказ, зелен, біг, перехід; редереваційний (процес творення слова має зворотний напрям порівняно з ін. Словами такої самої морфемної структури) фляга — фляжка; зонт — зонтик. В укр мові внаслідок відкидання суф К і утворилася фляга, яка дещо більша ніж фляжка.Композитиви (основоскладання) зореліт; юкстапозити (словоскладання) шафа-купе; композитноафіксальні однокласник, Причорномор”я; контракційні (скорочення, усічення частин слова) зам, комп, інет, препод; контамінаційні (взаємопроникненя, гібредизація двох слів) пішкарус, мерсквич. Абревіаційні: ініціальні: ініціальнозвукові РАГС, ініціальноліиерні НЛО; часткові мін”юст; телескопічні (творення слова внаслідокпоєднання скорочених частин рація (радіо станція), мопед (мотоцикл велосипед); комбіновані військомат, самбо. Неморфологічні: конферсійні (морф.-синтаксичні) майбутнє; фузійні (лексико-синтаксичні) доридень, Перебийніс, Вариборщ; транспозиційні (лексико-семантичні) корінь, миша, плейшер, капуста.