Фраземний рівень
Дихотомія:рівневою одиницею є фразема — семантично пов”язане сполучення слів, яке на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (словоскладання або речень) не створ у процесі мовлення, а відтворюється у вигляді фіксованої конструкції із властивим їй лексичним складом і занченням.
Фразема — це аналітичний за структурою але семантично-цілісний і семантично-неподільний мовний знак. Як одиниця фразосистеми мови, фразема являє собою сукупність усіх можливих варіативних виявів — алофраз, фразеологізмів чорт (чорти, дідько, нечистий, нечиста [сила], лихий, біс) несе (несуть, приніс, принесла, принесли, поніс, понесла, понесли).
Парадигматика: У сучасній лінгвістиці наявні різні класифікації фразеологізмів здійснені на структурно-семантичному, граматичних, функціонально-стилістичних, генитичних та інших засадах. Найвідомішою є структурно-семантична класифікація, що грунтується на критерії семантичної змотивованості або аналітичності, яку розробив Балі та одопнив Виноградов. За цією класифікацією фразеологізми поділ на 3 типи: фразеологічні зрощення — семантичнонеподільні фразеологічні одиниці значення яких загалом невмотивоване семантикою їхніх компонентів собаку з”їсти, на руку повільна; фраз. Єдності — зміст яких хоча б образно опосередкований семантикою компонентів пекти раки, гнути спину; фраз сполучення — звороти у яких одне із слів має вільне, а інше — зв”язане значення жаль бере, сміх бере, сон бере, сум бере.
Шанськийвиокремив, ще й 4 ти — фраз вирази, до складу яких зараховують стійкі за складом і вживанням зворотами, які наповнюють слова із вільним значенням: прислівя, приказки, афоризми, каламбури тощо не все те золото, що блищить, гроші не пахнуть.
Класифікацію Виноградова і Шанського доповнили Абрамець та Ройзендон виокремив 5 тип — фраз суміщені омоніми. У яких переносне значення фразеологізмів може співіснувати з його прямим нефразеологічним значенням зустрічати хлібом-сіллю, викинути прапор, махнути рукою.
Категорійна типологія фразеологічних одиниць передбачають співвіднесеність значення фразеологізму із категорійним значенням відповідним частинам мови. Виокремлюють субститутивні (ім) сім мішків гречаної вовни і всі неповні (нісенітниці); адєктивні (прикм) як з гречки лико (поганий); адвербіальні (присл) через пень колоду (недбало); нумеральні (числ) як кіт наплакав, кури не клюють;вербативні (дієсл) пятами накивати; інтерєктивні (вигукові) дідько вхопив, от тобі і на.
Основними структурними ФО є: фраз. Співвіднесені із словосполуч.: прик.+ім біла ворона; ім+ім в род від сіль землі; числ+прийм+ім нуль без палочки; дієсл+ім дати дуба; конструкції з суряд.сполуч і сміх, і гріх; конструкції із підрядним спол хоч греблю гати; фраземи предикативної структури: ведмідь на вухо наступив.
За генетичною класифікацією: фольклоризми ну і ніс на празник ріс, а ти його у будень носиш; професіоналізми чорним по білому; цитати із Біблії пити гірку чашу; переклади іншомовних висловів істина в вині, синя панчоха.