- •1. Поняття адміністративного права.
- •2. Предмет і система адміністративного права.
- •3. Адміністративне право, як юридична наука і навчальна дисципліна.
- •4. Співвідношення адміністративного права та державного управління.
- •5. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •6. Загальне поняття управління.
- •7. Принципи державного управління.
- •8. Державне управління, як форма прояву державно-виконавчої влади.
- •9. Поняття суб'єктів адміністративного права.
- •10. Складові адміністративної правосуб'єктності.
- •11. Класифікація органів державної виконавчої влади.
- •12. Поняття місцевого самоврядування.
- •13. Місце органів державної виконавчої влади в системі державних виконавчо-розпорядчих органів.
- •14. Поняття державної служби і державного службовця.
- •15. Поняття посади і посадової особи.
- •16. Інститут державної служби України.
- •17. Характеристика обмежень щодо держаних службовців.
- •18. Відповідальність державних службовців.
- •19. Управління державною службою.
- •20. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання та його складові частини.
- •21. Поняття адміністративно-правової норми.
- •22. Відміна адміністративно-правових норм від норм інших галузей права.
- •23. Реалізація норм адміністративного права.
- •24. Структура адміністративно-правової норми.
- •25. Класифікація адміністративно-правових норм.
- •26. Поняття адміністративно-правових відносин.
- •27. Види адміністративних правовідносин. Адміністративно-правові відносини, що виникають за участю правоохоронних органів та суду.
- •28. Поняття форм державного управління.
- •29. Правові акти державного управління як владні дії державних виконавчо-розпорядних органів.
- •30. Поняття, особливості і мета адміністративного примусу.
- •31. Заходи адміністративного попередження і припинення.
- •32. Поняття законності і дисципліни у державному управлінні.
- •33. Характеристика адміністративного нагляду, що застосовується міліцією.
- •34. Державно-правовий механізм забезпечення законності у державному управлінні.
- •35. Контроль і нагляд , як засоби забезпечення законності у державному управлінні.
- •36. Поняття адміністративного правопорушення.
- •37. Склад адміністративного правопорушення.
- •38. Відокремлення адміністративних правопорушень від злочинів і дисциплінарних проступків.
- •39. Відповідальність неповнолітніх, посадових осіб, військовослужбовців.
- •40. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.
- •41. Поняття адміністративного стягнення.
- •42. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.
- •43. Поняття адміністративного процесу.
- •44. Суб'єкти адміністративного процесу.
- •45. Адміністративне провадження: поняття, стадії, система, види.
- •46. Характеристика управління економікою в сучасний період.
- •47. Складові елементи економічної сфери.
- •48. Органи управління економікою.
- •54. Поняття та особливості міжгалузевого управління.
- •55. Система органів управління кредитно-банківською сферою.
- •56. Особливості державного управління в галузі статистики та обліку.
- •57. Суб'єкти міжгалузевого управління.
- •58. Поняття, зміст та особливості управління адміністративно-політичною сферою.
- •59. Система органів управління обороною.
- •60. Система органів управління державною безпекою України.
- •61. Управління в галузі охорони державного кордону.
- •62. Система управління органами юстиції.
- •63. Управління закордонними справами.
- •64. Понятгя соціально-культурної сфери.
- •65. Суб'єкти державного управління соціально-культурною сферою.
- •66. Управління освітою.
- •67. Управління наукою.
- •68. Управління соціальним захистом населення.
56. Особливості державного управління в галузі статистики та обліку.
Здійснення державного обліку й статистики, створення централізованої системи обліку й статистики в Україні - важливий важіль управління соціально-економічними й політичними процесами в державі й суспільстві.
Основи організації статистики й інформатики відповідно до Конституції України визначаються винятково законами України. Управління в сфері державного обліку й статистики здійснюється на основі ЗУ від 17 вересня 1992 р. «Про державну статистику». Цей Закон, спрямований на регулювання правовий відносин в галузі статистики й ведення первинного обліку, визначає повноваження й функції органів статистики з метою одержання достовірної статистичної інформації про соціально-економічний розвиток України, АРК і інших регіонів.
Державну політику в галузі обліку й статистики проводить Кабінет Міністрів України. Вона спрямована на створення єдиної (уніфікованої) системи обліку й статистики, визначення змісту й пріоритетів статистично-управлінської діяльності на всій території України.
Загальнодержавна статистика й облік мають міжгалузеве призначення, оскільки вони обслуговують потреби всіх державних органів, у тому числі галузевих органів управління. Проте управління статистикою загальнодержавного характеру доповнюється галузевим управлінням. Обсяги відомчої (галузевий) статистичної звітності визначаються міністерствами й відомствами самостійно за узгодженням з органами державної статистики.
Державне управління в області обліку й статистики здійснюється спеціальною системою органів, очолюваної Держкомстатом України. Відповідно до Положення про Державний комітет статистики України, затвердженому Указом Президента України від 19 січня 2004 р., він є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, якому підлеглі органи державної статистики в АРК, областях, районах і містах, а також підприємства, установи, організації, що належать до сфери його управління. Вони становлять єдину систему органів державної статистики України.
Відповідно до ст. 3 цього положення завданнями Держкомстату є:
- участь у формуванні державної політики у галузі статистики та забезпечення її реалізації;
- збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах;
- забезпечення повноти, надійності та об’єктивності статистичної інформації;
- розроблення, вдосконалення і впровадження статистичної методології;
- забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання;
- ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;
- розроблення, вдосконалення і впровадження новітніх інформаційних технологій у галузі статистики
Держкомстат України очолює Голова, що здійснює керівництво дорученими йому сферами діяльності, несе персональну відповідальність перед Президентом України й Кабінетом Міністрів України за стан справ у цій сфері, визначає ступінь відповідальності своїх заступників, керівників підрозділів Держкомстату України.
Державні органи статистики взаємодіють із іншими центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також міжнародними статистичними організаціями, однак неправомірне втручання в їхню діяльність будь-яких суб'єктів не допускається.
За порушення органами статистики і їхні посадові особи законодавства про збір і використання статистичних даних, утаювання або перекручування статистичної інформації встановлена адміністративна відповідальність. У відповідності зі ст. 186-3 КпАП вона наступає за непредставлення статистичних даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, або із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України.
Посадові особи й громадяни, що використовують статистичні дані в засобах масової інформації, наукових працях і т.п. без посилання на їхнє джерело, несуть відповідальність відповідно до законодавства України.
