- •Розділ 1 дискусійне та усталене в тлумаченні терміну «концепт»
- •Таксономія концептів і місце в ній концепту кохання
- •1.2. Місце концепту кохання в мовній і концептуальній картинах світу
- •1.3. Теоретичні засади концептології в німецькому мовознавстві
- •1.4. Дослідження концепту кохання українськими та російськими мовознавцями
- •1.5. Дослідження концепту liebe в Німеччині
- •1.6. Шарова структура концепту кохання
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2 польова структура концепту кохання
- •2.1. Методологічні основи дослідження
- •2.2. Базовий складник концепту. Семантика «кохання» в німецькій і українській лексикографії
- •Українська народна творчість щодо цього підсумовує: «у дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски», «Лакома вівця до солі, коза до волі, а дівчина до нової любові» [332].
- •2.3. Структура номінативного поля “Liebe“
- •2.4. Профільний складник концепту. Метафорична реалізація концепту кохання
- •Висновки до розділу 2
- •3.1.1. Особливості використання синоніма “Leidenschaft“ (страждання, пристасть)
- •3.1.1.1. Страждання жіночі
- •3.1.1.2. Страждання чоловічі
- •3.1.2. Особливості використання синоніма
- •3.2. Функції номінантів периферійного шару
- •3.2.1. Особливості використання асоціату “Seele /душа “
- •3.2.1.1. Ґендерний підхід до аналізу лексики
- •3.2.1.2. Тлумачення чуттєвості жінки
- •3.2.1.3. Тлумачення чуттєвості чоловіка
- •3.2.1.4. Тлумачення взаємин «чоловік – жінка» через душевні переживання
- •3.2.1.5. Тлумачення зв’язку між душевними муками та розумом
- •3.2.2.1. Зображення обличчя жінки
- •3.2.2.2. Зображення обличчя чоловіка
- •3.2.3. Особливості використання асоціату “Duft /аромат“
- •3.2.4. Особливості використання асоціату “Augen /очі“
- •3.2.5. Особливості використання лексеми “Haar /волосся“
- •Висновки до розділу 3
- •Висновки
- •Додаток а Матеріали дослідження німецьких творів
- •Покажчик шифрів творів художньої літератури представлених в електронному варіанті на компакт-диску
- •Покажчик шифрів оповідань з сайту еротичної літератури (http://www.Erotische-literatur.De.):
- •Покажчик шифрів оповідань з нейтральною тематикою із сайту сучасної літератури (http://www.Literaturcafe.De):
- •Додаток б Матеріали дослідження українських творів
- •Покажчик шифрів творів української художньої літератури представлених на сайті «Бібліотека української літератури»
- •Українські еротичні оповідання з сайтів:
- •Додаток в Результати частотного аналізу лексики
- •Соматична лексика
- •Частоти тактильних дієслів
- •Частоти дієслів відчуттів та мислення
- •Додаток ґ
- •Кохання в українських пареміях
- •Болить серденько, та плакать стидненько!
- •В неї брови до любові, а устоньки до розмови.
- •Дай серцю волю - заведе в неволю.
- •Дівчина, як тінь: ти за нею - вона від тебе, ти від неї - вона за тобою.
- •Люблю свою любку, як голуб голубку!
- •Не вповала на худобу, а вповала на уроду.
- •Сухар з водою, аби, серце, з тобою.
- •У кого чорний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому й юшки шкода.
- •Хоч ти і люба, а не добирайся до мого чуба!
- •Міжфреймова структура чоловічого концепту кохання
- •Cписок використаних джерел
- •Довідники:
3.2.1.1. Ґендерний підхід до аналізу лексики
Більшість закордонних сучасних досліджень так чи інакше торкається особливостей спілкування чоловіків і жінок (Д. Камерон [146], С. Майллс [241]), але, як слушно зауважує український дослідник С. Абрамович, у вітчизняній науці «окремих наукових робіт, що розглядали б ґендерну проблему з точки зору комунікації (а не суто лінгвістики), поки що досить мало» [1, с. 226]. Подібні роботи часто присвячуються лише окремим питанням гендерного аспекту (А. В. Кириліна [52], Г. Є. Крейдлін [58]). Проте аналіз вибірки лексики номінативного поля довів продуктивність комунікативного аспекту. Як правило, одні й ті ж лексеми вживаються в контекстах, пов’язаних з діяльністю жінок, і в контекстах, де головна роль належить чоловікам, і набувають у таких випадках різких семантичних відмінностей. Отже, аналіз специфіки спілкування чоловіків і жінок і виявлення спільного для гендерно-психологічних особливостей кожної статі «мовленнєвого коду» є, безперечно, важливим.
Як переконуємося, душа жінки в художньому творі найчастіше виступає сторонньою субстанцією, яка керує жінкою, а не навпаки. Про жінку в таких випадках зовсім не йдеться: “Und ich sage ihm im Traume: Laß mich Den wählen, Vater, den meine Seele liebt!“ [KGR, S. 2955]. У М. Стельмаха: «Лише згодом душа її відділила слова від усього, що було тоді...» [СМЧ]. Якщо душа не тільки мучиться, але й страждає та підкоряється: “Sie gab, treu ihrem Wort gegen die Eltern, ihm keinen wärmern Blick und Anklang wie jedem, aber auch keinen kältern; denn ihre Seele wollte ja nicht quälen, sondern nur leiden und gehorchen“ [JPT, S. 673], то персонажі намагаються втекти від такої душі: “Ohne Gepäck war sie dem blumenlosen Golgatha ihrer verwundeten Seele entflohen, und ihr stand noch ein zweiter Anblick desselben, eine zweite Abreise und die Wiederholung der alten Tränen bevor“ [JPH, S. 101].
Чоловіки відчувають душею зло, але протистояти йому не можуть. Наприклад, герой Фрейтага благає, щоб небо зміцнило його душу проти демонів люті та помсти: “Da stieg das Bild des verstorbenen Vaters vor ihm auf, er dachte an das klare, feste, liebevolle Wesen, neigte das Haupt und bat in der Weise des Vaters, daß der Himmel ihm seine Seele festigen möge gegen die Dämonen der Wut und Rachsucht“ [GFA, S. 2333], а герою Готтхельфа здається, що за його душу борються дві сили, майже однакові – добрий і злий ангели: “Es kam ihm vor, als ob da zwei Mächte sich um seine Seele stritten, fast gleichsam ein guter und ein böser Engel, und jeder ihn haben wollte“ [JGU, S. 64]; у Т. Фонтане обставини не дають змоги герою діяти, душа керує чоловіком, вона наполягає: “Sonderbar ist's“, sagte Anton, “dass es in einer Lehre eine Sünde sein kann, was gleichsam die ganze Seele fordert, und die andre Lehre für recht erklärt…“ [AAK, S. 300]; про активні дії щодо власного захисту в наведених прикладах не йдеться. Реалізується акціональний фрейм, схема каузації, об’єктний імперсонал “Lіebe“ у ролі малефактиву, душа сірконстант, людина – пермісив.