- •Розділ 1 дискусійне та усталене в тлумаченні терміну «концепт»
- •Таксономія концептів і місце в ній концепту кохання
- •1.2. Місце концепту кохання в мовній і концептуальній картинах світу
- •1.3. Теоретичні засади концептології в німецькому мовознавстві
- •1.4. Дослідження концепту кохання українськими та російськими мовознавцями
- •1.5. Дослідження концепту liebe в Німеччині
- •1.6. Шарова структура концепту кохання
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2 польова структура концепту кохання
- •2.1. Методологічні основи дослідження
- •2.2. Базовий складник концепту. Семантика «кохання» в німецькій і українській лексикографії
- •Українська народна творчість щодо цього підсумовує: «у дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски», «Лакома вівця до солі, коза до волі, а дівчина до нової любові» [332].
- •2.3. Структура номінативного поля “Liebe“
- •2.4. Профільний складник концепту. Метафорична реалізація концепту кохання
- •Висновки до розділу 2
- •3.1.1. Особливості використання синоніма “Leidenschaft“ (страждання, пристасть)
- •3.1.1.1. Страждання жіночі
- •3.1.1.2. Страждання чоловічі
- •3.1.2. Особливості використання синоніма
- •3.2. Функції номінантів периферійного шару
- •3.2.1. Особливості використання асоціату “Seele /душа “
- •3.2.1.1. Ґендерний підхід до аналізу лексики
- •3.2.1.2. Тлумачення чуттєвості жінки
- •3.2.1.3. Тлумачення чуттєвості чоловіка
- •3.2.1.4. Тлумачення взаємин «чоловік – жінка» через душевні переживання
- •3.2.1.5. Тлумачення зв’язку між душевними муками та розумом
- •3.2.2.1. Зображення обличчя жінки
- •3.2.2.2. Зображення обличчя чоловіка
- •3.2.3. Особливості використання асоціату “Duft /аромат“
- •3.2.4. Особливості використання асоціату “Augen /очі“
- •3.2.5. Особливості використання лексеми “Haar /волосся“
- •Висновки до розділу 3
- •Висновки
- •Додаток а Матеріали дослідження німецьких творів
- •Покажчик шифрів творів художньої літератури представлених в електронному варіанті на компакт-диску
- •Покажчик шифрів оповідань з сайту еротичної літератури (http://www.Erotische-literatur.De.):
- •Покажчик шифрів оповідань з нейтральною тематикою із сайту сучасної літератури (http://www.Literaturcafe.De):
- •Додаток б Матеріали дослідження українських творів
- •Покажчик шифрів творів української художньої літератури представлених на сайті «Бібліотека української літератури»
- •Українські еротичні оповідання з сайтів:
- •Додаток в Результати частотного аналізу лексики
- •Соматична лексика
- •Частоти тактильних дієслів
- •Частоти дієслів відчуттів та мислення
- •Додаток ґ
- •Кохання в українських пареміях
- •Болить серденько, та плакать стидненько!
- •В неї брови до любові, а устоньки до розмови.
- •Дай серцю волю - заведе в неволю.
- •Дівчина, як тінь: ти за нею - вона від тебе, ти від неї - вона за тобою.
- •Люблю свою любку, як голуб голубку!
- •Не вповала на худобу, а вповала на уроду.
- •Сухар з водою, аби, серце, з тобою.
- •У кого чорний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому й юшки шкода.
- •Хоч ти і люба, а не добирайся до мого чуба!
- •Міжфреймова структура чоловічого концепту кохання
- •Cписок використаних джерел
- •Довідники:
1.5. Дослідження концепту liebe в Німеччині
Найбільш поширені в німецькій мові загальнотеоретичні дослідження дискурсу LIEBE, проведені С. Бунг [137], К. Ланге [217], С. Піч [241], П. Шенбергером [269], А. Вебером [294], Н. Вербером [300] та ін.
Часто концепт LIEBE вивчався в ідіостилях Ґете, Шторма, Рільке, Музіля, Ґотшеда, Мушга та ін. (Е. Дай [150], І. Ґребе [169], М. Ягонак [197], А. Майнберг [223], Ж. Мюллерс [232], Б. Пушманн-Наленц [245], М.-Н. Кеваль [247], Х.-П. Швандер [270], М. Версарі [285], К. Везовіч [286], Й. Вагнер [291], К. Уілсон [305]). Крім нової оцінки історичного розуміння концепту LIEBE, такі роботи нерідко містять спроби виявлення зв’язку концепту ПЛАТОНІЧНОГО КОХАННЯ й концепту СУЧАСНОГО КОХАННЯ методом протиставлення, що є вагомими імпульсами для розв’язання поставленої проблеми в стилістичному й семантичному аспектах.
Своєрідним напрямком є дослідження мовної реалізації ключових понять лексичних полів «коханння-смерть-страждання» (У. Дрекол [148], Б. Елінгер [237], М. Замбаніс [252] та «кохання-шлюб» (М. Браун [134], У. Клетт [209], Е. Ніфре [234], Г. Зассе [253], І. Шперк [277]).
Не залишилася поза увагою дослідників і семантика еротичної літератури. Лінгвоетнічне відображення кохання в етиці сексуальних стосунків детально розглянуто Р. Баумгартом [128], С. Хефті [181], Р. Мюллер-Фергуль [231], Т. Вальтером [293]. Питання одночасного розвитку теорії комунікації, стилістики й психологічних поглядів на інтимні стосунки висвітлене в роботі А. Вебера [294].
Давно традиційним став напрямок, що вивчає концепт LIEBE в історії німецької літератури. Принципи побудови змісту мінезангу проаналізовано В. Хаубріксом [180]. На матеріалі середньовічних романів досліджено мотив кохання та сформульовано концепції кохання В. Фріч-Реслером та А. Кек [159, 206].
Мову любовних взаємин у зв’язку з концепцією індивідуалізації на значному фактичному матеріалі, що охоплює майже дві сотні років, досліджено Б. Ханзель [177]. Дискусійними щодо поглядів дослідниці можна вважати філологічні роботи авторитетного соціолога-мовознавця Нікласа Люмана, який довів, що розвиток концепції індивідуального кохання після XVII століття передбачав, з одного боку, суцільну індивідуалізацію (кохати можна тільки одну конкретну людину й тільки один раз), а з іншого – суцільну узагальненість, що базувалася на універсальності кохання й пов’язаного з ним ідеалом краси (Н. Люман [218, 219]).
Значна частина літературно-наукових праць присвячена детальному вивченню еволюційних тенденцій на тлі сексуальної лібералізації наприкінці ХХ ст. (В. Фаульштіх [153], К. Паксманн [240], С. Відулич [287], Б. Віллі [304]).
Поєднанням філософії, зображувальних стратегій стилістики й риторичного мистецтва можна вважати праці Г. Юнгера [200], С. Маасен [221], М.Версарі [285] та М. Цайнер [307]. З одного боку, автори роблять акцент на вивченні зображальних засобів чуттєвості, а з іншого – розглядають соціальну проблематику еротики. Дослідження функцій кохання актуалізують насамперед все важливі питання щодо взаємин мистецтва, життя, етики та їх комплексних варіацій (А-К. Райф [248], Х. Шеманн [257], Б. Унгер [283]).
Заслуговує на увагу ще один новий аспект досліджень: останнім часом німецькі вчені вивчають концепт кохання шляхом одночасного зіставлення в різних видах мистецтва. Олівер Яраус, охопивши значний проміжок часу, зіставляє мотив страждання в літературі (1774–1997), еротичному кіно та радіовиставах (1961–2002) [198]; Г. Вебер не лише обґрунтовує власні спостереження (ідентичністіь методів зображення сексуальності і насильства), а й подає оцінку впливовості наративної та естетичної функцій Ероса й Танатоса в мистецтві [295].
Літературу, філософію й мистецтво живопису намагаються поєднати автори нової монографії К. Ентьенс, А. Дорн, Ф. Густ, Ю. Хопф, Ф. Лакатен, М. Рінк [212] і подати інтерпретацію міжособистісних стосунків, які вони розуміють під сполученням «концепт LIEBE».
Декілька робіт представляють оновлений погляд на методи використання концепту LIEBE як засобу створення напруженості: у драмі (Ф. Функе [161]), у текстах оперних творів (А. Гузе [174]), у пісенних шлягерах (М. Хальберг [176]), у дитячих казках ( Дж. Лютге [220]).
Німецькими науковцями проведено значну роботу щодо виявлення особливостей концепту LIEBE. Детально вивчено дискурсивні характеристики ідіостилів окремих письменників. Однак ці пошуки велися або з використанням філософського й соціологічного підходів, або були спрямовані на поглиблене вивчення риторичної та стилістичної своєрідності твору / ідіостилю / літературної доби.
Синтез психології та етики виявився загалом вдалим щодо використання його при аналізі вчинків і поведінки вигаданих героїв.
Лінгвокультурологічний аспект розроблено детально, але тільки в психологічному ракурсі (еротизм, сексуальність, етичність, дидактика).
Отже, питання про своєрідність відображення концепту LIEBE німцями як носіями культури або узагальнення вже зафіксованого в літературі їх власного погляду на LIEBE залишається відкритим.